Ухвала суду № 58846936, 06.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

06 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/3742/16-а

Категорія: 5.6 Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротаргалерея" - Ротар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2016 року про забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротаргалерея" до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 1.11 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 295 від 25.03.2016 р. «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві» та зобов`язати видати дозволи на розміщення зовнішньої реклами.; в порядку забезпечення адміністративного позову призупинити дію п. 1.11 рішення рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 295 від 25.03.2016 р. «Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві» до набрання рішенням законної сили.

22 квітня 2016 року позивачем до суду було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому з метою запобігання порушення прав позивача просить в порядку забезпечення адміністративного позову заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до демонтажу рекламних конструкцій позивача, до набрання рішенням законної сили. В обгрунтування клопотання зазначено, що позивачем було виготовлено та встановлено рекламні конструкції в кількості 14 штук конструкцій з 24 штук дозволів. Відмова суду про зупинення дії оскаржуваного рішення призведе до наступного кроку з боку відповідача, а саме - рішення про демонтаж рекламних конструкцій, яке буде прийняте після 22 квітня 2016 р., а далі і сам процес демонтажу конструкцій. Вказане призведе до руйнування конструкцій та безповоротних втрат майна, а також завдасть значних матеріальних збитків позивачу до відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та коштів.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2016 року клопотання про забезпечення позову - задоволено. Забезпечено адміністративний позов шляхом заборони здійснювати дії щодо демонтажу рекламних конструкцій, які встановлені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротаргалерея» про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначену ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не забезпечення позову до ухвалення рішення в справі може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття додаткових заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що виконавчим комітетом Миколаївської міської ради не приймались будь-які рішення та/або не вчинялися дії спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій позивача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради 06.05.16 р. винесено припис № 08-05-16 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві. Вказаний припис видано розповсюджувачу зовнішньої реклами ТОВ «РотарГалерея» та зазначено, що у результаті перевірки дотримання Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві (рішення від 04.10.15 № 1015), відповідно до пп. 3.3 Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві встановлено такі порушення: Рекламні засоби розміщені без діючих дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Обов`язково в термін 3 дні усунути зазначені у цьому приписі порушення шляхом: демонтажу рекламних засобів. (а.с. 57-58).

Усі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції (пункти 1, 2, 7 статті 3, частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В адміністративному судочинстві‚ на відміну від інших видів судочинства‚ діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі

(частини четверта, п'ята статті 11, частина друга статті 69, частина п'ята статті 71 КАС України).

Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (частина друга статті 71 КАС України). Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання такого обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а у разі невиконання вимоги суду - „суд вирішує справу на основі наявних доказів" (частини четверта, шоста статті 71 КАС України). Наведені та інші положення КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності. Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб'єкт не доведе перед судом протилежне. Правомірні твердження про порушення прав і свобод підлягають в першу чергу негайному захисту, зокрема і засобами забезпечення позову.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір, щодо прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Даний спір не вирішено у судовому порядку, однак 06.05.16 р. відповідач виносить припис, щодо демонтажу рекламних засобів.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання про забезпечення позову є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки невжиття такого заходу може завдати шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.07.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик