УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 р.Справа № 630/196/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Антипенко В.А.
за участю представника прокуратури Захарової Н.О.
представника відповідача Костирко К.О.
представника третьої особи Ісаєнко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 12.05.2016р. по справі № 630/196/16-а за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Ломакіної О.А. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради треті особи Харківська обласна рада , Центр професійно-технічної освіти №2 м. Харкова про зобов'язання проведення перерахунку одноразової грошової допомоги та її сплати,
ВСТАНОВИЛА:
Зступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Ломакіної О.А. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 звернувся до Люботинського міського суду Харкіської області з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати Комунальний заклад "Люботинська спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 недоотриману одноразову грошову допомогу у сумі 7763,50 (сім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 50 (п'ятдесят) копійок та стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи(а.с.2-7).
Позовні вимоги вмотивовані тим, що невиплата відповідачем одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", випускнику ОСОБА_5, який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, привело до порушення його майнових прав.
Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 12.05.2016 року адміністративний позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Ломакіної О.А. в інтересах неповнолітнього заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Ломакіної О.А. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Комунального закладу «Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів «Дивосвіт» Харківської обласної ради, треті особи Центр професійно-технічної освіти № 2 м. Харкова, Харківська обласна рада про зобов'язання проведення перерахунку одноразової грошової допомоги та її сплати задоволено частково. Зобов'язано Комунальний заклад «Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів «Дивосвіт» Харківської обласної ради донарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, в розмірі 7673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 50 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с.42-43).
В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справ, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Представник Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області, та третьої особи Центр професійно-технічної освіти № 2 м. Харкова проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин справи, представників сторін, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей, зокрема стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).
Відповідно до довідки Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа - Інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради, ОСОБА_5 навчався у вказаному закладі з 28 серпня 2006 року по 31 серпня 2015 року та знаходився на повному державному забезпеченні(а.с.15).
Наказом директора Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради № 7 від 31 серпня 2015 року ОСОБА_5 відраховано зі списку вихованців закладу у зв'язку із закінченням 9 класу та вступом до учбового закладу (а.с.11).
Згідно довідки від 18.03.2016 року № 6103 ОСОБА_5 01 вересня 2015 року навчається на денній формі навчання в Державному закладі освіти Центрі ПТО № 2 м. Харкова (а.с.16).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_5 коштів, передбачених частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
За змістом статті 1 зазначеного Закону , дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки; а діти, позбавлені батьківського піклування, - це діти, які залишилися без піклування батьків: у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав; відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав; визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними; оголошенням їх померлими; відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства; розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження; тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки; а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Апелянт в апеляційній скарзі в обґрунтування правомірності виплати ОСОБА_5 грошової допомоги у розмірі 42,50 грн. посилається на приписи підп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. № 146 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування".
Так, вказаною нормою встановлено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (у тому числі випускникам професійних навчально-виховних закладів і вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації) при вступі до професійних навчально-виховних закладів, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації видається безоплатно комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Застосування вказаної норми відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 продовжує навчання на денній формі в Державному закладі освіти Центрі ПТО № 2 м. Харкова перебуває на повному державному утриманні, а виплата грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку передбачена підп. 4 п. 13 постанови здійснюється лише при працевлаштуванні дітей-сирот і дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, у зв'язку з чим вказана норма закону не застосовується.
Між тим, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005р. закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" встановлено обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" зі змінами встановлено різні розміри грошової допомоги для різних категорій випускників, які не відповідають розміру допомоги, визначеному Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Проте, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо законності виплати ОСОБА_5 грошової допомоги у розмірі встановленому підп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", є необґрунтованими.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286,0 грн.
Виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_5 при випуску з навчального закладу мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.
З матеріалів справи встановлено, що адміністрація Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради виплатила ОСОБА_5 при випуску одноразову допомогу в сумі 42,50 грн., що підтверджується відомістю на видачу допомоги дітям сиротам за 2015 рік (а.с.13).
Відтак, колегія суддів вважає доведеним той факт, що адміністрацією комунального закладу Харківської обласної ради "Люботинська спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт" нараховано допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5 як випускнику вказаного навчального закладу в розмірі, меншому ніж встановлено Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Доводи апеляційної скарги з посиланням на роз'яснення Міністерства освіти і науки України від 01.03.16 №2/3-13-367-16(а.с.61) та на постанову КМУ від 26.06.2015 року №435 "Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами" про те, що одноразова грошова допомога виплачується лише при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлених обставин справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів "Дивосвіт" Харківської обласної ради залишити без задоволення.
Постанову Люботинського міського суду Харківської області від 12.05.2016р. по справі № 630/196/16-а залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 липня 2016 року. У повному обсязі буде складена 08 липня 2016 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2016 р.
Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.
Судове рішення № 58847110, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 630/196/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: