Постанова № 58847190, 06.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 р. Справа № 643/14788/15-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.М.

секретарі судового засідання: Антипенко В.А.

за участю:

позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представники відповідача: Купріна К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року по адміністративній справі № 643/14788/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання проведення перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі-відповідач), в якому просив суд:

визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по перерахуванню пенсії за віком від стажу роботи та заробітної плати ОСОБА_1, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., в 2013 році та 2015 роках;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок та виплатити заборгованість по пенсії за віком від стажу роботи та заробітку ОСОБА_1, із застосуванням показника середньої заробітної плати в 2013 році за 2012 рік у розмірі 2752,95 грн., в 2015 році за 2014 рік у розмірі 3149,95 грн.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року частково задоволено позов.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по перерахуванню пенсії ОСОБА_1 за віком від стажу роботи із застосовуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп. у 2015 році.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок та виплатити заборгованість ОСОБА_1 пенсії за віком від стажу та заробітку з 02 березня 2015 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та відповідності нормам матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача та позивач заперечували проти апеляційної скарги та наполягали на залишенні її без задоволення. Представник зазначив на законності постанови суду та не доведеності з боку відповідача застосування до спірного показника за 2007 рік. Наполягав на тому, що показник при перерахунку пенсії в 2015 року, повинен застосовуватися за показником, що передує року звернення за перерахунком, тобто за 2014 рік, що узгоджується з п.11 ПКМ України 530. Подані в тому числі письмові заперечення. Сторона позивача заперечуючи проти апеляційної скарги вказує, на пропущений строк звернення до суду із апеляційною скаргою та відсутності вирішення питання з боку суду при відкритті апеляційного провадження щодо поданого клопотання про поновлення строку, що є перешкодою для апеляційного перегляду. Також, вказує на не вирішення клопотання відповідача від 15.06.2016 року про продовження строку усунення недоліків з приводу сплати судового збору, який не був продовжений судом, що стало причиною пропущення строку на виконання ухвали суду від 02.2016 року про усунення недоліків, тобто вказує на те що, апелянтом не було виконано вимоги, що були зазначені в ухвалі суду, ним не було усунуто недоліків апеляційної скарги, в строк наданий судом.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Щодо наведених заперечень стосовно пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою та відсутності вирішення питання з боку суду при відкритті апеляційного провадження щодо поданого клопотання про поновлення строку, що є перешкодою для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що жодних перешкод для апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції в даному випадку не існує.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з журналу судового засідання розгляд справи здійснювався у відкритому судовому засіданні за участю позивача, представника позивача та представника відповідача. Після дебатів, суд першої інстанції видалився до нарадчої кімнати для ухвалення постанови. Постанова суду була проголошена та складена у поновному обсязі. З протоколу судового засідання, не можливо встановити, що при оголошенні був присутній представник відповідача, як неможливо встановити за матеріалами справи вручення постанови суду стороні позивача та відповідача одразу після прийняття такого рішення.

В матеріалах справи, на аркуші 37, є супроводжувальний лист на адресу Відповідача, без номеру та дати, про направлення копії постанови. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38), копія постанови суду була отримана Відповідачем лише 16 травня 2016 року.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції не було виконано належним чином вимог частин 3 та 4 КАС України, щодо належного надіслання на адресу Відповідача копії постанови суду протягом трьох днів з дня його ухвалення, або повідомлення такої сторони, у порядку передбаченому ч.1 ст.38 КАС України, про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді.

Вже після отримання копії постанови суду, Відповідачем 19.05.2016 року була спрямована апеляційна скарга, про що свідчить штамп суду та реєстраційний номер. Разом з апеляційною скаргою, було заявлене клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги. Під час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, було встановлено та визначено, як недолік апеляційної скарги, саме не сплата судового збору, про що було зазначено в ухвалі судді від 02.06.2016 року, та встановлений строк 10 календарних днів з дня наступного після отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Зазначена копія ухвали від 02.06.2016 року була отримана Відповідачем 07 червня 2016 року (а.с.52-поштове повідомлення). Тобто, фактично останнім днем для виконання ухвали суду є 17.06.2016 року, при чому слід також враховувати час, який буде тривати у випадку, спрямування документів засобами поштового зв'язку.

15.06.2016 року Відповідачем було подане клопотання про продовження строку усунення недоліків до 30.06.2016 року. Зазначене клопотання було передане судді 16.06.2016року. Крім того, засобами факсимильного зв'язку на адресу суду 17 червня 2016 року надійшло клопотання разом з копією платіжного доручення №3781 від 15.06.2016 року про сплату судового збору на виконання ухвали про усунення недоліків від 02.06.2016 року, отриманої 07.06.2016 року. Крім того, випискою про зарахування судового збору до спецфонду держбюджету було підтверджено сплату судового збору.

