Ухвала суду № 58846957, 06.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/72/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача - Одеської міської ради про скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області, про скасування висновку управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19 жовтня 2015 року та зобов'язати погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), про що надати відповідний висновок.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області про скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Скасовано висновок управління Управління Держгеокадастру у м.Одесі №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19 жовтня 2015 року.

Зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Одесі погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Приморської районної адміністрації №1931 від 20.07.2005 року присвоєно окремо розташованій двоповерховій будівлі з мансардним поверхом АДРЕСА_1, статус домоволодіння.

Зазначене домоволодіння належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 20.07.2005 року, що в цілому складається з одного жилого будинку літ. А, загальною площею 139,6 кв.м., та жилою площею 25,9 кв.м. Право власності позивача зареєстровано комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості " 22.07.2005 року за реєстраційним номером: 11483498, номер запису: 40772 в книзі: 274-182.

З метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований зазначений об'єкт нерухомості, ОСОБА_3 звернулась до Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

12.09.2014 року позивачем отримано висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/2055-539пр-П щодо можливості оформлення документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішенням Одеської міської ради №5626-VI від 29.10.2014 року "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі" було надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

13.11.2014 року між позивачем і комунальним підприємством "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" укладено договір №139/1/14-фіз про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за умовами якого КП "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс землевпорядних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - прийняти та оплатити виконані роботи.

КП "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" виконано свої зобов'язання по даному договору та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Позивачем було подано до відповідача на погодження проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.

Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області позивачу відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), про що складено відповідний висновок № 50/В від 02.02.2015 р. із зазначенням зауважень та недоліків вказаного вище проекту землеустрою.

Працівником КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів", інженером ОСОБА_2 01.10.2015 р. складено Коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 02.02.2015 р. № 50/В, у якому зазначено зауваження та пропозиції щодо землевпорядної документації, спосіб усунення (врахування) зауваження замовником або обґрунтування неможливості їх врахування, а також номер сторінки проекту, на якій вказані виправлення містяться.

19.10.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області надано висновок №19-1505-99.12-1153/15-15 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських шкль і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, до КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів", у якому вказано, що з урахуванням законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної документації, проект землеустрою щодо відведення земельної гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, управлінням не погоджено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний висновок підлягає скасуванню, оскільки управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області порушено норму ч.8 ст. 186 Земельного кодексу України, якою встановлено заборону на відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказування на інші недоліки, у зв'язку з чим дійшов до висновку про зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Приморської районної адміністрації НОМЕР_1 від 20.07.2005 року присвоєно окремо розташованій двоповерховій будівлі з мансардним поверхом АДРЕСА_1, статус домоволодіння. Зазначене домоволодіння належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 20.07.2005 року.

З метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований зазначений об'єкт нерухомості, ОСОБА_3 звернулась до Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

12.09.2014 року позивачем отримано висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/2055-539пр-П щодо можливості оформлення документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішенням Одеської міської ради №5626-VI від 29.10.2014 року "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі" було надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

13.11.2014 року між позивачем і комунальним підприємством "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" укладено договір №139/1/14-фіз про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за умовами якого КП "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс землевпорядних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - прийняти та оплатити виконані роботи.

КП "Земельне кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" виконано свої зобов'язання по даному договору та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо їх поділу та об'єднання являються самостійними окремими видами документації із землеустрою, яка розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 8 статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Відповідно до вимог частин п'ятої - сьомої цієї статті, вказаний орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. При цьому, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Відповідно до ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача на погодження вищезазначений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.

Відповідачем відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), про що складено відповідний висновок № 50/В від 02.02.2015 р. із зазначенням зауважень та недоліків вказаного вище проекту землеустрою.

Працівником КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів", інженером ОСОБА_2 01.10.2015 р. складено Коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 02.02.2015 р. № 50/В, у якому зазначено зауваження та пропозиції щодо землевпорядної документації, спосіб усунення (врахування) зауваження замовником або обґрунтування неможливості їх врахування, а також номер сторінки проекту, на якій вказані виправлення містяться.

