Ухвала суду № 58846864, 05.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р. Справа № 876/4493/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Богдан А.О.,

за участю:

прокурора - Бойко Н.І.,

третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника третьої особи 6 - ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Департаменту містобудування Львівської міської ради та ПП "Піраміда" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Львова до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи, що не заявляють вимог на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "Піраміда" про визнання нечинним наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора м. Львова звернувся з позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи, що не заявляють вимог на предмет спору - Державна архітектурно - будівельна інспекція України, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "Піраміда", в якому просить визнати нечинним наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №299 від 18.09.2013р. "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Піраміда" готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5".

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Прокуратурою м. Львова проведено перевірку стану додержання вимог містобудівного законодавства при видачі департаментом містобудування Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови на території м. Львова. Зокрема, перевіркою встановлено, що департаментом містобудування Львівської міської ради прийнято наказ №299 від 18.09.2013 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Піраміда" готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5", який прийнятий із порушенням вимог чинного законодавства України. Зазначає, що 16.09.2014 року прокуратурою м. Львов ініційовано проведення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, законодавства про охорону культурної спадщини у Львівській міській раді та в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" винесено постанову №76. Разом з тим, за результатами розгляду звернення мешканців будинку №5 по вул. Веселій у м. Львові щодо законності проведення будівництва готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру, яке надійшло на адресу прокуратури м. Львова у жовтні 2014 року, встановлено, що наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №299 від 18.09.2013 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Піраміда" готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5" суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки затверджені містобудівні умови та обмеження не відповідають будівельним нормам, неправильно застосовано вимоги щільності забудови, не враховано протипожежні та побутові розриви.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, позов задоволено повністю.

Визнано нечинним наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №299 від 18.09.2013 року "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Піраміда" готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій, 5".

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Департамент містобудування Львівської міської ради та ПП "Піраміда" подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2014 року прокуратурою міста Львова винесено постанову №76 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Львівській міській раді та її структурних підрозділах щодо порушення норм містобудівного законодавства, законодавства про охорону культурної спадщини, адміністративні послуги, конституційні засади підприємницької діяльності (а.с.14-15).

Статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини 1 статті 20 цього Закону.

На підставі письмового звернення (а.с.18-22) Прокуратурою м. Львова проведено перевірку стану додержання вимог містобудівного законодавства при видачі департаментом містобудування Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови на території м. Львова, якою встановлено, що департаментом містобудування Львівської міської ради прийнято наказ №299 від 18.09.2013 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ПП "Піраміда" готелю з вбудованими приміщеннями ресторану та фізкультурно-оздоровчого центру на вул. Веселій,5" (а.с.23).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видно, що ПП "Піраміда" є суб'єктом підприємницької діяльності, видом діяльності якого є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (а.с.127-128).

20.05.2004 року ухвалою Львівською міською радою № 1290 затверджено ПП "Піраміда" проект відведення земельної ділянки та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,0604 га, в тому числі у межах червоних ліній вулиць площею 0,0055 га без права на будівництво, реконструкції та посадки багаторічних насаджень на вул.Веселій, 5 у м.Львові для будівництва готелю (а.с.140).

02 серпня 2004 року Львівською міською радою та ПП "Піраміда" укладений договір оренди землі терміном на 10 років згідно з яким Львівська міська рада на підставі Ухвали Львівської міської ради № 1290 від 20.05.2004 року надає, а ПП "Піраміда" приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0604 га, в тому числі у межах червоних ліній вулиць площею 0,0055 га без права на будівництво, реконструкції та посадки багаторічних насаджень на вул. Веселій, 5 у м. Львові для будівництва готелю. Вказана земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кадастровим №4610136600:03:002:0013(а.с.129-132).

Згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди Львівська міська рада передала ПП "Піраміда" земельну ділянку, що розташована на вул. Веселій, 5 у м. Львові в строкове платне користування для будівництва готелю (а.с.139).

Відповідно до ст.ст. 7, 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ст.ст.1, 29, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".). Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ст. 29 Закону).

За нормами ст.ст. 6, 16 Закону України "Про основи містобудування", до системи законодавства в галузі містобудівної діяльності серед іншого віднесено будівельні норми, державні стандарти і правила, які встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

У відповідності до п. 9 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до повноважень виконавчих органів міських рад належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури віднесено виконавчі органи міських рад.

Статтями 26, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено обов'язки архітекторів та замовників об'єктів будівництва дотримання під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови, додержання державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування

Згідно з п.7 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року (далі - Порядок).

Згідно з вимогами п. 2.1 Порядку, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". У відповідності до норм п.1.5 Порядку, завдання на проектування, яке визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з вимогами п. 1.2 Порядку містобудівний розрахунок - розрахунок щодо гранично допустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів (пункт 1.2 Порядку).

Пунктами 3.2-3.4 Порядку визначено, що текстова частина містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки містить "загальні дані" (назва об'єкта будівництва; інформація про замовника; наміри забудови; адреса будівництва або місце розташування об'єкта; документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); площа земельної ділянки; цільове призначення земельної ділянки; посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); функціональне призначення земельної ділянки; основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва), а також "містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" (пукти, якими визначено гранично допустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони),мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Згідно з вимогами п. 2.4 Порядку, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Отже, одним із документів на підставі яких видаються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є містобудівний розрахунок. Він є однією з форм викладення інвестиційних намірів замовника (забудовника), який разом з іншими, визначеними у Порядку документами, дає можливість органу місцевого самоврядування перед прийняттям рішення щодо надання містобудівних умов та обмежень надати їм оцінку з точки зору відповідності вимогам законодавства, у тому числі будівельним нормам, правилам, а також затвердженій містобудівній документації (ст.ст. 1, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1.2 Порядку).

Містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкту будівництва та його техніко-економічні показники (назва об'єкту, очікувані поверховість, площа забудови, загальна площа об'єкту, відповідність щільності забудови (при житловому будівництві) та інша інформація, яка на думку інвестора дає повне уявлення про його наміри).

Аналогічну позицію викладено у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.01.2013 щодо вдосконалення положень Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту. Із змісту вказаного роз'яснення вбачається, що така форма відносин дає можливість інвестору до початку проектних робіт та відповідних фінансових витрат з'ясувати з місцевим органом виконавчої влади правильність його намірів та захистити його від непрофесійних проектних рішень та неефективних витрат на збір вихідних даних та розробку проектної документації.

Містобудівний розрахунок стимулює інвестора до своєчасного діалогу з місцевою владою та застерігає саму владу від прийняття незаконних рішень.

Наявність містобудівного розрахунку дає можливість відкритого та публічного розгляду інвестиційних намірів інвестора та своєчасного інформування громади про забудову територій у відповідності до затвердженої містобудівної документації. У разі, якщо містобудівний розрахунок містить інформацію та/або креслення, які не відповідають будівельним нормам та правилам, положенням відповідної містобудівної документації або не дають можливість з'ясувати основні наміри інвестора, спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури зобов'язаний поінформувати про це заявника.

Питання порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на території м. Львова також врегульовано рішенням виконавчого комітету ЛМР № 800 від 16.11.2012 "Про затвердження стандартів адміністративних послуг, які надає управління архітектури департаменту містобудування, примірних вимог до архітектурно-планувальної частини проекту, вимог до містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, вимог до містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва для ділянок, передбачених для продажу на земельних торгах (аукціоні) та вимог до ескізу намірів забудови земельних ділянок". Цим рішенням визначено перелік документів, що подаються забудовниками, порядок їх розгляду, підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

До послуг, що надаються управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, віднесено надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво об'єктів архітектури та містобудування

Згідно з вимогами Положення про управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, затвердженого рішенням ВК ЛМР № 578 від 13.06.2008, до основних завдань управління віднесено здійснення організаційно-функціональних повноважень з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади у сфері містобудування. Управління входить до структури департаменту містобудування Львівської міської ради, який у відповідності до рішення ВК ЛМР № 1195 від 27.10.2006 є виконавчим органом ради, що здійснює реалізацію політики у сфері містобудування.

Департаментом містобудування Львівської міської ради не надано оцінку намірам забудовника ПП "Піраміда" наведеним у містобудівному розрахунку, схемі генерального плану забудови та інших документах, на підставі яких видано містобудівні умови та обмеження на предмет відповідності таких намірів будівельним нормам, правилам. Натомість, фактично в оскаржуваному наказі департаментом містобудування Львівської міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в яких продубльовано вказані у містобудівному розрахунку наміри замовника щодо техніко-економічних показників об'єкта містобудування.

При перевірці оскаржуваного наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки встановлено, що такі суперечать чинним державним будівельним нормам та правилам (ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі", ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"), що суперечить нормам ст.ст. 1, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 1.2, 3.2-3.4 Порядку та додатку до нього.

Як встановлено, оскаржуваним наказом департаменту затверджено наступні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Веселій, 5: площа земельної ділянки - 0,0604 м.кв; площа забудови - 496, 22 м.кв (82%), поверховість - 6 (у тому числі 2 мансардні поверхи).

Дослідивши документи, які були підставами видачі містобудівних умов та обмежень і державних будівельних норм, встановлено, що наміри забудови та містобудівні умови і обмеження не відповідають державним будівельним нормам щодо площі земельної ділянки, необхідної для розміщення готелю за прийнятими техніко-економічними показниками.

Пунктами 5.1, 5.2 ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі" визначено, що ділянка, що пропонується для розміщення готелю, повинна відповідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів. Розміщення й об'ємно-просторове рішення будинків готелів повинні відповідати вимогам ДБН 360, ДБН В. 1.4-2.01, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.3-4, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СанПиН 3077 і цих Норм. Площа ділянки визначається завданням на проектування або проектом з урахуванням умов розміщення, характеру міського середовища, функціонального складу і категорії готелю. Земельна ділянка для розміщення готелю повинна забезпечити можливість облаштування (розміщення ділянки відпочинку, господарських ділянок і гостьових стоянок автотранспорту) та озеленення.

Аналогічно, нормами п. 5.3. ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди. Основні положення" передбачено, що ділянка для розміщення громадського будинку або комплексу будинків та споруд повинна відповідати вимогам забезпечення їх оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків і їх території (згідно з СанПиН 2605), влаштування зручних підходів, під'їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем (%) озеленення.

При цьому, у таблиці 6.1 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" затверджено усереднені показники для розрахунку розмірів земельних ділянок для розміщення установ та підприємств обслуговування - для курортних та туристських готелів, розміщених у найбільших і великих містах (розраховується від виду групи поселень залежно від кількості населення - понад 250 тис. - таблиця 1.1. згаданого ДБН) - з розрахунку 55 м. на 1 місце. У таблиці 2 додатку 2.1 до вказаного ДБН визначено орієнтовні величини коефіцієнтів цінності ділянок міської території (для центральної зони значних міст з населенням від 500 до 1000 тис. чоловік такий коефіцієнт - 1,75), згідно примітки 5 їх може бути зменшено чи збільшено експертним шляхом з урахуванням історико-культурної, середовищної та містоформуючої цінності земельних ділянок у 0,5- 2 рази.

Згідно даними містобудівного розрахунку, наданого ПП "Піраміда" передбачено максимальну кількість одночасно проживаючих у готелі - 83 місця.

Отже, за вказаними будівельними нормами мінімальна площа земельної ділянки, необхідна для розміщення готелю за прийнятою місткістю готелю і становить: 0,2608 га (83 (кількість місць)*55 (площа земельної ділянки)/1,75 = 2608 м.кв. (0,2608 га), а у разі збільшення коефіцієнта в 2 рази - 1304 м.кв. (0,1304 м.кв.). Таким чином, встановлено невідповідність щодо прийнятої місткості проектованого готелю до площі відведеної земельної ділянки.

Також, слід зазначити, що техніко-економічні показники щодо площі забудови не відповідають державним будівельним нормам та правилам через недотримання обов'язкових побутових розривів до багатоквартирних житлових будинків, чим також погіршуються умови проживання жителів таких будинків.

При затвердженні площі забудови департаментом порушено вимоги п.п. 3.13, 3.14 ДБН 360-92, за якими між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м., а заввишки 4 і більше поверхи - 20 м., між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 метрів. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м, а також протипожежними вимогами - не менше 8 метрів при ІІІ ступені вогнестійкості (додаток 3.1, п. 3.13), включаючи забезпечення в'їзду пожежних машин.

Відтак, не забезпечено нормативних відстаней від проектованого об'єкта до житлових будинків, вікна яких виходять у внутрішній двір, чим погіршуються умови проживання жителів таких будинків (відстані до 4-поверхового житлового будинку, що на пл. Святого Теодора, 9 та розміщений навпроти забудови - 7 метрів, вул. Князя Мстислава Удатного, 7 - 10,8 м, вул. Веселій,5 - 7, 4 м. Відповідно, при визначенні площі забудови не дотримано також визначених п.п. 3.14 відстаней до вікон житлових будинків у внутрішньому дворику, що формується (15 метрів).

Таким чином, запропоновані замовником містобудівні умови та обмеження в частині вказаних техніко-економічних показників (щодо площі забудови та інших показників) підлягали коригуванню в напрямку зменшення.

Також, площі забудови порушують норми державних будівельних норм щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта будівництва. Зокрема, пунктом 6.1 ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" визначено, що гасіння можливої пожежі і проведення пожежно-рятувальних робіт у будинках повинно забезпечуватись в числі інших заходів також улаштуванням проїздів і під'їзних шляхів для пожежних машин, які згідно з п.6.2 слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360, Сніп ІІ-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.2.4.-3.

Відповідно до таблиці 7.1 (примітка 1) ДБН 360-92 до громадських будинків заввишки 5 поверхів і вище слід передбачати проїзди для пожежних машин не менше 3,5 м. з двох повздовжніх сторін.

Згідно схеми генерального плану забудови, долученої до заяви ПП "Піраміда", на підставі якої видано оскаржувані містобудівні умови та обмеження, проектований об'єкт блокується до 3-поверхових багатоквартирних житлових будинків, чим порушуються вимоги таблиці 7.1 згаданого ДБН, оскільки передбачається лише 1 проїзд для пожежної машини.

