Ухвала суду № 58847796, 30.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2016 р. м. Київ К/800/33477/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Зайця В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Агро», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року в розмірі 880,63 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року позов задоволено в повному обсязі. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" на користь Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2015 року в сумі 880,63 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "СК-Агро" зареєстроване як юридична особа та відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97) та підпункту 2.1.1. пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) є страхувальником і платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 400/97 в частині пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", надісланого на адресу відповідача супровідним листом від 15.01.2015 р. № 12202-20, вбачається, що витрати позивача на виплату та доставку зазначених пенсій у січні 2015 року склали в загальному розмірі 880 грн. 63 коп.

Як вбачається з картки особового рахунку, підприємством відповідача були порушені строки та повнота обсягів сплати сум відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року, у зв'язку з чим за ТОВ "СК-Агро" перед УПФУ в Лебединському районі утворилася заборгованість в загальному розмірі 880,63 грн.

Відповідно до наказів про прийняття на роботу, копій трудових книжок, довідок, протоколів, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 працювали у ТОВ "СК-АГРО" та набули право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "в" та "д" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до

1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.07.2015 року № 21-735а15.

Обставини, встановлені у цій справі свідчать, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 працювали у ТОВ "СК-АГРО" та набули право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "в" та "д" статті 13 Закону № 1788-XII. За січень 2015 року вказаним особам було виплачено пільгових пенсій у розмірі 880,63 грн.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" та "д" ст. 13 Закону № 1788-XII, є помилковим.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року у цій справі скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: