Ухвала суду № 58846777, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3640/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Рибний світ компані" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року задоволено позовні вимоги повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18.12.2013 ТОВ "Рибний світ компані" засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій задекларовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3168000,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації). Вказана податкова декларація була подана в пакеті разом з додатком №1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість", додатком №2 "довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додатком №3 "Розрахунок бюджетного відшкодування" та додатком №5 "розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Отримання вказаних документів відповідачем підтверджується квитанціями № 2 про отримання документів.

17.11.2014 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року №9066593430 разом з додатком №2 "довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та не підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду"; додатком №3 "Розрахунок сум бюджетного відшкодування" та додатком №4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування" та додатковим №5 "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів". В поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач просить відшкодувати суму податку на додану вартість у розмірі 3168000,00 грн., визначену у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року на рахунок позивача у банку, у той час як в поданій основній декларації за листопад 2013 року напрямок повернення суми бюджетного відшкодування визначений позивачем у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів.

16.12.2014 відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року) ТОВ "Рибний світ компані", за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) №360/15-2/35001610 від 16.12.2014, в якому зазначено, що підприємство за лютий 2014 року декларувало позитивне значення ПДВ у розмірі 14542617,00 грн., з них згорнулось переплатою на КОР в розмірі 13281596,00 грн., сформованої за період, що був перевірений та підтверджений довідкою про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рибний світ компані" з питань перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за серпень-грудень 2013 року та достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ за грудень 2013 року №140/15-2/35001610 від 01.04.2014. У висновках акту перевірки зазначено, що в порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу виявлено завищення рядка 23.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року на суму 3168000,00 грн.

На підставі акту перевірки від 16.12.2014 №360/15-2/35001610 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000761502 від 20.01.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 3168000,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1584000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не допущено порушень податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано уточнюючий розрахунок, яким було виправлено помилки в раніше подані податковій декларації за листопад 2013 року, а саме змінено значення рядків 23 і 25 даної податкової декларації, також позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій позивач просить відшкодувати суму податку на додану вартість у розмірі 3168000,00 грн., визначену у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року на рахунок позивача у банку.

Тобто, єдиною підставою для виправлення самостійно виявлених помилок була зміна напрямку повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року, а саме зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів змінено на відшкодування на рахунок платника у банку.

Доводи апелянта полягають у тому, що чинним законодавством не передбачено можливості змінювати напрямок бюджетного відшкодування платниками податку шляхом подання уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Колегія суддів спростовує вказані доводи апелянта з огляду на нижче викладене.

Пункт 200.4 ст. 200 ПК України встановлює, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України (далі Кодексу) платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Передбачене у п. 50.1 ст. 50 ПК України право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, може бути обмежено виключно випадками, визначеними у ПК України.

Наведена норма не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. Не міститься таких обмежень і в інших нормах ПК України.

Випадком, коли платник податку не може виправити виявлену помилку, є закінчення строків давності, визначених у ст. 102 ПК України. Також, у п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Матеріалами справи підтверджується самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, необхідно враховувати, що за своєю суттю бюджетне відшкодування - це сума коштів платника податків, які він сплатив іншим платникам податку у зв'язку з веденням власної господарської діяльності, повернення яких гарантує держава та які тимчасово перебувають у розпорядженні Державного бюджету України.

Отже, з урахуванням аналізу норм чинного законодавства у їх взаємозв'язку, при визначенні напрямку використання бюджетного відшкодування, платник податку має право визначати цей напрямок на власний розсуд протягом строку давності з моменту виникнення права на таке відшкодування. А відтак зміна напрямку використання бюджетного відшкодування повинна відбуватись у порядку, передбаченому для уточнення показників податкової звітності, викладеному у ст. 50 ПК України.

Аналогічна правова позиція зі спірних правовідносин наведена в постанові Вищого адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі К/800/53174/14.

Наведене повністю спростовує доводи податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.