Постанова № 58846680, 07.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25590/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» - Молоткова Вячеслава Олеговича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» не порушувало вимог податкового законодавства України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та формування валових витрат підприємства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» - Молотков Вячеслав Олегович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та з ТОВ «Омега Люкс» за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 22.06.2015 року № 266/26-57-22-02/34295392, за змістом якого під час перевірки було виявлено порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

пункту 138.1., підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 251495,00 грн.;

пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1., пункту 201.6., пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 279439,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач подав відповідачу заперечення до Акту, за результатом розгляду яких, висновки були залишені без змін.

Наявність наведених порушень податкового законодавства обґрунтовані відповідачем тим, що позивачем не надано пояснень та документів, що засвідчують причини передачі первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та з ТОВ «Омега Люкс», їх оригіналів, правоохоронним органам та доказів такої передачі (відмітки про отримання документів), а також запиту слідчого на обґрунтування вилучення документів. Копій документів з оригіналів позивачем знято не було.

Вищенаведене, на думку відповідача, може свідчити про навмисне приховування посадовими особами позивача оригіналів документів (або їх копій) та перешкоджанню виконання повноважень посадовими особами органів ДФС під час проведення перевірки суб'єкта господарювання.

У зв'язку з вищезазначеним, відповідачем було складено акт про ненадання документів під час перевірки від 17.06.2015 року № 150-1/26-57-22-02.

До перевірки не було надано документів, які б підтверджували надання послуг, а саме: договорів, рахунків-фактур, актів прийому-передачі робіт, податкові накладні, реєстри податкових накладних, документів, які б свідчили про розрахунки між підприємствами.

Також, в ході перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують відповідність отриманих послуг, реальну собівартість отриманих послуг та економічну обґрунтованість, призначення та доцільність використання в господарській діяльності суб'єкта господарювання замовлених послуг.

При проведенні аналізу даних, що містяться в АІС «Податковий блок», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та інших джерел інформації, у том числі і вхідної інформації від інших ДПІ по ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» встановлено, що штатна чисельність працівників 9 осіб, основні засоби відсутні, стан платника податків - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Аналізом господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» виявлено розбіжності між купленими та проданими групами товарні, що в свою чергу може свідчити про факт пересорту товару.

Також, аналізом звітності з ПДВ постачальників ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» за серпень-вересень 2014 року, наявною податковою інформацією, встановлено маніпулювання податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сум ПДВ менше 10000,00 грн. з метою ухилення від реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, не підтверджується інформація щодо проведення фінансово-господарських відносин ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» з контрагентами.

З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку, що цей правочин не спричинив реального настання юридичних наслідків.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.07.2015 року № 0002462202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 279439,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 69859,75 грн.; № 0002472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 251495,0 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 62873,75 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що діяла на момент здійснення спірних господарських операцій).

Згідно підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами підпункту 139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1.статті 14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено у статті 198 Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункту 198.2. статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.1. статті 201 Кодексу).

Згідно пункту 201.10. статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини 1 та 2 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином розрахункові документи, платіжні документи, податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, що підтверджують право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту по зафіксованим в них господарським операціям.

Судом першої інстанції за результатами дослідження наданих позивачем первинних документів на підтвердження його господарських операцій з контрагентами ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» та ТОВ «Омега Люкс» встановлено наступне.

Взаємовідносини позивача (Замовник) з ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» (Виконавець) ґрунтувалися на договорі про надання послуг від 02.09.2014 року № 02-09/11, за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по підбору персоналу для Замовника на території України (далі - активні регіони), а останній зобов'язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, передбачених даним Договором. Під терміном «Послуги» сторони розуміють підбір персоналу для Замовника. Підбір персоналу здійснюється Виконавцем за письмовою або усною вимогою Замовника. Загальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі виставлених рахунків. Оплата провадиться в гривнях на підставі виставлених виконавцем рахунків між Замовником та Виконавцем. Послуги Виконавця вважаються оплаченими з моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» виписані на адресу позивача рахунок на оплату № 913 від 30.09.2014 року на суму 386360,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 64393,43 грн.), акт наданих послуг № 161 від 30.09.2014 року на суму 386360,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 64393,43 грн.), податкову накладну від 30.09.2014 року № 161 на суму 386360,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 64393,43 грн.).

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 01.08.2014 року № 01-08/51, за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати на користь Замовника послуги зі сприяння продажу товарів ТМ Сенсодин, ТМ Корега, ТМ Парадонтакс, а Замовник зобов'язується виплачувати грошову компенсацію. Основні послуги надаватимуться Виконавцем шляхом інформаційних візитів у лікувальні заклади. Загальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі розрахунку вартості послуг. Послуги Виконавця вважаються оплаченими з моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору, ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» виписані на адресу позивача рахунки на оплату № 912 від 30.09.2014 року на суму 145630,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24271,67 грн.), № 802 від 29.08.2014 року на суму 123620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20603,43 грн.), акт наданих послуг № 61 від 29.08.2014 року на суму 123620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20603,43 грн.), акт наданих послуг № 160 від 30.09.2014 року на суму 145630,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24271,67 грн.), податкову накладну від 29.08.2014 року № 61 на суму 123620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20603,43 грн.), податкову накладну від 30.09.2014 року № 160 на суму 145 630,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24271,67 грн.).

