Ухвала суду № 58846711, 06.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №825/1700/13-а Головуючий у 1- й інстанції Бородавкіна С.В. Суддя - доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за апеляційною скаргою Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

23.04.2013 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив скасувати податкового повідомлення - рішення від 27.02.2012 року №0001301720.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий борг виник на підставі договору оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010, укладеного між Чернігівською міською радою та ним, який він не укладав.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.02.2012 року №0001301720.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не укладав договір оренди земельної ділянки, тому він не може бути платником нарахованої орендної плати за землю.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2013 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року залишено без змін.

06.04.2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року за мотивами, що такий договір ним не укладався, а підписи в ньому вчинені невстановленими особами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2016 року рішення Господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року залишено без змін.

Згідно статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленимй обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, колегія суддів вважає, що визнання рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року, яке залишено без змін Київським апеляційним господарським судом, недійсним договір оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року за мотивами, що такий договір ним не укладався, а підписи в ньому вчинені невстановленими особами, є саме істотною для справи обставою, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Оскільки саме дійсність зазначеного договору була підставою висновку Київського апеляційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 09 липня 2013 року, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено, то заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, підлягає задоволенню.

Так, перегляду підлягає апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (правонаступник Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні колегія суддів ухвалила замінити апелянта та відповідача у справі Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Державної податкової служби на правонаступника Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Чернігова (правонаступник Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.10.2008 року по 28.11.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 09.12.2011 року за № 3594/17/НОМЕР_1 (т.1 а.с.7) про порушення:

- ст.ст. 13,14 Декрету, а саме ФОП ОСОБА_2 занижено оподаткований дохід за 2009 рік на 1616,32 грн.

- п.п.14.1.72 п.14.1. ст. 14, п. 274.1 ст. 274, п. 286.2 ст. 286, п.287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, а саме в січні-жовтні 2011 році не нараховано та не сплачено до бюджету земельний податок(орендну плату) в розмірі 39367,00 грн.

На підставі висновків вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 001301720 від 27.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 43304, 72 грн., з яких 39367,00 грн. - за основним платежем та 3942,72 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с. 8).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно підпункту 14.1.147. пункту 14.1. Податкового кодексу України, плата за землю, - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 288.2. та 288.3. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року, укладеного до 25.12.2014 року, Чернігівська міська рада надає ФОП ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для обслуговування об'єкту нерухомості - власної залізничної колії по АДРЕСА_1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1, 5593 га. На земельній ділянці знаходиться залізнична колія. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1486948, 48 грн. (95,36 грн. за 1 кв. м).

В квітні 2011 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про припинення правовідносин із 21.07.2010 року між ним та Чернігівською міською радою на підставі договору оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2011 року позов задоволено, припинено з 21.07.2010 року правовідносини, які виникли між ФОП ОСОБА_2 та Чернігівською міської радою.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу Чернігівської міської ради, постановив рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про відмову у розірвані договору оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року.

Проте рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3715 від 28.01.2010 року за мотивами, що такий договір позивачем не укладався, а підписи в ньому вчинені невстановленими особами.

Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2016 року та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки, договір оренди визнаний судовим рішенням недійсним, не можна стягувати орендну плату відповідно до умов такого договору.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не може бути платником нарахованої орендної плати за землю, оскільки не укладав договір оренди земельної ділянки.

Інші доводи апелянта також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Разом з тим, заявником подано клопотання про часткове повернення судового збору, що в силу ст. 94 КАС України, підлягає задоволенню.

Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2016 р.

Керуючись статтями 41, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасувати.

Прийняти нове рішення.

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 2523 грн. 40 коп. (дві тисячі п'ятсот двадцять три грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Губська Л.В.