Зазначені документи з огляду на вихідні дні, були передані судді 20.06.2016 року. В зв'язку із своєчасним виконанням ухвали суду та усуненням недоліків апеляційної скарги, 21.06.2016 року було відкрите апеляційне провадження по справі та призначено справу до розгляду. З урахуванням часу отримання постанови суду першої інстанції в повному обсязі 16.05.2016 року, та подання скарги 19.05.2016 року, відповідно до ч.2 ст.186 КАС України, при відкритті апеляційного провадження, не вбачалося пропуску строку на звернення із апеляційною скаргою, а тому задовольняти клопотання про поновлення строку, який вважається не пропущеним, не було підстав. Оскаржити постанову суду, можливо за умов отримання такої постанови.

Стовно доводів сторони позивача, що клопотання відповідача від 15.06.2016 року про продовження строку усунення недоліків з приводу сплати судового збору, який не був продовжений судом, що стало причиною пропущення строку на виконання ухвали суду від 02.2016 року про усунення недоліків є також безпідставними. Як вже зазначалось, 17.06.2016 року Відповідачем усунуті недоліки апеляційної скарги шляхом спрямування до суду відповідно копій документів, факт сплати та зарахування коштів на час відкриття провадження було підтверджено, а тому були відсутні підстави для як для продовження строку усунення недоліків за клопотанням від 15.06.2016 року, так і для не відкриття апеляційного провадження. Документи, які надішли до суду 24.06.2016 року, а саме оригінал клопотання на виконання ухвали про усунення недоліків та платіжного доручення №3781 від 15.06.2016 року, були надіслані засобами поштового зв'язку, а тому вважати, що Відповідач пропустив строк на усунення недоліків є безпідставним. Тому, колегія суддів вважає, що жодних перешкод для розгляду апеляційної скарги не має.

Фактично заперечення сторони позивача зводяться не до сутті поданої апеляційної скарги та вирішеного судом першої інстанції з наданням правової оцінки характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, а до відшукування на суб'єктивну думку сторони позивача можливих недоліків апеляційної скарги щодо порядку її подання та вирішення питання щодо її прийняття, що унеможливлює її розгляд після відкриття апеляційного провадження. Такі заперечення є безпідставними, та не впливають на можливість розгляду та прийняття судового рішення за наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції.

Щодо інших обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої, що позивач є отримувачем пенсії (робота за списком №2). яка йому була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно заяв від 02 березня 2015 року; 31 серпня 2015 року до відповідача, останній відмовив позивачу у перерахунку пенсії по заробітку, а провів перерахунок пенсії позивачу по стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 ріку розмірі 1197 грн. 91 коп., з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 р. № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення».

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що частина позовних вимог за період 2013 пред'явлена позивачем з пропущенням встановлених строків звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів звертає увагу, що в цій частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, жодна із сторін не оскаржувала в установленому законом порядку, що фактично залишається безспірним між сторонами в межах перегляду постанови суду за апеляційною скаргою відповідача. Тому оцінка спірним правовідносинам буде надана в межах апеляційної скарги в частині задоволених вимог та що складає предмет апеляційного оскарження.

Так, щодо іншої частини позовних вимог, які були задоволенні, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням приписів ч.2 ст.71 КАС України, відповідач надаючи відповідь від 12.03.2015 року та 10.09.2015 року стосовно перерахунку пенсії від стажу та заробітної плати у 2015 році із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік -1197, 91 грн., не довів правомірності застосування такого показника.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду в межах апеляційної скарги щодо частини задоволених вимог, колегія суддів не погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Основним спірним питанням в межах цієї справи, є саме визначення того показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, який підлягав би застосуванню під час перерахунку пенсії за віком з 01.03.2015 року відповідно до Закону №1058. На думку позивача, такий показник повинен застосовуватися з урахуванням ч.4 ст.42 Закону №1058 та п.п.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.2008 року за показником, що передує року звернення за перерахунком, тобто за 2014 рік, а за позицією Відповідача за 2007 рік - у розмірі 1197, 91 грн. Зазначене спірне питання складає предмет вимог та підстав звернення до суду, що визначають характер спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ст..159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із змісту постанови суду першої інстанції, воно не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості. Суд першої інстанції при вирішенні спору по суті заявлених вимог за 2015 рік, не встановив жодної фактичної обставини щодо проведення та перерахунку пенсії позивача за його зверненням у березні 2015 року, та не навів жодної правової норми, яка вказувала б на обґрунтованість заявлених вимог, та навпаки, допущення яких з боку відповідача при такому перерахунку, призвело до порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, що були предметом дослідження судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримуєте пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 25.03.2001 довічно.

