Ухвала суду № 58846901, 07.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 876/3541/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у адміністративній справі №807/188/16 за позовом Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним і скасування наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 18.12.2015 року №07-07/156 про затвердження плану проведення перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2016 року, в частині проведення планової перевірки Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постаново суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Вважає, що наказ відповідача в частині призначення перевірки Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» є протиправним, оскільки, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ встановлено обмеження щодо проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 29 січня 2016 року, управлінням Держпраці у Закарпатській області надіслано Державному підприємству «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» направлення на проведення перевірки за №35, згідно якого, управлінням Держпраці у Закарпатській області відповідно до наказу від 18 грудня 2015 року №156 направляються для проведення планової перевірки додержання законодавства про працю, в обсягах питань зазначених в уніфікованому акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 на Державному підприємстві «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднанн» такі посадові особи: головний державний інспектор Юртин В.Ф. Під час перевірки з 8 по 12 лютого 2016 року буде перевірено додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що наказ відповідача відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування немає.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8, управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

У відповідності до пп.5 п.4 Положення, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення, Управління Держпраці, для виконання покладених на нього завдань має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Управління Держпраці при здійсненні перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керується наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року №390 «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції з питань праці та її територіальних органів».

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Апелянт у скарзі зазначає, що перевірка призначена відповідачем незаконно, оскільки діє мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ (далі - Закон № 71).

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України. В той же час, зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, 28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України №76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 01.01.2015 року (далі - Закон № 76).

Відповідно до п.8 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 76 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, на період з січня по червень 2015 року поширювалось обмеження щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами, зокрема й Державною інспекцією з питань праці та її територіальними органами.

Проте, оскільки дія вищевказаного мораторію закінчилась, починаючи з 01 липня 2015 року проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю у загальному порядку відновилось.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наказ №156 від 18.12.2015 року «Про план перевірок на І квартал 2016 року» в частині проведення планової перевірки на ДП «Закарпатське виробниче об'єднання» узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Крім того, судом першої інстанції вірно вказано, що норми Закону №76, зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів.

Норми Закону №71, у вказаній частині, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Що стосується посилань апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», яку видано у зв'язку із запровадженням ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.14 №719 обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції.

Дія закону про державний бюджет відповідного року обмежується відповідним бюджетним періодом, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того року, на який даний закон прийнято, тобто, його дія та дія будь-яких нормативно правових актів, прийнятих на його виконання, не може бути розповсюджена на правовідносини, що виникли за межами вказаного часового відрізку.

Таким чином, термін дії Постанови КМУ від 13.08.14 № 408 закінчився 31.12.14р., у зв'язку з чим її положення не можуть бути застосовані у подальшому.

Крім того, 28.12.2014р. Верховною Радою України прийнятий Закон України, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплату праці» №77- УІІІ, відповідно до п. 30 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень якого, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення виведено з під сфери дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зокрема надано більше повноважень Держпраці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправним, а натомість вказують на те, що останнє прийняте відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Крім того, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп., сплата якого була відстрочена ухвалою від 27.05.2016р.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у адміністративній справі №807/188/16 - без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) 80 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс