Постанова № 58847136, 05.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р. Справа № 818/375/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 818/375/16

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича треті особи Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 23.01.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 003-18000-230115, за умовами якого розміщено 6647,00 дол. США строком до 22.07.2015 р. з виплатою 5,5 процентів річних (а.с.11). Відповідно до п. 1.6 Договору Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1. Пунктом 2.8 Договору передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

23 січня 2015 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої п. 1.8 Договору викладений у наступній редакції "1.8. Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

У разі, якщо, в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений." (а.с.12).

Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір від 23.01.2015 р. № 002-18510-230115 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Банк відповідно до цього договору відкрив позивачу поточний рахунок у доларах США (а.с.10).

Грошові кошти в сумі 6647,00 доларів США були перераховані на депозитний рахунок позивача платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 23 січня 2015 року з рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с.15).

Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних (а.с.30-31).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. № 51 запроваджено з 03.03.2015 р. тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" (а.с.32). Згодом строки здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 02 жовтня 2015 року (а.с.34).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 за № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного Товариства "Дельта Банк" (а.с.35) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 р. прийнято рішення № 181 "Про початок здійснення процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с.36), відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду - Кадирова Владислава Володимировича, строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.

Листом від 23.09.2015 р. № 8821/2756 позивача було повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 003-18000-230115 від 23.01.2015 р. (а.с.13).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу є протиправним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 73 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких зокрема належать, - обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій (п. 7 ч. 1 ст. 73); віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного (п. 12 ч. 1 ст. 73).

Постановою Національного банку України від 17.08.2012 року № 346 затверджене Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, яке (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи.

Разом з цим, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 розділу 1 цього Положення "обмеження операцій" це тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом/обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном.

Постановою Правління Національного банку України № 692/БT від 30.10.2014 року до АТ "Дельта Банк" застосовані заходи впливу - банк на строк до 180 днів віднесений до категорії проблемних, з метою фінансового оздоровлення для банку запроваджені певні обмеження в здійсненні окремих видів операцій, зокрема:

- не допускати проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності цієї постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Наказом ПАТ "Дельта Банк" № 2650 від 03.11.2014 року "щодо стабілізації діяльності Банку" було визначено коло відповідальних осіб за виконання банком зазначеної постанови Правління Національного банку України .

При цьому, як встановлено в рішенні виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів (протокол від 15.09.2015 року) керівників структурних підрозділів АТ "Дельта Банк" було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлених постановою Правління НБУ № 692/БT від 30.10.2014 року лише 15.01.2015 року.

23.01.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 003-18000-230115, за умовами якого розміщено 6647,00 дол. США строком до 22.07.2015 р. з випатою 5,5 процентів річних (а.с.11). Відповідно до п. 1.6 Договору Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1. Пунктом 2.8 Договору передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

23 січня 2015 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої п. 1.8 Договору викладений у наступній редакції "1.8. Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір від 23.01.2015 р. № 002-18510-230115 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Банк відповідно до цього договору відкрив позивачу поточний рахунок у доларах США (а.с.10).

Фактично суттю додаткової угоди до договору банківського вкладу є зміна редакції п. 1.8 цього договору. Так п. 1.8 договору банківського вкладу в редакції додаткової угоди передбачалась можливість зарахування вкладу на рахунок його вкладника шляхом перерахування коштів з відкритого у АТ "Дельта Банк" (Сумське відділення) поточного рахунку іншої особи - резидента.

Грошові кошти в сумі 6647,00 доларів США були перераховані на депозитний рахунок позивача платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 23 січня 2015 року з рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с.15).

Постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних. Цією ж постановою визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ .

02.03.2015 року рішенням № 51 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" запроваджена тимчасова адміністрація та призначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадиров В.В.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1 статті 26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ст. 38 цього Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. Аналіз положень ст. ст. 190, 509 Цивільного кодексу України показує, що майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Законом України від 16.07.2015 року N 629-VIII, що набрав чинності з 12.08.2015 року, частина 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" викладена в новій редакції: "Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті".

15.09.2015 року комісія з перевірки правочинів (договорі) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", що призначена наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року, затвердила результати перевірки договору № 003-18000-230115 між АТ "Дельта Банк" (Сумське відділення) та позивачем. Комісія визначилась про те, що зазначений договір не відповідає п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Листом від 23.09.2015 р. № 8821/2756 позивача було повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 003-18000-230115 від 23.01.2015 р. (а.с.13).

Постановою Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року відкликана банківська ліцензія ПАТ "Дельта Банк" і прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК України).

Відповідно до ст. 1074 ЦК України, п. 7 ч. 1 ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і на виконання постанови Правління Національного банку України № 692/БT від 30.10.2014 року ПАТ "Дельта Банк" (Сумське відділення) був зобов'язаний обмежити право клієнта банку ОСОБА_5, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, безпосередньо, - розпорядження від 17.02.2015 року про перерахування грошових коштів у розмірі 6500 доларів США з його рахунка на рахунок, відкритий 17.02.2015 року позивачем ОСОБА_6

Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з такої підстави - банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Колегія суддів зазначає, що зазначена норма має імперативний характер.

Таким чином, незважаючи на заборону, ПАТ „Дельта Банк" було укладено договори з позивачем, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 року №692/ВТ, яка обов'язкова до виконання, та чинного законодавства у сфері банківської діяльності. Вже постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 ПАТ "Дельта Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30.10.2014.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що ПАТ "Дельта Банк" (Сумське відділення) 23.01.2015 року уклав з позивачем договір № 003-18000-230115 банківського вкладу (депозиту) у доларах США" та додаткову угоду № 1 до цього договору, умови якої прямо суперечать приписам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дана позиція узгоджується із позицією, викладеною в ухвалі ВАСУ від 28.01.2016 року по справі К/800/40534/15.

За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Також правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року (справа N 6-1601цс15).

Наведене дає підстави колегії суддів дійти висновку про те, що в силу ч. 2 ст. 215 ЦК України, п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договір № 003-18000-230115 банківського вкладу (депозиту), укладений 23.01.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта-Банк" з урахуванням додаткової угоди до цього договору, зазначений договір відповідачем обґрунтовано визнаний нікчемним.

Отже відповідач - Уповноважена особа обґрунтовано не вніс дані про позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8 до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами).

Доказів зворотного позивачем та його представником не надано та самостійно судом не встановлено.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що форма прийняття відповідачами рішень про визнання правочинів (у тому числі договорів) такими, що в силу ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом дійсно не передбачена. Разом з тим, колегія суддів вважає, що запроваджена відповідачем форма прийняття рішення - розгляд питання Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", яка призначена наказом відповідача, та висновок якої затверджується цим відповідачем, не впливає на законність прийнятого рішення, зокрема, рішення про визнання нікчемним договору № 003-18000-230115 банківського вкладу (депозиту), укладеного 23.01.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта-Банк" з урахуванням додаткової угоди № 1 до цього договору.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 818/375/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 08.07.2016 р.