Ухвала суду № 58847352, 05.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 723/206/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Казюк О.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

05 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправним і скасування рішення Снячівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Сторожинецького районного суду Чернівецької області з позовом до Снячівської сільської Ради, яка в процесі розгляду адміністративної справи в зв'язку з припиненням діяльності і реорганізацією шляхом приєднання до Великокучурівської сільської ради, ухвалою суду від 13 квітня 2016 року в порядку ст.52 КАС України замінена на Великокучурівську сільську Раду, про визнання протиправним та скасування рішення Снячівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що ОСОБА_2 27 липня 2015 року звернувся до Снячівської сільської ради із заявою про узгодження винесених меж земельної ділянки розміром 0,15 га в с. Глибочок Сторожинецького району Чернівецької області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і можливості передачі земельної ділянки йому у власність.

Рішенням Снячівської сільської ради від 27.07.2015 року №62-28/2015 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність площею 0,15 га для будівництва житлового будинку в зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Посилаючись на те, що відповідач, приймаючи дане рішення, діяв в порушення ст.19 ч.2 Конституції України, ст.118 ч.7 ЗК України, зокрема, останньою передбачено перелік підстав для прийняття рішення про відмову у наданні такого дозволу, тобто він є вичерпним, ОСОБА_2 просив визнати протиправним рішення відповідача та скасувати його.

Судом першої інстанції також встановлено, що розпорядженням Сторожинецької РДА №727 від 24 жовтня 2005 року позивачу було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовної площею 0,15 га безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та його було попереджено, що у випадку неподання проекту відведення земельних ділянок до 15 січня 2006 року на затвердження, розпорядження буде визнано таким, що втратило чинність. Розпорядженням РДА від 7 липня 2008 року строк дії розпорядження було продовжено до 30 серпня 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Снячівська сільська Рада, прийнявши рішення від 27 липня 2015 року, діяла в межах наданих їй повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.10 ч.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.

Відповідно до ст.118 ч.6 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно положень ст.122 ч.3 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

У матеріалах справи міститься викопіровка встановлення адміністративних меж Снячівської сільської Ради Сторожинецького району Чернівецької області та довідка відділу держгеокадастру у Сторожинецькому районі від 13 травня 2016 року, відповідно до яких спірна земельна ділянка в с. Глибочок, на яку претендує апелянт, згідно рішення ХVІ сесії Сторожинецької районної Ради народних депутатів від 27 жовтня 1993 року розташована за межами населеного пункту.

З матеріалів справи вбачається, що Снячівська сільська Рада відмовила позивачу у дозволі на розробку проекту відведення земельної ділянки, а питання що узгодження меж земельної ділянки не розглядалося.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що у листі-відповіді Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 12.04.2016 року № 456 який є в матеріалах справи, вбачається що станом на 05.04.2016 року спірна земельна ділянка в с. Глибочок знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради. Втім, суд вважає вказані аргументи апелянта безпідставними та не бере їх до уваги, з огляду на те, що факт знаходження земельної ділянки в адміністративних межах Великокучурівської сільської ради не змінює компетенцію районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою статті 122 ЗК України, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Крім того, апелянт заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої просить поставити такі питання: 1) яка фактична площа забудованої позивачем земельної ділянки, відносно якої прийнято рішення XIX сесії 4 скликання Снячівської сільської ради Сторожинецького району. Чернівецької області від 25.05.2005 року № 329-19/2005 про надання дозволу на збір документів попереднього погодження земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і споруд господарського призначення в селі Глибочок (кут Брачівка), Сторожинецького району, Чернівецької області із земель запасу сільської ради орієнтовною площею 0,15га., є придатною для використання за цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд; 2) яка фактична площа, на місцевості, всіх земельних ділянок, що позначені на схемі розподілу земельних ділянок окремого масиву земель Снячівської сільської ради села Глибочок (кут Брачівка) Сторожинецького району Чернівецької області (масштаб 1:1000), яка була розроблена у складі проекту відведення земельних ділянок на підставі відповідних рішень Снячівської сільської ради та розпоряджень Сторожинецької районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки? 3) чи встановлено межі всіх земельних ділянок, що позначені на схемі розподілу земельних ділянок окремого масиву земель Снячівської сільської ради села Глибочок (кут Брачівка) Сторожинецького району Чернівецької області (масштаб 1:1000), яка була розроблена у складі проекту відведення земельних ділянок на підставі відповідних рішень Снячівської сільської ради та розпоряджень Сторожинедької районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки? 4) чи відповідають відомості щодо меж земельних ділянок та їх площі, які зазначені у схемі розподілу земельних ділянок окремого масиву земель Снячівської сільської ради села Глибочок (кут Брачівка) Сторожинецького району Чернівецької області (масштаб 1:1000), фактичним даним на місцевості?

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання ОСОБА_2 з огляду на те, що питання, які ставить у клопотанні апелянт, не відносяться до суті даного спору, так як у адміністративному позові ставиться питання щодо визнання протиправним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, які порушили право позивача, а не щодо майнового спору пов'язаного із вказаною земельною ділянкою. Про це суд першої інстанції неодноразово вказував ухвалами від 13 квітня 2016 року та від 19 травня 2016 року.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Снячівська сільська Рада, прийнявши рішення від 27 липня 2015 року, діяла в межах наданих їй повноважень. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.