Ухвала суду № 58848056, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р.Справа № 816/394/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. по справі № 816/394/16

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю " Укроліяпродукт"

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2016 року № 0000012200.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2046. по справі №816/394/16 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 12 березня 2016 року № 0000012200.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2046. по справі №816/394/16 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 67/16-07-22-14/00687267 від 23.02.2016 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ "Імекс Груп Сервіс", ТОВ "Експерт-Монтаж" за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, в якому були зроблені висновки про порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 20 251 грн. 47 коп., в тому числі за червень 2015 року у сумі 20 251 грн. 47 коп.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Перевіркою податкового органу, висновки якої містяться в акті перевірки № 67/16-07-22-14/00687267 від 23.02.2016, досліджувалась реальність операцій ТДВ "Укроліяпродукт" з придбання товарів (плит дорожніх б/в) у ТОВ "Експерт-Монтаж".

Відповідно до мА серіалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ "Експерт-Монтаж" (постачальник) 23.04.2015 укладено договір поставки № 23/04-2015, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, вказану в п. 1.2 Договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору (пункт 1.1 Договору). Асортимент та кількість товару в обсязі кожної партії постанови визначається в Специфікаціях на поставку товару, що є невід'ємною частиною даного договору, або видаткових накладних та товар (пункт 1.2 Договору). Товар на цим договором поставляється на умовах DDP (у редакції Інкотермс 2010 року) за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, 146 (пункт 3.1 Договору). Сторони погоджуються з тим, що накладні при поставках є невід'ємною частиною даного договору, в яких вказується найменування, кількість, ціна, загальна вартість товару, що поставляється (пункт 3.3 Договору).

ТОВ "Експерт-Монтаж" виписано позивачу такі видаткові накладні: № 1 від 02.06.2015 на суму 30 974,58 грн. (товар: плита дорожня б/в 2х1,75 у кількості 105 м2); № 2 від 02.06.2015 на суму 30 974,58 грн. (товар: плита дорожня б/в 1,5х1,75 у кількості 105 м2); № 3 від 08.06.2015 на суму 30 355,09 грн. (товар: плита дорожня б/в 1,5х1,75 у кількості 10,5 м2, плита дорожня б/в 1,2х1,75 у кількості 92,4 м2); № 4 від 10.06.2015 на суму 29 204,60 грн (товар: плита дорожня б/в 1,5х2,2 у кількості 99 м2) /а. с. 60, 64, 67, 70/.

Відповідач посилається на відсутність на момент перевірки специфікацій, які, відповідно до пункту 1.2 Договору поставки від 23.04.2015 № 23/04-2015, є невід'ємною частиною вказаного договору, і в яких, до того ж, згідно наведеного пункту 1.2 Договору, зазначається асортимент, кількість та ціна товару, що, на думку відповідача, позбавляє можливості встановити, який саме товар є предметом Договору поставки від 23.04.2015 № 23/04-2015.

Проте з копії договору поставки від 23.04.2015 № 23/04-2015, а також акту перевірки, вбачається, що пункт 1.2 викладено наступного змісту: "Асортимент та кількість товару в обсязі кожної партії поставки визначається в Специфікаціях на поставку товару, що є невід'ємною частиною даного договору, або видаткових накладних та товар". Отже в даному випадку документами, що підтверджують кількість, асортимент, ціну придбаного за договором поставки № 23/04-2015 товару є, в тому числі, видаткові накладні.

Позивачем до матеріалів справи приєднані належним чином посвідчені копії перелічених вище видаткових накладних.

Таким чином позивачем на виконання вимог пункту 1.2 договором поставки № 23/04-2015 надані документи, які підтверджують кількість, асортимент, ціну товару. До того ж, з акту перевірки 67/16-07-22-14/00687267 від 23.02.2016 вбачається, що як договір поставки № 23/04-2015, так і визначені вище видаткові накладні досліджувались податковим органом, проте жодних зауважень до змісту та форми вказаних документів податковим органом не надано.

Також, ТОВ "Експерт-Монтаж" виписано податкові накладні: № 1 від 02.06.2015 на загальну суму 30 974,58 грн., у тому числі ПДВ - 5162,43 грн.; № 2 від 02.06.2015 на загальну суму 30 974,58 грн., у тому числі ПДВ - 5162,43 грн., № 3 від 08.06.2015 на загальну суму 30 355,09 грн., у тому числі ПДВ - 5059,18 грн., копії яких наявні у матеріалах справи, № 4 від 10.06.2015 на загальну суму 29 204,60 грн., у тому числі ПДВ - 4867,43 грн. /а. с. 61, 66, 69, 72/.

