Ухвала суду № 58847056, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 818/345/16Суддя-доповідач Бенедик А.П.УХВАЛА

04 липня 2016 р.м. ХарківКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про зупинення провадження по справі за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. по справі №818/345/16

за позовом ОСОБА_2

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд");

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити їй перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року задоволено адміністративний позов.

Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд").

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") в повному обсязі з урахуванням усіх премій та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити задоволенні позовних вимог.

29.06.2016 року до суду надійшло клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про зупинення провадження у справі до терміну, встановленого судом. В обґрунтування клопотання вказує, що Державною судовою адміністрацією України 01.04.2016 року подано заяву до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 року по справі №820/4653/15 у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 07.04.2016 року Верховним Судом України відкрито провадження за заявою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про перегляд судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до ТУ ДСА про проведення перерахунку заробітної плати. Вказує, що вирішення даного питання на користь позивача до розгляду справи Верховним Судом України може призвести до неправомірних стягнень коштів Державного бюджету України, в зв'язку з чим вважає, що є встановлені законом підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши клопотання, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Правові підстави зупинення та поновлення провадження у справі визначені ст. 156 України.

Згідно положень ч.ч.1-4 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до її одужання; 2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження; 3) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1, 2 частини другої цієї статті, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Виходячи із системного аналізу вищевказаної правової норми, колегія суддів дійшла висновку, що законодавцем встановлені як обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі, так і інші, які не є обов'язковими.

Як вбачається із клопотання, відповідач фактично просить зупинити провадження по справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

На даний час положення абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14.10.2014 р. № 1697-VII "Про прокуратуру", а також абзац другий частини першої статті 147 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" Конституційним судом не визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відсутні підстави для висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, яка перебуває в провадженні Верховного Суду України, оскільки відсутні будь-які причинно-наслідкові зв'язки між розглядом даних справ. Крім того, в даних справах різні суб'єкти правовідносин.

Інших причин для зупинення провадження по справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, відповідачем у клопотанні не наведено.

Згідно до ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Частиною 1 статті 8 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вказане узгоджується із ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України і згідно якої, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.04.2015 року у справі "Будченко проти України" (заява № 38667/06) вказано, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39 рішення).

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч. 4 ст. 8 КАС України).

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального, права колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 167, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити в задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про зупинення провадження по справі за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2016р. по справі №818/345/16 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2016 р.