Отже, запропоновані замовником містобудівні умови та обмеження в частині вказаних техніко-економічних показників (щодо площі забудови та, відповідно інших техніко-економічних показників) підлягали коригуванню в напрямку зменшення.

Таким чином, надані містобудівні умови і обмеження за складом та змістом є неповними - всупереч норм Порядку (п.п.3.4, 3.6, а також норми Додатку), у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки не визначено окремі умови та обмеження, а саме не вказано: мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань; умови та обмеження щодо забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку та вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту (п.п. 6-8, 10, 11 містобудівних умов та обмежень). Проте, в зазначених пунктах містобудівних умов та обмежень, відповідачем лише зроблено посилання на державні будівельні норми. Тобто у вказаний містобудівних умовах та обмеженнях фактично відсутні згадані обов'язкові складові, що входять у визначений Порядком комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва та вимог до об'єкта будівництва, як це передбачено нормами ст.ст. 1, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 1.2, 3.1-3.4, 3.6 Порядку, а також Додатком до нього.

При цьому, опрацюванням намірів замовника встановлено, що всупереч норм ДБН В.2.2.-20:2008 (таблиця 1 п. 5.7, 5.9, 5.10), а також ДБН 360-92 (таблиця 7.6) замовником та відповідно департаментом містобудування Львівської міської ради у містобудівних умовах та обмеженнях не передбачено нормативну кількість машиномісць на автостоянці (16), а також необхідність розміщення біля головного входу відкритого майданчика для короткочасної стоянки з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів та площі ділянок, необхідні для стоянки одного автомобіля відповідно до вимог ДБН В.2.3-15.

У разі встановлення департаментом містобудування вказаних вище містобудівних умов та обмежень у відповідності до державних будівельних норм та правил (визначення конкретних відстаней до прилеглих будинків, виходячи із генеральної схеми забудови, наданої замовником, про що зазначено вище, визначення площ земельних ділянок, необхідних для благоустрою, визначення кількості машиномісць, розрахунок місткості готелю та щільності забудови відповідно до площі земельної ділянки тощо) відповідні техніко-економічні показники об'єкта містобудування - площа забудови, поверховість та інші також підлягали б коригуванню в напрямку зменшення.

З матеріалів справи видно, що у матеріалах, які були підставами виділення ПП"Піраміда" земельної ділянки у користування для розміщення готелю наміри замовника відповідали ДБН щодо пропонованого до розміщення об'єкта містобудування - готелю на 20-30 місць, із дотриманням нормативних вимог щодо відстаней до прилеглих споруд, автостоянкою на 4 машиномісця, з існуючим літнім майданчиком. Загальна площа будівлі, згідно із документами, що слугували підставою для прийняття ЛМР ухвали №650 від 26.06.2003 "Про погодження ПП "Піраміда" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Веселій, 5 у м. Львові" та ухвали №1290 від 20.05.2004 "Про затвердження ПП "Піраміда" проекту відведення та надання земельної ділянки на вул. Веселій, 5 у м. Львові", повинна була становити 1091,0 м.кв.

Натомість, затверджено запропоновані забудовником техніко-економічні показники, що суперечать наведеним вище державним будівельним нормам та правилам, погіршують умови проживання та житлові права жителів прилеглих багатоквартирних житлових будинків та наведено посилання на загальні ДБН без зазначення чітких містобудівних умов та обмежень будівництва готелю.

Крім цього, слід взяти до уваги лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (а.с. 79-80) наданий за зверненням мешканців будинку №5 по вул. Веселій у м. Львові щодо дотримання законодавства при проектуванні готелю на вул. Веселій, 5 у м. Львові, у якому зазначено, що опрацювавши матеріали які надійшли від Департаменту містобудування Львівської міської ради Мінрегіон дійшов висновку, що при видачі містобудівних умов та обмежень, які видаються з врахуванням містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками, Департамент неналежно зіставив відповідність намірів забудовника з державними будівельними нормами. Містобудівний розрахунок був виконаний із порушенням вимог державних будівельних норм (ДБН 360-92** "Містобудування.Планування і забудова міських та сільських поселень" та ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки, основні положення")

Отже, оскаржуваний наказ прийнято без врахування істотних обставин, а саме ухвал Львівської міської ради ухвали №650 від 26.06.2003 "Про погодження ПП "Піраміда" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Веселій, 5 у м. Львові" та ухвали №1290 від 20.05.2004 "Про затвердження ПП "Піраміда" проекту відведення та надання земельної ділянки на вул.Веселій, 5 у м. Львові", відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Отже, апеляційний суд вважає, що слід насамперед застосовувати норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про основи містобудування" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , яких достатньо для оцінки спірних правовідносин.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Департаменту містобудування Львівської міської ради та ПП "Піраміда" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі №813/7730/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2016 року