19.10.2015 року Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області надано висновок №19-1505-99.12-1153/15-15 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських шкль і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, до КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів", у якому вказано, що з урахуванням законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної документації, проект землеустрою щодо відведення земельної гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, управлінням не погоджено.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що апелянтом порушено норму ч. 8 ст. 186 Земельного кодексу України, оскільки у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було відмовлено з інших причин, ніж у першому висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про відмову погодженні зазначеного проекту від 02.02.2015 р.

Так, у висновку управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області від 02.02.2015 р. № 50/В вказано зауваження до проекту землеустрою, а саме, що із топоплану вбачається, що земельну ділянку, яка підлягає відведенню за проектом, оточує багатоквартирна будівля, тому опис меж уточнити з урахуванням існуючого становища. Дане зауваження виправлене працівником КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" інженером ОСОБА_2, про що свідчить Коректурний аркуш від 01.10.2015 р.

Проте, у висновку управління Держгеокадастру №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19.10.2015р. недоліком проекту вказується вже інша обставина, а саме, що із топоплану вбачається, що земельну ділянку, яка підлягає відведенню за проектом, оточує багатоквартирна будівля, а відведення земельної ділянки за цільовим призначенням згідно розробленого проекту землеустрою (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) так і не містить обґрунтування, що в свою чергу підтверджує порушення апелянтом ч.8 ст. 186 Земельного кодексу України, якою встановлено заборону на відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказування на інші недоліки.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що вказана у висновку управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області №19-1505-99.12-1153/15-15 від 19.10.2015 року причина відмови не відповідає документам, що містяться в матеріалах справи та документам, які містяться у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України при розробленні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою посвідчення прав на земельну ділянку в обов'язковому порядку проводиться кадастрова зйомка - комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, який включає, геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень п.2.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, багатоквартирним житловим будинком є будинок, до складу якого входить більше однієї квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу на праві приватної власності, складається в тому числі з двох житлових кімнат, а тому вважати що це дві окремі квартири на чому наполягає апелянт, немає жодних підстав. При цьому межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами узгоджені.

Також, у висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-11/3502-798пр-П від 27.11.2014 року зазначено, що у відповідності до діючого генерального плану м. Одеси, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 розташована на території змішаної житлово-громадської забудови центра міста, в історичному ареалі «Центральний історичний ареал» .

Відповідно до висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01 -11/3660-703пз-П від 18.12.2014 року наданий на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд управлінням погоджений .

Згідно з листом управління архітектури та містобудування №01-11/426-100 пр-П від 16.02.2015 року висновок УАМ від 27.11.2014 року №01-11/3502-798пр-П по розробці землевпорядної документації по наданню даної ділянки є чинним для обслуговування жилого будинку, адже право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (свідоцтво від 20.07.2005 року), набуто відповідно до ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Більш того, відповідно до довідки управління охорони об'єктів культурної спадщини земельна ділянка, яка проектується до відведення знаходиться під існуючою будівлею, не містить пам'яток культурної спадщини, розміщена в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси, межі та режими використання якого затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-08.

Отже, колегія суддів вважає, що апелянт в спірних правовідносинах діяв не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а відтак вбачаються правові підстави для задоволення позовних вимог, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що зазначене домоволодіння не є самостійним та примикає до багатоквартирної будівлі, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, в розпорядженні Приморської районної адміністрації № 1931 «Про присвоєння окремо розташованій двоповерховій будівлі з мансардним поверхом АДРЕСА_2 статусу домоволодіння», а саме п. 1 зазначено: визнати окремо розташовану двоповерхову будівлю з мансардним поверхом по АДРЕСА_2, яка складається із квартири №4, загальною площею 139,6 кв. м, у т. ч. житлова 25,9 кв. м - самостійним домоволодінням, власником якого є громадянка ОСОБА_3 та наданими до матеріалів справи фотографіями.

Доводи апелянта про те, що суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішення питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, колегія суддів вважає помилковими виходячи з наступного.

Так, аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, колегія суддів приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, колегія суддів вважає що судом першої інстанції правомірно зобов'язано Управління Держгеокадастру у м.Одесі погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Держгеокадастру у м.Одесі Одеської області - залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко