Постанова № 58850552, 07.07.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 906/223/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Розізнана І.В. ,

судді Маціщук А.В.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - ОСОБА_1

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

третьої особи 1 на стороні позивача - не з'явився

третьої особи 2 на стороні позивача - не з'явився

третьої особи 1 на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.16 р. у справі № 906/223/16

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави (м. Бердичів Житомирської області)

до 1) Державного навчального закладу "Житомирський агротехнічний коледж" (м. Житомир) в особі Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу (с.Верхівня Ружинського району Житомирської області)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (с.Андрушки Попільнянського району Житомирської області)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) ОСОБА_2 районна державна адміністрація (смт. Ружин)

2) ОСОБА_2 районна рада (смт. Ружин Житомирської області)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України (м. Київ)

2) ОСОБА_3 освіти та науки України (м. Київ)

про визнання недійсним на майбутнє договір № 207 від 23.12.2014, зобов'язання звільнення та повернення земельної ділянки, площею 300 га

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 р. у справі №906/223/16 (суддя Маріщенко Л.О.) у позові Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Державного навчального закладу "Житомирський агротехнічний коледж" в особі Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 районної державна адміністрація та ОСОБА_2 районної ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_3 освіти та науки України про визнання недійсним на майбутнє договір № 207 від 23.12.2014, зобов'язання звільнення та повернення земельної ділянки, площею 300 га відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 р. у справі №906/223/16 Заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 р. у справі №906/223/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов керівника Бердичівської місцевої прокуратури задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Заступник прокурора Житомирської області посилається на ту обставину, що господарський суд Житомирської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилався на те, що договір про виробництво сільгосппродукції №207 від 23.12.2014 між Верхівнянською філією Житомирського агротехнічного коледжу та ТОВ "Сігнет-Центр" є удаваним правочином, оскільки фактично є прихованим договором оренди, з огляду на те, що основною ознакою спірного договору є надання за плату земельних ділянок у користування на певний строк. Крім того, сторони цього договору не вчиняють всі необхідні дії, передбачені спірним договором.

Зокрема, Верхівнянською філією Житомирського АТК в порушення розділу 3 договору від 23.12.2014 №207 будь-які розрахунки за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції не проводяться, відповідні акти про виробництво сільгосппродукції сторони не складають. В подальшому ТОВ "Сігнет-Центр" сплачує кошти за користування земельними ділянками в розмірі 5 % від нормативно - грошової оцінки, яка визначена в п. 7 акта прийому - передачі земельної ділянки від 23.12.2014.

В апеляційній скарзі скаржник також звертає увагу апеляційного суду на те, що Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу не наділена правом розпоряджатися земельною ділянкою площею 300 га шляхом передачі її іншим особам у платне користування відповідно до своїх установчих документів.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач звертався для отримання згоди до ОСОБА_3 аграрної політики при укладенні попереднього договору. ОСОБА_3 було погоджено лише укладення договору №40 виробниці сільгосппродукції з ТОВ «Сігнет-Центр», згідно якого в користування товариства передано земельну ділянку площею 275 га терміном на 1 рік. При укладенні Договору виробництва сільгосппродукції №207 від 23.12.2014 не проводилось погодження з ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України, чи ОСОБА_3 освіти та науки України, якому на даний час передано управління майновим комплексом Верхівнянської філії Житомирського АТК.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

29.06.2016 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України надійшли пояснення по справі №906/223/16 в яких міністерство зазначило, що Розпорядженням Кабінету міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки» від 04 лютого 2015 року № 87-р із сфери управління ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства і Державної фіскальної служби до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки передано цілісні майнові комплекси навчальних закладів та державної установи за переліком до якого входить, зокрема, Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу. На виконання вказаного розпорядження, відповідно до акту приймання-передачі, затвердженого ОСОБА_3 освіти і науки від 30.09.2015 р., цілісний майновий комплекс Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано зі сфери управління Мінагрополітики до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки України.

Також, згідно із пунктом 7 акту приймання-передачі, разом з обєктами передано технічну документацію: державні акти на право постійного користування земельними ділянками: серія ЯЯ №070066, серія ЯЯ №070067, серія ЯЯ №070068 від 15 грудня 2005 року.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду -ОСОБА_4 від 04.07.16 р. у справі №906/223/16 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. призначено розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 р. у справі №906/223/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В.

05.07.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" подало клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю представнику прибути в судове засідання.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у цьому судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" в клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено можливості подачі нових доказів, що могли б вплинути на подальший розгляд справи.

Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд відмовляє відповідачу в клопотанні про відкладення розгляду справи.

У судове засідання апеляційної інстанції, прибув прокурор Лис Н.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.16 р. у справі № 906/223/16 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення.

Представники сторін по справі в судове засідання не прибули хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження голови ОСОБА_2 РДА №504 від 07.12.2005 в постійне користування Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано земельні ділянки площами 37,6829 га та 342,9171 га.

Житомирський агротехнічний коледж в особі Верхівнянської філії звернувся до ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України з листом від 27.11.2012 р. №404 щодо погодження договору про виробництво сільгосппродукції між Житомирським агротехнічним коледжем в особі Верхівнянської філії та ТОВ "Сігнет-Центр".

07.02.2013 р. ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України надіслало відповідь на вище зазначений лист, в якому зазначило, що не заперечує щодо укладення договору про виробництво сільгосппродукції у встановленому законодавством порядку.

23.12. 2014 між Житомирським агротехнічним коледжем в особі Верхівнянської філії (землекористувач) та ТОВ "Сігнет-Центр" (виробник) було укладено договір виробництва сільськогосподарської продукції №207 (далі - договір), згідно п.1.1 якого землекористувач надає згоду на виробництво, а виробник на свій ризик зобов'язується виробити сільськогосподарську продукцію (далі - виробництво) та провести розрахунки із господарством за надання згоди на виробництво.

Пунктом 1.2 договору визначена характеристика виробництва: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання урожаю (сільгосппродукції) та інше. Персонал, матеріально - технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо) та техніка виробника.

Місце та площі виробництва: земельні ділянки у ОСОБА_2 районі, Житомирської області орієнтованою площею. 300 га, які знаходяться у землекористувача згідно законодавства.

Відповідно до п. 1.4 договору строк виробництва - 5 ( п'ять) років.

Вироблена сільгосппродукція є власністю виробника (п. 1.5 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом, а також не є передачею прав користування чи управління земельними ділянками.

Розрахунки за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться після завершення виробництва виробником продукції. За сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму в гривнях (у т.ч. ПДВ) або передає на цю суму узгоджену сільгосппродукцію по кількості та видах (сортах), частинами щороку в строк до 31 березня року наступного за сільськогосподарським роком у якому вироблялась продукція. Вказана грошова сума становить 5% від нормативно - грошової оцінки земельних ділянок фактично переданих, на підставі актів прийому - передачі виробникові землекористувачем для виробництва сільгоспродукті.

Вищевказана грошова сума чи сільгосппродукція розраховується землекористувачем в наступному за поточним роком або роком виробництва та подається виробником у вигляді письмового документа (розрахунку оплати по договору виробництва сільгосппродукції).

Після узгодження сторонами зазначеної грошової суми чи сільгосппродукції, сторони складають відповідний акт про виробництво сільгосппродукції. (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 договору виробник зобов'язаний виробляти сільськогосподарську продукцію з дотриманням агротехнології, забезпечувати ужиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці й охороні, здійснювати розрахунки із землекористувачем.

Землекористувач зобов'язаний відповідно усіляко сприяти виробникові у виробництві за цим договором, забезпечити в будь-який час вільний доступ сільськогосподарському товаровиробнику до вищевказаних земельних ділянок письмово повідомляти виробника про усі застереження та обмеження щодо виробництва за цим договором, а також про права третіх осіб, дотримуватись обов'язків землекористувача, які передбачені законодавством, у т.ч. щодо плати за землю (п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з дати підписання сторонами акту прийому-передачі земельних ділянок та закінчується у строк, визначений п.1.4 цього договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

23.12.2014 сторонами було складені акти прийому-передачі земельної ділянки, площею 300 га, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради та передана виробнику для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; акт огляду земельної ділянки, що передається.

Розпорядженням Кабінету міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки» від 04 лютого 2015 року № 87-р із сфери управління ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства і Державної фіскальної служби до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки передано цілісні майнові комплекси навчальних закладів та державної установи за переліком до якого входить, зокрема, Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу. На виконання вказаного розпорядження, відповідно до акту приймання-передачі, затвердженого ОСОБА_3 освіти і науки від 30.09.2015 р., цілісний майновий комплекс Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано зі сфери управління Мінагрополітики до сфери управління ОСОБА_3 освіти і науки України.

Згідно із пунктом 7 акту приймання-передачі, разом з обєктами передано технічну документацію: державні акти на право постійного користування земельними ділянками: серія ЯЯ №070066, серія ЯЯ №070067, серія ЯЯ №070068 від 15 грудня 2005 року.

15.04.2016 між відповідачами укладено додаткову угоду №1 до договору №207 виробництва сільгосппродукції, якою сторони виклали п.1 договору у новій редакції, згідно якої виклали "Загальні положення":

"п.1.1. На умовах даного Договору Землекористувач проводить освітньо-виробничу діяльність, пов'язану з виробництвом сільгосппродукції, із застосуванням сучасних, в тому числі експериментальних технологій вирощування сільськогосподарських культур шляхом виконання комплексу с/г робіт з залученням техніки Товариства, а Товариство одержує інформацію про урожайність культур та інші результативні властивості технологій з метою визначення найбільш пристосованого в даній кліматичній зоні комплексу технологічних с/г робіт для вирощування сільськогосподарських культур.

1.2. З метою виконання умов даного договору Товариство зобов'язується :

1.2.1. Сприяти організації навчання, практичних занять студентів Землекористувача, включаючи (зокрема, але не виключно) спеціальності: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташований в ОСОБА_2 районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.2.2. Забезпечувати проходження в Товаристві виробничої практики майбутніх спеціалістів Землекористувача, зокрема, але не виключно за спеціальностями: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в ОСОБА_2 районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.2.3. Щорічно надавати Землекористувачу:

- технологічні карти вирощування с/г культур (в яких зокрема передбачаються: площа, попередник, основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів с/г культур, догляд за посівами, внесення пестицидів та агрохімікатів, норми витрат, строки робіт, технологічні параметри, затрати тощо) - в термін до 01 лютого кожного року дії даного Договору;

- насіння с/г культур (високо сортовий посівний матеріал) для проведення Землекористувачем коледжу посіву с/г культур на дослідних ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в ОСОБА_2 районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача - в термін до 15 березня кожного року дії даного Договору;

- спеціальну високотехнологічну с/г техніку виробництва провідних світових виробників (з водіями та технічним персоналом) на період для проведення підготовки/обробітку ґрунту, посіву/огляду відповідного виду с/г культур.

1.2.4. Своєчасно забезпечувати Землекористувача паливно-мастильними матеріалами, іншими матеріально-технічними ресурсами, а за необхідності с/г технікою та навісним обладнанням (виробництва провідних світових виробників такої с/г техніки).

1.2.5. Провадити на вищезазначених дослідних ділянках/полях обробіток ґрунту, посів, застосуванням (власними силами та засобами або із залученням третіх осіб - спеціалізованих підприємств) пестицидів та/або агрохімікатів (у разі відсутності технічної чи іншої можливості виконання даних видів робіт Землекористувачем).

1.2.6. Сприяти у залученні третіх осіб-спеціалізованих підприємств для збирання урожаю с/г культур високотехнологічним комбайном (виробництва провідних світових виробників такої с/г техніки).

1.2.7. Призначити кваліфікованих спеціалістів Товариства для проведення контролю за дотриманням Землекористувачем технологічної карти вирощування с/г культур при проведенні освітньо-виробничої діяльності.

1.2.8. Здійснювати контроль за дотриманням Землекористувачем передових технологічних процесів вирощування с/г культур, в тому числі контролювати поточний стан дослідних ділянок/полів в період від підготовки ґрунту під посів до збирання урожаю с/г культур.

1.3. З метою виконання умов даного Договору Землекористувач зобов'язується:

1.3.1. При здійсненні освітньо-навчальної діяльності за цим Договором провадити:

- стажування викладачів, науково-педагогічних та інших працівників Землекористувача;

- навчальну, виробничу практику майбутніх спеціалістів Землекористувача, зокрема, але не виключно за спеціальностями: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в ОСОБА_2 районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.3.2. Виконувати підготовку/обробіток ґрунту, посіви с/г культур на дослідних ділянках/полях спеціальною високотехнологічною с/г технікою.

1.3.3. Здійснювати доставку на дослідні ділянки/поля насіння, інших матеріально-технічних ресурсів, с/г техніку, обладнання.

1.3.4. Проводити постійний догляд за посівами с/г культур, своєчасно повідомляти Товариство про необхідність додаткового застосування пестицидів та/або агрохімікатів.

1.3.5. У разі виробничої необхідності, в окремих випадках (за попереднім додатковим погодженням із Товариством) виконати роботи по догляду за посівами: формування густоти стояння, ручна просапка тощо.

1.3.6. Забезпечити охорону дослідних ділянок/полів для запобігання пошкодження рослин домашніми тваринами або розкрадання урожаю з дослідних ділянок /полів.

1.3.7. Розмістити біля дослідних ділянок /полів погодну станцію для вимірювання температури повітря та кількості опадів впродовж вегетаційного періоду с/г культур (з веденням відповідного журналу, зокрема в електронній формі).

1.3.8. Проводити зважування та облік зібраного врожаю с/г культур.

1.3.9. Дотримуватися при виконанні даного Договору, зокрема при проведенні с/г робіт, діючих норм та правил.

1.3.10. Передати Товариству:

- отриману інформацію про урожайність с/г культур та інші результативні властивості використаних технологій з метою визначення Товариством найбільш пристосованого в даній кліматичній зоні комплексу технологічних с/г робіт для вирощування с/г культур;

- іншу інформацію про фактори, що могли суттєво вплинути на урожайність с/г культур в повному обсязі (зокрема, з метою відшкодування Товариством понесених ним витрат на виконання даного Договору).

1.3.11.Допускати на дослідні ділянки /поля без обмежень співробітників/представників /науковців Товариства для проведення спостережень за рослинами (відбір зразків, проведення вимірів, фізіологія рослин).

1.4. Строк дії Договору - 5 (п'ять) років. Перебіг строку починається з моменту підписання договору.

Розділ 3 "Розрахунки" Договору в новій редакції:

3.1. Товариство зобов'язується здійснювати фінансування з метою покращення матеріально-технічної бази Землекористувача.

Фінансування встановлюється на рівні не менше 6% від нормативно-грошової оцінки дослідних ділянок/полів (дослідної ділянки/поля) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованої в ОСОБА_2 районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

3.2. Сума фінансування сплачується в гривнях (у т.ч. ПДВ) в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів Товариством на поточний рахунок Землекористувача або передається на цю суму узгоджена сільгосппродукція в строк до 31 березня року наступного за звітним.

п.7.2. Договору в новій редакції: 7.2. Дія даного договору закінчується в строк, визначений у п.1.4. Договору."

Додаткова угода №1 до договору №207 підписана та скріплена печатками сторін.

Крім того, додатковою угодою №2 до договору №207 від 15.04.2016 скасовано акт прийому - передачі земельної ділянки від 23.12.2014 та акт прийому-передачі об'єкту оренди від 23.12.2014 з моменту підписання цієї додаткової угоди. Дана додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

Вважаючи, що договір №207 від 23.12.2014 про виробництво сільськогосподарської продукції є удаваним, оскільки був вчинений сторонами для приховання договору оренди земельної ділянки, а ТОВ "Сігнет-Центр" не може отримувати в оренду та іншим чином використовувати земельні ділянки, які знаходяться у користуванні Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 070067, №070068 прокурор звернувся до суду із даним позовом про визнання його недійсним на майбутнє, звільнення та повернення Верхівнянській філії Житомирського агротехнічного коледжу шляхом підписання акту прийому-передачі.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абзац 4 п.п. 2.1. пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", далі - Постанова);

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Для вчинення удаваного правочину необхідна спільна мета двох сторін приховати інший правочин, який бажають вчинити обидві сторони та настання відповідних результатів. Таким чином, обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають із змісту правочину. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені в правочині. При цьому, підлягає доведенню те, що правочин укладений з метою приховати інший правочин і який правочин насправді укладений.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (абзац 4 п.п. 3.11. п.3 Постанови).

Разом з тим, специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи "в парі" з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.

Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину, і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності.

Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про вищу освіту» вищий навчальний заклад - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей

Згідно п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про вищу освіту» коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Відповідно до п.1.1. Статуту Житомирського агротехнічного коледжу затвердженого наказом ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України від 11 квітня 2012 №191 Житомирський агротехнічний коледж - вищий навчальний заклад II рівня акредитації, який проводить освітню діяльність; повязану із здобуттям вищої освіти освітньо - кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за кількома спеціальностями та за напрямами підготовки фахівців освітньо - кваліфікаційного рівня бакалавра, і має відповідний рівень кадрового та матеріально - технічного забезпечення.

Пунктом 1.5. Статуту коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та з своїм найменуванням, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді, запроваджувати власну символіку та атрибутику.

Згідно п. 7.4. Статуту коледж здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до головних завдань своєї діяльності та законодавства. Земельні ділянки передаються Коледжу у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Коледж не має права без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за Коледжем на праві постійного користування.

На виконання вище викладеного пункту Статуту Житомирський агротехнічний коледж в особі Верхівнянської філії звернувся до ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України з листом від 27.11.2012 р. №404 щодо погодження договору про виробництво сільгосппродукції між Житомирським агротехнічним коледжем в особі Верхівнянської філії та ТОВ "Сігнет-Центр".

07.02.2013 р. ОСОБА_3 аграрної політики та продовольства України надіслало відповідь на вище зазначений лист, в якому зазначило, що не заперечує щодо укладення договору про виробництво сільгосппродукції у встановленому законодавством порядку.

За умов договору сторони домовились щодо раціонального поєднання організації навчання, практичних занять студентів землекористувача, науково-дослідної діяльності із господарською, підвищення товарності та рентабельності виробництва з використанням передових технологічних процесів вирощування с/г культур, рівня оснащення виробничої та наукової бази філії, узгоджують використання засобів виробництва, використання кваліфікованих спеціалістів товариства.

З матеріалів справи вбачається, що обставини виконання сторонами умов спірного договору підтверджується належними доказами, оскільки протягом 2013-2015 рр. майбутні спеціалісти проходили виробничу практику за спеціальністю "Виробництво і переробка продукції рослинництва", використовуючи матеріально-технічні засоби TOB "Сігнет-Центр", що беззаперечно свідчить про намір сторін договору досягнути саме тієї мети, яка передбачена його умовами. На підтвердження цих обставин до матеріалів справи долучено заяви студентів коледжу про проходження виробничої практики, інші матеріали. У свою чергу, контрагент, відповідач 2 , виконуючи договір, приймав для проходження навчальновиробничої практики студентів коледжу, надаючи їм можливість проходити виробничу практику з використанням сільськогосподарської техніки. Таким чином, з встановлених судом обставин не вбачається, що угода мала ознаки удаваної, укладеної лише з метою приховання іншої угоди, яка на думку прокурора, є угодою оренди землі.

Як відомо, загальні засади цивільного законодавства, відповідно до статті 3 ЦК України, грунтуються, зокрема, на принципі свободи договору, який відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України, полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однією з форм реалізації принципу свободи договору є можливість самостійного визначення змісту договору його сторонами. При цьому контрагенти повинні враховувати вимоги імперативних норм щодо змісту договору, а також погоджувати всі істотні умови майбутнього договору.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Що стосується питання про юридичну кваліфікацію спірного договору, колегія суддів, виходячи з положень частини 1 статті 6 ЦК України, зазначає, що сторони можуть укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Щодо тверджень прокурора про те, що сторони, укладаючи спірний договір, мали на меті укладення договору оренди земельної ділянки, слід зазначити таке.

Так, відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судами обох інстанцій, в спірному договорі №207 від 23.12.2014 року відсутні умови передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" земель даної ділянки і зобовязання товариства по її використанню.

Крім того, положеннями ст.15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

За своїм змістом договір оренди передбачає перехід предмета оренди в користування орендаря, у якого виникає зустрічне зобов'язання сплачувати орендну плату за користування ним.

Як було узгоджено сторонами договору, зокрема у п.1.6, виробництво за цим договором не позбавляє права користування земельними ділянками землекористувача та не надає прав користувача чи орендаря виробникові.

За умовами спірного договору земельні ділянки залишаються в користуванні Верхівнянської філії, яка надає TOB "Сігнет" лише право володіння ними разом з постійним землекористувачем (філією), яке полягає у наявності права обробки земельних ділянок з метою досягнення цілей, передбачених цим договором. Отже, не відбувається за цим договором переходу права користування земельними ділянками, а також фактично самі земельні ділянки не вибувають із володіння землекористувача.

Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, не можна вважати доведеним удаваний характер цього правочину, а відтак, відсутні і підстави для визнання його недійсним як такого, що вчинений з порушенням законодавства , яким врегульовані земельні відносини.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у позові.

Відтак з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Заступника прокурора Житомирської області суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як розяснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 23.05.16 р. у справі № 906/223/16 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Справу №906/223/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Маціщук А.В.