Постанова № 58846953, 05.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3457/15-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - Бойко Анни Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа) про визнання неправомірним рішення щодо визнання нікчемним договору №006-21061-230215 від 23.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) "Лояльний", укладеного між Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Дельта Банк" та позивачем; просила зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3, якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач визнав договір банківського вкладу з позивачем нікчемним та не включив позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково, суд визнав протиправними дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" №006-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1). Також, суд зобов'язав відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), якій необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір за подання позову в сумі 487,20 грн., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Уповноваженої особи подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладено договір №006-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6000 доларів США, на строк до 25 березня 2015 року із виплатою відсотків. Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2015р. внесено зміни до п. 1.8 договору та викладено в наступній редакції: зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

Постановою правління Національного банку України №150 від 02 березня 2015 року прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №50 від 02 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015 року, та відповідно до наказу відповідача №813 від 16 вересня 2015 року застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що висуваючи вимогу про визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №006-21061-230215, укладеного 23 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" позивач обрав не належний спосіб захисту своїх прав, так як в даному конкретному випадку її права порушені діями відповідача щодо застосування наслідків нікчемності правочину, з огляду на те, що оскарженого рішення відповідач фактично не приймав. Проте, навіть у випадку прийняття відповідачем рішення про визнання конкретних правочинів нікчемними, таке рішення не мало б ознак рішення суб'єкта владних повноважень, у розумінні КАС України та не створювало б відносно позивача юридичних наслідків, виходячи з правової природи нікчемного правочину згідно з приписами ст. 204 та ст. 215 Цивільного кодексу України. Тому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вищевказана позовна вимога задоволенню не підлягає. Окрім іншого, суд першої інстанції враховуючи не включення позивача в перелік вкладників банку, які мають право на отримання відшкодування внаслідок застосування відповідачем на стадії введення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" наслідків нікчемного правочину, що не мало вищевказаних правових підстав, керуючись положеннями ч.2 ст.11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважав доцільним вийти за межі позовних вимог та визнати такі дії відповідача протиправними. Також, суд вважав, що Уповноваженою особою, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність суперечить приписам Закону та визнана судом першої інстанції протиправною.

Колегія суддів не може погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Також, частиною 2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.8 розділу I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09 серпня 2012 року визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст. 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 розділу III Положення №14).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дельта Банк" постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ віднесений до категорії проблемних строком на 180 днів із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Отже, саме з 30 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" було заборонено укладати депозитні договори з фізичними особами, але судом першої інстанції цей факт не був прийнятий до уваги.

Незважаючи на заборону, 23 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем був укладений депозитний договір, що в свою чергу є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка є обов'язкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на те, що вже постановою Правління Національного Банку України №150 від 02 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесене до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку вищевказаною постановою №692/БТ від 30 жовтня 2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Також, відповідно п.1 ч.4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, беручи до уваги те, що спірний договір №006-21061-230215 від 23 лютого 2015 року був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка була обов'язкова до виконання, колегія суддів приходить до висновку про нікчемність даного правочину, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемності укладеного договору є помилковими.

Разом з цим, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що правові підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" щодо невключення позивача у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно неї також відсутні, а відтак вимоги адміністративного позову є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблені судом при неповному з'ясуванні обставин справи з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим таке рішення суду, відповідно до вимог п.п.1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року - скасувати, та ухвали по справі нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І. Бітов

І.Г. Ступакова