Ухвала суду № 58847301, 05.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/250/16

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

05 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Грінчук Л.В.

представника відповідача: Зозулі В.П.

представника третьої особи: Бородій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Славутського управління водопровідного-каналізаційного господарства Славутської міської ради до Державної фіскальної служби України, треті особи на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2016 року Комунальне підприємство Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства Славутської міської ради звернулось із позовом до Державної фіскальної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року - скасувати.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року - без змін.

Представник третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що Комунальне підприємство Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства Славутської міської ради отримало субвенцію у сумі 296717,72 грн. згідно договору № 11/375-93 від 03.12.2015 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375.

Зазначені суми направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями.

Листом від 22.01.2016 року № 31 позивач звернувся до голови ДФС України, до в.о. начальника Головного управління ДФС України в Хмельницькій області, до начальника Славутської ОДПІ щодо надання роз'яснень про причини не зарахування коштів через електронний рахунок. Листом від 26.01.2016 року № 38 позивач звернувся до голови Державної казначейської служби України щодо надання роз'яснень про причини не зарахування коштів на електронний рахунок.

У відповідь на вказаний лист від 05.02.2016 року № 10-08/276-2124 Державна казначейська служба України повідомила, що виконання пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, Казначейство України починаючи із 11.12.2015 року надавало Державній фіскальній службі України інформацію щодо зарахованих за попередній день сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375. На підставі інформації про проведення розрахунків Державна фіскальна служба України відповідно до п.9 Порядку повинна сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надіслати Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

Однак Державною фіскальною службою такі коригуючі реєстри не надавались. Враховуючи наведене, лист від 26.01.2016 року направлено за належністю до Державної фіскальної служби. На момент звернення до суду першої інстанції з позовом вищевказані вимоги законодавства виконані не були, а вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг позивача з грудня 2015 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своєї бездіяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України від 16.07.2015 року № 643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон № 643), який набрав чинності 29.07.2015 року, зокрема, внесено зміни до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

Державна фіскальна служба України на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Таким чином, зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню".

Відповідно до результатів цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 200 ПК України.

У відповідь на звернення позивача до Державної казначейської служби України, листом від 05.02.2016 року № 10-08/276-2124 остання повідомила, що виконання пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, Казначейство України починаючи із 11.12.2015 року надавало Державній фіскальній службі України інформацію щодо зарахованих за попередній день сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375. На підставі інформації про проведення розрахунків Державна фіскальна служба України відповідно до п.9 Порядку повинна сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надіслати Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. Однак Державною фіскальною службою такі коригуючі реєстри не надавались.

У апеляційній скарзі апелянт відзначає, що 18.01.2016 Коригуючі реєстри були направлені Казначейству в електронному вигляді відповідно до порядку інформаційного співробітництва для відпрацювання, формування трансакцій типу 12 та направлення їх до ДФС для відображення в СЕА, про що Казначейство додатково було повідомлено листом ДФС від 18.01.2016 року № 716/5/99-99-23-01-16. Проте, Казначейство листом від 21.01.2016 року № 10-08/151-1122 повідомило, що інформація щодо обробки коригуючих реєстрів відсутня.

Крім того, апелянт відзначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що ТОВ "Програміка", яке є розробником програмного забезпечення ДФС листом від 25.01.2016 року № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети Коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку. Втім, в матеріалах справи відсутня квитанція, як належний доказ про отримання Казначейством вищезгаданих коригуючи реєстрів, а лише лист від ТОВ "Програміка".

У судовому засіданні 31 травня 2015 року, судом витребовувались докази направлення коригуючих реєстрів узгоджених податкових зобов'язань платника податків у Державної Фіскальної Служби.

На виконання вимог суду, 23 червня 2016 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання від Державної фіскальної служби України з доказом направлення засобами електронного зв'язку коригуючих реєстрів узгоджених податкових зобов'язань платника податків. Проте Державною фіскальною службою було надіслано лише скріншот (знімок екрана, зображення, отримане комп'ютером, що відображає те, що бачить користувач на екрані монітора), який не є належним та допустимим доказом, а отже факт отримання коригуючих реєстрів Державною казначейською службою України судом не встановлений.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що інших доказів отримання коригуючих реєстрів Державною казначейською службою України у Державної фіскальної служби України немає.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, відповідачем протиправно незараховано шляхом незбільшення суми поповнення електронного рахунку Комунального підприємства Славутського управління водопровідного-каналізаційного господарства Славутської міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів рахунків, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджуються та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну

скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 липня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.