Ухвала суду № 58849993, 10.02.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1328/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Степаненко І.Б.,

за участю прокурора Гальцова М.В.,

захисників адвокатів Синьоокого В.В.,

Вернера М.А.,

обвинувачених ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Душанбе Республіки Такжикістан, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Грузьке Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, надійшов до Дніпровського районного суду м.Києва 16.01.2015 року.

Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 28.09.2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання: за ст.128 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі, за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання: за ст.128 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі, за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.01.2016 року зазначений вирок суду було скасовано та призначено новий розгляд даного кримінального провадження в Дніпровському районному суді м.Києва зі стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Потерпілий ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце підготовчого судового засідання, в останнє не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Учасники судового провадження не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілого, оскільки в матеріалах провадження міститься його заява про розгляд справи за його відсутності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Синьоокий В.В. проти призначення судового розгляду даного кримінального провадження не заперечував, просив суд при розгляді питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою врахувати те, що стан здоров'я ОСОБА_3 за час перебування в СІЗО погіршився, він має постійне місце проживання, проживає з бабусею та дідусем, які потребують постійного стороннього догляду. Враховуючи викладене, є підстави для зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Вернер М.А. також не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Однак просив суд змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, обговоривши у підготовчому судовому засіданні питання щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, вислухавши думки сторони обвинувачення та сторони захисту з цього питання, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, відомості про анкетні дані обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність і формулювання обвинувачення.

Як передбачено п.13 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частина 1 статті 337 КПК України визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.ст.91, 291 КПК України і містити, зокрема, формулювання обвинувачення, яке згідно з п.13 ст.3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, яке б відповідало вимогам кримінального процесуального закону, не викладено, що позбавляє суд можливості призначити кримінальне провадження до судового розгляду та ухвалити законне і обґрунтоване рішення у кримінальному провадженні.

Підпункт «а» п.3 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практика Європейського суду з прав людини вказують на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явлення йому обвинувачення.

Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні в порушення ч.2 ст.291 КПК України не містить формулювання обвинувачення, яке відповідає вимогам п.13 ч.1 ст.3, ст.110 КПК України, а тому він підлягає поверненню прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

Зазначені недоліки обвинувального акту були встановлені і Апеляційним судом м.Києва під час розгляду апеляційних скарг сторони обвинувачення та сторони захисту на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 28.09.2015 року, результатом чого стало скасування зазначеного вироку суду та призначення нового розгляду даного кримінального провадження в Дніпровському районному суді м.Києва зі стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, встановлені при обранні їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вчинений ними злочин є тяжким, застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Вислухавши думку сторони захисту по заявленому прокурором клопотанню, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закінчується 16 лютого 2016 року, вони підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, в матеріалах провадження містяться достатні дані, що свідчать про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання обвинувачених під вартою, зокрема можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а тому суд вважає, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потрібно продовжити на 30 (тридцять) днів, оскільки застосування інших запобіжних заходів не може запобігти зазначеним вище ризикам.

При цьому зазначені стороною захисту дані, що характеризують обвинувачених, не виключають наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Спеціальний висновок комісії, який би свідчив про те, що ОСОБА_3 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 91, 110, 177, 291, 293, 314, 315, 331, 337, 369-372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №120141100040016251 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, - повернути прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 30 (тридцять) днів - до 11 березня 2016 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 30 (тридцять) днів - до 11 березня 2016 року включно.

В задоволенні клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити для відома потерпілому.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом семі днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м.Києва.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна