Ухвала суду № 58846791, 06.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 876/3041/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представника позивача Кузнєцової М.І.,

представника відповідача Яроша О.П.,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської обласної громадської організації «Асоціація жителів гуртожитків «Оберіг» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року у справі за позовом Тернопільської обласної громадської організації «Асоціація жителів гуртожитків «Оберіг» до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи Приватне підприємство «Тернопількомсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення виконавчого комітету,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року Тернопільська обласна громадська організація «Асоціація жителів гуртожитків «Оберіг» (далі - позивач) звернулася з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради (далі - відповідач), треті особи Приватне підприємство «Тернопількомсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1019 від 18.09.2013 року «Про розгляд звернення ПП «Тернопількомсервіс» з питань погодження виконаного перепланування приміщень будівлі гуртожитку за адресою вул. Текстильна, 2».

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року провадження у справі закрито, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про направлення справи на продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спори, які виникають з приводу будівництва є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції, а тому це є юрисдикцією адміністративних судів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року скасувати, а матеріали справи направити суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Представник третьої особи ПП «Тернопількомсервіс» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце судового розгляду, і оскільки їхня явка в суді не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

За змістом статті 15 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача (позиція Верховного суду України, висловлена у справі № 6-14цс16 від 02.03.2016 року).

З матеріалів справи судом встановлено, що у 2008 році ВАТ «Текстерно» передало Тернопільській міській раді гуртожиток за адресою вул. Текстильна, 2 в м. Тернополі, а остання надала вільні житлові приміщення у даному гуртожитку для своїх працівників (а.с. 39-41, 48-50).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з рішенням відповідача і власника вказаного гуртожитку про можливість приватизації житлових приміщень у гуртожитку, тобто його дії спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло, а тому спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Тернопільської обласної громадської організації «Асоціація жителів гуртожитків «Оберіг» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної громадської організації «Асоціація жителів гуртожитків «Оберіг» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року у справі № 607/930/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 06 липня 2016 року.