На підтвердження оприбуткування та відображення подальшого використання у власній господарській діяльності отриманого від ТОВ "Експерт-Монтаж" товару позивач надав витяги з відомостей: обороти по рахунку 631, обороти по рахунку 1521 /а. с. 110-111/.

На підтвердження здійснення позивачем оплати товару отриманого від ТОВ "Експерт-Монтаж" позивачем надано копії платіжних доручень /а. с. 114-116/.

Доставка товару від ТОВ "Експерт-Монтаж", відповідно до вимог пункту пункт 3.1 Договору поставки № 23/04-2015 від 23.04.2015, здійснювалась постачальником ТОВ "Експерт-Монтаж", на підтвердження чого позивачем надані копії товарно-транспортних накладних /а. с. 62-63, 65, 68, 71/.

Відповідач зазначає, що в товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо пункту навантаження, яка обмежена назвою населеного пункту, відсутня інформація щодо фактичної кількості кілометрів, на які було перевезено товар. Також, податковий орган в акті перевірки посилався на пункт 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, відповідно до якого товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Але при цьому не враховано, що за Договором поставки № 23/04-2015 від 23.04.2015 позивач не виступав в якості перевізника, а спірні товарно-транспортні накладні оформлювались безпосередньо постачальником ТОВ "Експерт-Монтаж". До того ж, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Під час дослідження спірних товарно-транспортних накладних /а. с. 62-63, 65, 68, 71/ судом встановлено, що накладні оформлені у відповідності до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. В свою чергу, посилання податкового органу на спільний наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346, яким затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед іншого, "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2; "Товарно-транспортна накладна", ф. N 1-ТН, на думку суду, є безпідставним, оскільки вказаний наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 грудня 2013 року N 1005/1454.

Крім цього недоліки такого документу, як товарно-транспортна накладна, не можуть бути, відповідно до акту перевірки, єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Придбаний у контрагента товар позивач використав у власній господарській діяльності, а саме: здійснив облаштування придбаними плитами дороги. Так, 01.09.2014 позивач (замовник) уклав договір підряду № 1/9-14 /а. с. 164-169/ з ТОВ "Укрбудтранс-трейд" (генпідрядник) про виконання робіт з влаштування дорожнього покриття на об'єкті ТДВ "Укроліяпродукт" за адресою: вул. Фрунзе, 146, м. Зіньків, Полтавська область. Позивач надав суду копію договору підряду № 1/9-14 від 01.09.2014; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2015 року /а. с. 170/; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року /а. с. 171-174/; витяг з проектної документації (пояснювальної записки та аркуш 5 проектної документації), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-16/5 від 10.09.2014 /а. с. 182-189/; акт приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (об'єкт: дорога з плит) /а. с. 113/.

Також позивач на підтвердження факту залучення третіх осіб до робіт з розвантаження придбаних дорожніх плит надав суду договір на надання послуг № 29/05/14 від 29.05.2014 між ним та ПП "Автолідер", акт № ОУ-0000364 від 10.06.2015 /а.с. 161-163/, договір про надання послуг № 1 від 05.01.2015 між ним та ФО-П ОСОБА_2, акт виконаних робіт від 02.06.2015 та протоколи погодження договірної ціни від 08.06.2015, 10.06.2015, 15.06.2015 року /а. с. 153-160/.

В рамках своєї основної господарської діяльності з переробки насіння соняшника та у зв'язку із будівництвом та введенням в експлуатацію цеху екстракції, потужністю переробки насіння соняшника до 500 т/добу в м. Зінькові по вул. Фрунзе, 146 (на підтвердження чого надав - декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 21.07.2015 /а. с. 175-181/; витяг із проекту по реконструкції /а.с. 182-185/) та відповідно до вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-16/15 від 10.09.2014 року (копія залучена до матеріалів справи /а.с. 186-189/), він зобов'язаний був забезпечити автомобільні під'їзди та підходи до реконструйованого об'єкту цеху екстракції.

Таким чином позивач підтвердив належними доказами факт використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ "Експерт-Монтаж" товару, що також не заперечувалось податковим органом.

Не можуть вважатись обґрунтованими посилання відповідача на безтоварність господарських операцій з посиланням на податкову інформацію ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області від 11.12.2015 № 776/7/16-01-22-01 по ТОВ "Експерт-Монтаж", оскільки можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Експерт-Монтаж" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, з огляду на те, що у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Добросовісний платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того відповідно до довідки про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт", ЄДРПОУ 00687267 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2015 року від 18 вересня 2015 року /а.с. 121-149/ відповідачем не було встановлено жодних порушень позивачем порядку формування податкового кредиту за той самий період, що і в акті перевірки, який складений пізніше і на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Отже для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "Експерт-Монтаж" у червні 2015 року на суму ПДВ 20 251 грн. 47 коп.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. по справі № 816/394/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2016 р.