Ухвала суду № 58847248, 06.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 р.Справа № 619/581/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Антипенко В.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016р. по справі № 619/581/16-а за позовом ОСОБА_2 до Дергачівської міської ради Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому з урахуванням змін просив визнати незаконними та скасувати рішення першої чергової сесії Дергачівської міської ради VІІ скликання від 20 листопада 2015 року : «Про затвердження порядку денного І чергової сесії міської ради VІІ скликання», «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію Дергачівського міського голови ОСОБА_3.», «Про створення лічильної комісії по підрахунку голосів з обрання секретаря Дергачівської міської ради VІІ скликання», «Про обрання секретаря Дергачівської міської ради», «Про обрання постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування Дергачівської міської ради VІІ скликання» .

Позовні вимоги вмотивовані порушенням процедури та порядку прийняття оскаржуваних рішень а також порушення вимог статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні» під час обрання постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування .

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.201 року по справі № 619/581/16- в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.201 року по справі № 619/581/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.194-196)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з неповним зясуванням обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Представник позивача під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглдає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач є депутатом Дергачівської міської ради Харківської області VII скликання.

20 листопада 2015 року відбулася перша сесія VII скликання Дергачівської міської ради, на якій було прийнято , зокрема рішення : «Про затвердження порядку денного І чергової сесії VII скликання», «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію Дергачівського міського голови ОСОБА_3.», «Про створення лічильної комісії по підрахунку голосів з обрання секретаря Дергачівської міської ради VІІ скликання», «Про обрання секретаря Дергачівської міської ради», «Про обрання постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування Дергачівської міської ради VІІ скликання».

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено та не доведено фактичних обставин щодо порушення його прав чи охоронюваних закономінтересів з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень та що суттєвих порушень, які б вплинули на результат при прийнятті рішень Дергачівською міською радою судом не встановлено, а зазначені позивачем порушення не можуть вважатися такими, які несуть юридично значимі наслідки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом статей другої та третьої Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Згідно частини другої статті 46 Закону перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова, а до частини 12 цієї статті сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 20 листопада 2015 року відбулася перша сесія Дергачівської міської ради VII скликання) , на якій були присутніми 24 депутати та міський голова, що не заперечувалося сторонами.

Згідно до Порядку денного на розгляд сесії було запропоновано 40 питань та різне, в тому числі й питання, прийняті рішення з яких є предметом судового розгляду.

Частиною 3 ст. 59 Закону передбачено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Аналогічна норма міститься і в п.6.5 Регламенту Дергачівської міської ради VI скликання, яка була чинною на момент прийняття спірних рішень.

Згідно до пункту п. 8.3 Регламенту на сесії рішення міської ради приймається відкритим голосуванням. У випадках передбачених діючим законодавством, даним регламентом, а також рішенням ради проводиться таємне голосування або поіменне голосування. Голосування може проводитись без підрахунку голосів більшості, якщо жоден депутата не наполягає на іншому або з підрахунком голосів «за», при цьому, голоси «проти» та «утримались» можуть не підраховуватись, рівно як і число депутатів, що не голосували.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані позивачем рішення приймалися у відповідності до вимог ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту Дергачівської міської ради VI скликання, який був чинним на момент прийняття спірних рішень, результати голосування підраховувалися членами секретаріату, обраного на початку роботи сесії за результатами голосування , результати голосування внесені до протоколу сесії, при цьому, жоден із депутатів не наполягав на перерахунку результатів голосування , в тому числі і позивач, який приймав участь в роботі сесії.

На розгляд сесії ані до складу лічильної комісії по підрахунку голосів з обрання секретаря Дергачівської міської ради , ані кандидатів на посаду секретаря Дергачівської міської ради чи члена постійної комісії міської ради з політико-правових питань, депутатської діяльності та місцевого самоврядування Дергачівської міської ради кандидатура позивача не виносилася як від суб»єктів , до повноважень яких віднесено висування , так і від самого позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено фактичних обставин щодо порушення саме його, а не його представника, прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень.

Щодо порушень в протоколі сесії черговості відображення результатів голосування з деяких питань, колегія суддів вважає їх такими, що не вплинули на результат голосування під час прийняття саме оскаржуваних рішень.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2016р. по справі № 619/581/16-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2016 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.