Позивач, після призначення пенсії станом на час звернення у березні 2015 року до відповідача, був працюючим пенсіонером. Згідно заяви позивача від 02.03.2015 року про перерахунок пенсії від стажу, Управлінням проведено зазначений перерахунок з 01.03.2015, у строк передбачений ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон №1058). Під час перерахунку, пенсію обчислено від середньомісячної заробітної плати 1248, 19 грн. (з урахуванням показника середньомісячної заробітної плати працівників за 2007 рік - 1197, 31 грн.), розмір пенсії склав - 1062, 94 грн.. За попереднім розрахунком, перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати є недоцільним, оскільки зменшується коефіцієнт заробітної плати та загальний розмір пенсії який буде складатиме 1049, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що задовольняючи вимоги позивача з 02 березня 2015 року, суд першої інстанції припустився порушень вимог ч.4 ст.45 Закону №1058 щодо визначення строку проведення перерахунку пенсії, який по заяві від 02.03.2015 року повинен бути проведений відповідно до правил перерахунку пенсії з 01.03.2015 року.

Також, з метою повного, всебічного встановлення фактичних обставин справи щодо виконання принципу офіційного з'ясування обставин справи, у відповідача були витребувані документи з пенсійної справи позивача, що надають можливості встановити обставини, що складають предмет судового дослідження.

На вимогу суду, були надані копії - протокол від 20.06.2001 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1,розрахунок стажу, заробітна плата, трудова книжка позивача, з якої вбачається, що позивач є працюючим пенсіонером, розпорядження від08.09.2006 року про перерахунок пенсії по стажу та заробітку, розрахунки стажу та заробітної плати, заява про проведення цього перерахунку; довідки про заробітну плату; заява про проведення перерахунку, довідка про роботу в якості охоронця, про заробіток, розпорядження про перерахунок пенсії від 8.07.2009 року з розрахунком стажу та заробітку, відповідно до якого такий перерахунок проведений виходячи з показника 2007 року - 1197, 91 грн.; розпорядження про перерахунок від 15.06.2012 року по стажу, розрахунок стажу, заява про перерахунок; розпорядження від 05.03.2015 року про перерахунок пенсії по стажу, розрахунок стажу, довідка про роботу, та індивідуальні відомості про застраховану особу.

Також, як вбачається з попереднього обчислення перерахунку пенсії по розпорядженню від 10.03.2015 року по стажу та заробітку, застосовувався показник середнього заробітку за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн. При перерахунку пенсії по стажу та заробітку, розмір пенсії був менше, ніж при проведенні такого перерахунку по стажу. Тому перерахунок з 01.03.20156 року здійснений лише по стажу.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1ст.42 Закону №1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин станом на березень 2015 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини 2 цієї ж статі, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як вбачається з положень наведеної норми, показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, є показником саме при призначенні пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Виходячи з правового аналізу наведеної норми, що визначає показник середньої заробітної плати, який застосовується при перерахунку пенсії, такий показник залежить від показника, який застосовувався під час призначення пенсії, або попереднього перерахунку пенсії.

Як вже зазначалось та було встановлено, що позивач є отримувачем пенсії за віком з 2001 року. Під час призначення наведений показник середньої заробітної плати не застосовувався. Позивач продовжував працювати, в зв'язку з чим набував відповідні зміни у страховому стажі та заробітку. Згодом, такий показник, а саме починаючи з 2009 року відповідачем застосовувався визначеного станом на 2007 рік, у розмірі 1197, 91 грн. При чому, при попередньому перерахунку пенсії, тобто до 01.03.2015 року, такий показник також визначався за 2007 рік.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положення п.1 Постанови КМ України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Тобто, положеннями пункту 1 Постанови №327 також врегульовано питання застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, саме при здійсненні перерахунку пенсії відповідним особам у відповідних періодах.

Доводи сторони позивача, як правові підстави звернення з позовом до суду, та заперечення проти апеляційної скарги стосовно того, що показник при перерахунку пенсії в 2015 року, повинен застосовуватися за показником, що передує року звернення за перерахунком, тобто за 2014 рік, з урахуванням п.п.3 п.11 ПКМ України №530, є безпідставними, з огляду на те, що попередня редакція ст..ст.40, 42 Закону №1058 та положення п.11 Постанови КМУ Країни №530, на час виникнення спірних правовідносин, перерахунку пенсії станом на 01.03.2015 року, зазначені норми зазнали певних змін, та діють в іншій редакції, а п.11 ПКМ України №530 взагалі виключені на підставі Постанови КМ №166 від 29.02.2012 року. Тому правових підстав для застосування таких положень норм не має.

Отже, підстав для застосування показника середньої заробітної плати в 2015 році з урахуванням середньої заробітної плати за попередній рік не має,а тому під час здійснення перерахунку пенсії 01.03.2015 року, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом.

На зазначені вимоги законодавства, суд першої інстанції уваги не звернув та не надав жодної належної правової оцінки фактичним обставинам, при чому на зазначену належну правову оцінку мало вплив неналежне з'ясування в достатній мірі обставин, що мали значення для правильного вирішення спірного питання.

На підставі викладеного, колегія суддів з урахування положень ст.202 КАС України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, в частині задоволених позовних вимог. В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, а в іншій частині постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - задовольнити.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року по адміністративній справі № 643/14788/15-а - скасувати, в частині задоволених позовних вимог.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 08.07.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.