Постанова № 58847915, 07.07.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" липня 2016 р. № 820/11535/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 44476,83 (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 83 копійки.

В обґрунтування позову зазначено наступне. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 р. № 323 о/с відповідача було прийнято на службу в ограни внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 15.08.2009 року та присвоєно звання "рядовий міліції", яку відповідач проходив в органах внутрішніх справ України з 15.08.2009 по 06.10.2015 року.

Наказом ХНУВС від 15.06.2013 року № 135 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та відрекомендували до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби. Так, з причин порушення дисципліни наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.10.2015 р. № 545 о/с відповідача було звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 64 "є".

30.08.2009 року, на виконання вимог Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1999 року №565-ХІІ та Наказу МВС України "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" від 14.05.2007 року №150, між відповідачем, ХНУВС та ГУ МВС України у Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, умовами якого передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п.3 Договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим рахунком. Проте, станом на день звернення з позовною заявою до суду боржник не відшкодував у добровільному порядку кошти, пов'язані з його утриманням, що є підставою для стягнення у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. У наданій до суду заяві просив суд розгляди справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 112). У наданій до суду заяві просив суд розгляди справу за його відсутності. Через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний позов 06.01.2016 року та на пояснення позивача 16.05.2016 року, в яких виклав свою позицію стосовно обставин справи, яка розглядається судом, а саме: вважає, що адміністративний позов було подано особою, яка не має права на пред'явлення позову та ведення справи, тобто не має відповідної адміністративної процесуальної дієздатності; позивач, як навчальний заклад, мав право на відшкодування відповідачем витрат на навчання у судовому порядку виключно за умови відмови відповідача від добровільного відшкодування таких витрат; у відповідача, як у Особи за тристороннім договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, відсутній обов'язок відшкодування ХНУВС (позивач), як Виконавцю, фактичних витрат на підготовку; розрахунок витрат до відшкодування та довідка-розрахунок витрат № 4/453д від 04.06.2013 року, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ХНУВС, здійснено та складено позивачем у супереч вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати відповідача чи експерта.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а сторони в судове засідання не з'явились, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 р. № 323 о/с відповідача було прийнято на службу в ограни внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 15.08.2009 року та присвоєно звання "рядовий міліції".

На виконання вимог Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1999 року №565-ХІІ та Наказу МВС України "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" від 14.05.2007 року №150, між Харківським національним університетом внутрішніх справ (Виконавець), відповідачем (Особа) та ГУ МВС України у Харківській області (Замовник) укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 30.08.2009 р.

Згідно п.2.3.6 вказаного договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Договору, особа (відповідач по справі) зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим рахунком.

Так, згідно до п.3.2 такого Договору, однією з підстав для відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Наказом ХНУВС від 15.06.2013 року № 135 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та відрекомендували з 15.06.2013 року до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби. Також зазначено, що сума витрат, пов'язана з його утриманням складає 44 476,83 грн.

Разом з тим, з причин порушення дисципліни наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.10.2015 р. № 545 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 64 "Є".

Як зазначено позивачем у письмових поясненнях, відповідно до вимог постанови КМУ від 01.03.2007 року №313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ", з відповідачем був проведений остаточний розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313, у ВНЗ МВС України за результатами чого складено довідку - розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 від 04.06.2013 року №4/453д, з зазначенням загальної суми такого утримання за період з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року у розмірі 44476,83 грн., з яких: 11900,61 грн. - грошове забезпечення, 17547,32 грн. - продовольче забезпечення по 20.05.2013 р., 3228,64 грн. - речове забезпечення, 11 800,26 грн. - оплата житлово-комунальних послуг і вартості споживчих енергоносіїв.

Окрім того, позивачем до суду надано детальні розшифровки зазначених сум грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, речового забезпечення та сум вартості житлово-комунальних послуг і споживчих носіїв за період перебування відповідача у ХНУВС, а саме: довідка - розрахунок витрат на продовольче забезпечення від 19.11.2015 року № 5/1970, довідка-розрахунок витрат на харчування від 18.11.2015 року № 5/1908, довідка-розрахунок №524 про відшкодування витрат по відділенню речового забезпечення курсанта ФПФГБ ОСОБА_1, який навчався у ХНУВС з 2009 по 2013 р.р., розрахунки комунальних послуг за 2009 - 2013 навчальні роки випускника ХНУВС ОСОБА_1, а також довідка на підтвердження грошового забезпечення курсанта ОСОБА_1 за 2009 р. - 2013 р., копії наказів №378 від 31.08.2010, №443 від 30.08.2011 року, № 414 від 28.08.2012 р. про переведення курсантів на наступний курс (в т.ч. курсанта ОСОБА_1.) з зазначенням суми витрат на утримання за період 2009 - 2012 р.р.

Суд звертає увагу на те, що вказані докази є допустимими і належними в розумінні положень ст. 70 КАС України та містять необхідну інформацію щодо предмета доказування.

Зазначені документи відповідно до положень Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313 підтверджують розмір фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів (в т.ч. відповідача за період 2009 - 2013 р.р.) у вищому навчальному закладі.

Матеріали справи не містять інформації стосовно оскарження гр. ОСОБА_1 зазначених документів в адміністративному чи судовому порядках.

Згідно до п. 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до положень п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 16.07.2007 N 419/831/240/605/ 537/219/534 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за N 863/14130, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування (п.2.1.2.1. вказаного вище Порядку).

Згідно п.2.1.3 Порядку, витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Відповідно до п.2.2 Порядку, після закінчення навчального року у наказі начальника ВНЗ про переведення курсантів на наступний курс навчання проти прізвища кожного курсанта проставляється загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Щорічні витяги з цих наказів долучаються до особової справи випускника ВНЗ.

Відповідно до ч.7 ст. 18 Закону України "Про міліцію", курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Стосовно наданих відповідачем заперечень на адміністративний позов суд зазначає наступне:

1. Посилання відповідача на те, що пред'явлення позову від імені ХНУВС, представником на підставі довіреності № 7/17 від 05.02.2015 року виданої ректором Гусаровим Сергієм Миколайовичем, подано особою, яка не мала права на пред'явлення позову є необґрунтованим з огляду на наступне.

Довіреність № 7/17 від 05.02.2015 року (а.с. 13), видана строком на один рік. Позовна заява подана до Харківського окружного адміністративного суду 30.11.2015 року, тобто до закінчення терміну дії вищезазначеної довіреності.

На час розгляду справи, орган, яким видана довіреність № 7/17 від 05.02.2015 року, а саме Харківський національний університет внутрішніх справ до суду не звертався, стосовно відклику або анулювання даної довіреності, а тому у суду відстутні підстави вважати, що представник відповідача не мала права на пред'явлення позову.

Згідно ч.1 ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Частиною 1 статті 248 Цивільного кодексу України встановлено виключний перелік випадків, коли представництво за довіреністю припиняється:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України: особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною; Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

2. Посилання відповідача на те, що ХНУВС мав право на відшкодування відповідачем витрат на навчання у судовому порядку виключно за умови відмови відповідача від добровільного відшкодування таких витрат, є таким, що суперечить рішенню Конституційного суду України, а саме: Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 по справі № 1-2/2002 у мотивувальній частині рішення визначив, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

3. Стосовно посилань відповідача, на те, що виходячи з підстави його звільнення з органів внутрішніх справ, зазначених у Витягу із наказу ГУМВС України в Харківській області № 545 о/с від 06.10.2015 року, у нього, як у Особи за тристороннім договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, відсутній обов'язок відшкодування ХНУВС (позивач), як Виконавцю, фактичних витрат на підготовку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України "Про міліцію", курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 року № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;

в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;

г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;

д) через службову невідповідність;

є) за порушення дисципліни;

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації; (підпункт "з" пункту 64 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. N 885)

и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; (пункт 64 доповнено абзацом згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 р. N 428)

і) у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку;

(пункт 64 доповнено підпунктом "і" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р. N 624)

ї) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; (пункт 64 доповнено підпунктом "ї" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. N 1432, підпункт "ї" пункту 64 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 р. N 1126)

й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення. (пункт 64 доповнено підпунктом "й" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. N 1432, підпункт "й" пункту 64 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 р. N 1126, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р. N 706, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. N 301).

Згідно пункту 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 30.08.2009 року вбачається, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктами 3.1. та 3.2 цього ж Договору встановлено, що підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку, є: дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни. Відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Аналізуючи вищенаведені норми, та з огляду на те, що відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.10.2015 р. № 545 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), суд вважає вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача фактичних витрат на підготовку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідача було звільнено через порушення дисципліни, за що він несе виключно особисту відповідальність і внаслідок чого особа не пройшла визначений договором термін служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Виходячи із матеріалів справи та наданих відповідачем заперечень, пояснень наказ про звільнення за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України в судовому порядку не оскаржувався.

4. Щодо твердження відповідача про те, що відсутні посилання на фактичні дані, тобто письмові докази, які підтверджують складання розрахунку витрат до відшкодування та довідки-розрахунку витрат № 4/453д від 04.06.2013 року, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ХНУВС, є не обґрунтованим, оскільки в матеріалах справи містяться наступні докази про отримане відповідачем грошове, продовольче, речове та комунальне забезпечення: довідка за підписом начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХНУВС щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 від 17.11.2015 року (а.с. 29); довідка-розрахунок витрат на харчування ОСОБА_1, складена начальником відділення продовольчого забезпечення ХНУВС (а.с. 24); довідка-розрахунок про вартість фактично отриманого ОСОБА_1 речового майна та лазне-прального забезпечення, складена начальником відділення речового забезпечення (а.с. 26); розрахунки комунальних послуг за період навчання, складені начальником комунально-експлуатаційного відділення ХНУВС (а.с. 27-28); довідка-розрахунок витрат на продовольче забезпечення ОСОБА_1, складена начальником відділення продовольчого забезпечення (а.с. 25); довідка-розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ХНУВС № 4/453д від 04.06.2013 року, з якою ОСОБА_1 особисто ознайомлений 07.06.2013 року, що підтверджується його підписом.

На момент розгляду справи відповідач не відшкодував у добровільному порядку зазначеної та підтвердженої позивачем відповідними документами суми грошового утримання, яка у загальному розмірі складає 44476 (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 83 коп., а тому підлягає стягненню на користь Харківського національного університету внутрішніх справ.

Стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір у порядку положень ст. 94 КАСУ.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 44476 (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кучма Ю.В.