Ухвала суду № 58847824, 01.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 липня 2016 року м. Київ К/800/17638/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв'язку з виходом у відставку,

встановив :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв'язку з виходом у відставку у розмірі 10 місячних заробітних плат в сумі 241164 грн 00 коп.

Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 09 липня 2003 року № 1072-IV "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.

30 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення з посади судді апеляційного суду Донецької області у відставку. Листом від 01 березня 2016 року № 2963/0/9-16 Вища рада юстиції повідомила, що заява позивача про звільнення з посади судді апеляційного суду Донецької області у відставку від 30 вересня 2014 року із долученими до неї документами надійшла до Вищої ради юстиції 06 жовтня 2014 року та зареєстрована за вхідним № 383/0/6-14.

15 липня 2015 року розглянувши заяву, додані матеріали про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Донецької області та висновок секції, Вища рада юстиції прийняла рішення № 190/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Донецької області у зв'язку з подання заяви про відставку".

Рішення Вищої ради юстиції мотивовано тим, що ОСОБА_1 з травня 1993 року до липня 2015 року обіймав посаду судді апеляційного суду Донецької області, Верховною Радою України 09 липня 2003 року обраний безстроково суддею цього суду. 06 жовтня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшла заява ОСОБА_1 від 30 вересня 2014 року про звільнення у відставку. Суддя має достатній для відставки стаж, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

На підставі викладеного Вища рада юстиції, керуючись пунктом 9 частини п'ятої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 27, 31 Закону України "Про Вищу раду юстиції", вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Донецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнений з посади судді апеляційного суду Донецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

23 листопада 2015 року на підставі заяви ОСОБА_1 та постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII відповідно до вимог статтей 29, 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виконуючим обов'язки голови апеляційного суду Донецької області виданий наказ за № 391к "Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1" Відповідно до пункту 1 цього наказу суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату апеляційного суду Донецької області 23 листопада 2015 року у зв'язку із поданням заяви про відставку.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача, тобто станом на 12 листопада 2015 року. Оскільки на день припинення повноважень позивача як судді стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI була виключена, а інші законодавчі акти виплати вихідної допомоги не передбачали, то вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити таку допомогу не ґрунтуються на законі.

Крім того, законодавство, чинне на день подання ОСОБА_1 заяви про відставку (30 вересня 2014 року), також не передбачало виплати спірної вихідної допомоги.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області ніяких протиправних дій та бездіяльності щодо позивача не допустило.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що зміни у законодавстві стосовно припинення виплати вихідної допомоги при звільненні судді у відставку не можуть мати ніяких правових наслідків відносно нього, оскільки заява про відставку подана ним 30 вересня 2014 року.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв'язку з виходом у відставку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ю.В. Ільїних

Суддя Ю.К. Черпак