Між позивачем (Замовник) з ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» (Виконавець) також укладено договір про надання послуг від 01.08.2014 року № 01-08/16, за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки з інформування представників медичної спільноти про лікарські препарати на території України (далі - активні регіони), а останній зобов'язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, передбачених даним Договором. Зальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі виставлених рахунків. Послуги Виконавця вважаються оплаченими з моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору, ТОВ «КАМЕЛІЯ ГРУП» виписані на адресу позивача рахунки на оплату № 911 від 30.09.2014 року на суму 91680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15280,00 грн.), № 801 від 29.08.2014 року на суму 61460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10243,33 грн.), акт наданих послуг № 60 від 29.08.2014 року на суму 61460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10243,33 грн.), акт наданих послуг № 159 від 30.09.2014 року на суму 91680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15280,00 грн.), податкову накладну від 29.08.2014 року № 60 на суму 61460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10243,33 грн.), податкова накладна від 30.09.2014 року № 59 на суму 91680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15280,00 грн.).

Взаємовідносини позивача (Замовник) та ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» ґрунтувалися на договорі про надання послуг від 26.11.2014 року № 26-11/20, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати на користь Замовника послуги зі сприяння продажу товарів ТМ Сенсодин, ТМ Корега, ТМ Парадонтакс, а Замовник зобов'язується виплачувати грошову компенсацію. Основні послуги будуть надаватися Виконавцем шляхом інформаційних візитів у лікувальні заклади. Загальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі розрахунку вартості послуг. Послуги Виконавця вважаються оплаченими з моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору, ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» виписані на адресу позивача рахунок на оплату № 1214 від 31.12.2014 року на суму 322620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 53770,10 грн.), акт наданих послуг № 238 від 31.12.2014 року на суму 322620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 53770,10 грн.), податкову накладну від 31.12.2014 року № 238 на суму 322620,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 53770,10 грн.).

Також, між позивачем (Замовник) з ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» укладено договір про надання послуг від 01.12.2014 року № 01-12/02, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по підбору персоналу для Замовника на території України (далі - активні регіони), а останній зобов'язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, передбачених даним Договором. Загальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі виставлених рахунків. Послуги Виконавця вважаються оплаченими з моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору, ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» виписані на адресу позивача рахунок на оплату № 1215 від 31.12.2014 року на суму 401612,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 66935,33 грн.), акт наданих послуг № 239 від 31.12.2014 року на суму 401612,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 66 935,33 грн.), податкову накладну від 31.12.2014 року № 239 на суму 401612,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 66935,33 грн.).

Між позивачем (Замовник) з ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» також укладено договір про надання послуг від 01.12.2014 року № 01-12/01, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки з інформування представників медичної спільноти про лікарські препарати на території України (далі - активні регіони), а останній зобов'язується оплатити вартість наданих послуг на умовах, передбачених даним Договором. Загальна вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних витрат Виконавця й уточнюється на підставі виставлених рахунків. Послуги Виконавця вважаються оплаченими на моменту списання грошей з розрахункового рахунку Замовника.

На підтвердження виконання зазначеного договору, ТОВ «ОМЕГА ЛЮКС» виписані на адресу позивача рахунок на оплату № 1213 від 31.12.2014 року на суму 143650,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 23941,70 грн.), акт наданих послуг № 237 від 31.12.2014 року на суму 143650,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 23941,70 грн.), податкову накладну від 31.12.2014 року № 237 на суму 143650,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 23941,70 грн.).

Під час огляду та дослідження наведених первинних документів судом першої інстанції було встановлено, що вони мають усі передбачені діючим законодавством обов'язкові реквізити.

Однак, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вказані документи не свідчать про наявність у позивача права для формування податкового кредиту та витрат підприємства, оскільки реальність цих господарських операцій належним чином не підтверджена.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, що надані позивачем, вказані вище контрагенти на час вчинення спірних господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 183-188, Т. 2).

Крім цього, відповідними платіжними дорученнями належним чином підтверджено здійснення оплати виконаних робіт за вказаними вище договорами (а.с. 189-197, Т. 2).

Ці обставини, на думку колегії суддів, свідчать про реальні зміни майнового стану позивача, як обов'язкової ознаки господарської операції, в результаті взаємовідносин з контрагентами.

А тому висновок суду першої інстанції про сумнівність реальності цих операцій є помилковим та таким, що, крім іншого, зроблений без дотримання правил ч. 5 ст. 11 КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а протилежний висновок суду першої є помилковим.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» - Молоткова Вячеслава Олеговича - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.07.2015 року № 0002462202, № 0002472202.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 08.07.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Костюк Л.О.

Лічевецький І.О.