Постанова № 58849008, 08.07.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/2643/16-к

Номер провадження у суді 1-кс/216/1731/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., за участю:

секретаря судового засідання Павленко О.О.,

прокурора Насіковського В.А.

слідчого Панасенка М.І.

захисника адвоката Бондаренка О.Г.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника підозрюваного, адвоката Бондаренка О.Г., про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина України, який має вищу освіту, працює заступником начальника відділу УПТЛ кримінальної поліції ГУНП в Дніпропетровській області у званні капітана поліції, перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016040630000017 від 15.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1о/с від 07.11.2015 р. проходить службу на посаді заступника начальника відділу управління (протидії торгівлі людьми) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у спеціальному званні «капітан поліції».

Як заступник керівника структурного підрозділу територіального органу поліції ОСОБА_3 згідно ст.ст.1, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 р., ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-XII від 23.12.1993 р., пункту 1 Примітки до статті 364 та пункту 2 Примітки до статті 368 Кримінального кодексу України №2341-III від 05.04.2001 р., своїх функціональних обов'язків щодо попередження та протидії злочинам в сфері суспільної моралі, є представником влади, працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Впродовж понад 5 останніх років ОСОБА_3 особисто знайомий та підтримує дружні стосунки із ОСОБА_4

Починаючи з 11.09.2015 р. слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015040000000591 з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 301 КК України, тобто злочину проти громадського порядку та моральності.

29.12.2015 у період часу з 15.35 год. до 17.00 год. в рамках досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено стаціонарний комп'ютер, два ноутбуки, два мобільні телефони та інші речі.

Тоді ж ОСОБА_3, який був присутнім під час проведення цього обшуку, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, шляхом використання свого службового становища та пов'язаних з цим можливостей, вирішив стати на злочинний шлях та за попередньою змовою із ОСОБА_4 одержати від ОСОБА_5 грошові кошти без законних на те підстав, тобто неправомірну вигоду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 29.12.2015 р. під час обшуку в квартирі за вказаною адресою висунув ОСОБА_5 вимогу про передачу йому грошових коштів в розмірі 15000 доларів США за вирішення питання про повернення вилучених під час обшуку речей, закриття кримінального провадження №12015040000000591 та не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, а також не перешкоджання його можливій протиправній діяльності у подальшому.

Своїми діями ОСОБА_3 умисно створив умови, за яких ОСОБА_5 вимушений погодитися на передачу йому неправомірної вигоди з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, які охороняються Конституцією України та законами України.

У подальшому ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, який був обізнаний у його злочинних намірах, усвідомлював суспільно небезпечний характер дій ОСОБА_3 та їх наслідки, свідомо допускав і бажав їх настання, згідно раніше досягнутої між ними до початку вчинення злочину домовленості для виключення викриття повинен був особисто вести усі подальші розмови із ОСОБА_5 з приводу одержання неправомірної вигоди та одержати її, заздалегідь обіцяв збути одержані злочинним шляхом в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_5 кошти шляхом їх обміну на аналогічну суму коштів та іншим чином сприяти приховуванню злочину, під час зустрічі ОСОБА_5 і ОСОБА_4 06.04.2016 р. біля 21.00 год. неподалік торгового центру «Вікторія Плаза» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37, зменшив розмір неправомірної вигоди до 10 000 доларів США. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в іноземній валюті в сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу української гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на 08.04.2016 р., складає 258 012,89 грн. та у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром, за вчинення в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданої влади та свого службового становища і пов'язаних з цим можливостей, яка згідно раніше досягнутої домовленості отримана від ОСОБА_5 безпосередньо ОСОБА_4 08.04.2016 р. біля 22.00 год. неподалік буд.№13 по вул. Харитонова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Діяння ОСОБА_3 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.368 ч.3 КК України (в редакції Закону України №770-VIII від 10.11.2015) - одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В порядку, визначеному ст.ст. 276-278 КПК України письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вручено ОСОБА_3 03.06.2016.

03.06.2016 щодо ОСОБА_3 на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строком до 01.08.2016 до 22.00 годин.

06 липня 2016 року адвокат Бондаренко О.Г., діючи в якості захисника підозрюваного, звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу в порядку, визначеному ст. 201 КПК України, із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 на більш м'який - цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2.

Подане клопотання мотивоване тим, що розслідування вказаного кримінального провадження не підслідне органам військової прокуратури, крім того органом досудового розслідування надана неправильна кваліфікація діяння, здійснюються не всі заходи щодо всебічного та повного розслідування та встановлення істини у справі, а також, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення не знайшла свого підтвердження, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні оскільки всі слідчі дії вже проведено і підозрюваного відсторонено від посади за ухвалою слідчого судді. Додатково клопотання мотивоване наявністю у підозрюваного родини й міцних соціальних зв'язків, а також його поведінкою, оскільки останній не переховувався від органу досудового розслідування, постійно з'являвся до слідчого.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що недозволених методів проведення досудового розслідування до нього не застосовувалось, йому роз'яснені його права, а також відомо в чому його підозрюють.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення підозрюваного та його захисника, які вважали можливим застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, думку слідчого та прокурора, які заперечували проти клопотання та просили у його задоволенні відмовити через його необґрунтованість, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Органом досудового розслідування підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 зазначеного запобіжного заходу була вказана наявність достатніх підстав вважати, що підозра у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами: показаннями потерпілого та свідків, протоколами слідчих експериментів, речовими доказами, вилученими в ході проведення слідчих дій, у вигляді грошових коштів, протоколами огляду вказаних коштів та іншими доказами.

Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була мотивована тим, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція цієї норми передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а згідно примітки до ст. 45 КК України даний злочин є корупційним.

Крім того необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме:

-має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 фактично не проживає за зареєстрованим місцям проживання, а також в ході розгляду клопотання було встановлено, що у підозрюваного наявний паспорт для виїзду за кордон та є член родини, який тривалий час перебуває за межами України;

-має фактичну можливість незаконно впливати на показання іншого підозрюваного ОСОБА_4, потерпілого та свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки в нього наявні повноваження працівника правоохоронного органу й тимчасове відсторонення від посади не створює умов для уникнення такого ризику;

-може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнав та як працівник правоохоронного органу, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, обізнаний про методи та форми роботи правоохоронних органів, у тому числі органів досудового розслідування.

Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний офіційно працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, але не має на утриманні неповнолітніх дітей, не проживає за місцем реєстрації, а отже й не має міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання.

Отже, враховуючи, що у даному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання особи винною, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, які в певній мірі мають місце, однак самі по собі не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховується в сукупності з іншими обставинами, слідчий суддя дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Стосовно доводів, викладених в клопотанні захисника, слід зазначити, що їм раніше надавалась оцінка слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, що також було перевірено судом апеляційної інстанції та не було враховано в якості обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, тому зазначені доводи, заявлені повторно, не враховуються при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 201, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного, адвоката Бондаренка О.Г., про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контрою у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - відмовити.

Копії ухвали направити начальнику Криворізької установи виконання покарань №3 Управління Державної Пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області, прокурору і слідчому.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя Р.О. Кузнецов