Постанова № 58846673, 07.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/3164/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В.

Провадження № 2а-190/16 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ганичко О.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-місячного грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII») та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975 (надалі за текстом - «Постанова № 975»); зобов'язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України та зобов'язано його призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу внаслідок настанням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних силах СРСР з 28 жовтня 1984 року по 19 жовтня 1986 року та приймав участь у бойових діях у республіці Афганістан з 16 квітня 1985 року по 19 жовтня 1986 року.

За даними Витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії АВ № 0091302 від 07.05.2014 р. ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи з 01.05.2014 року, у зв'язку із пораненням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де відбувались бойові дії.

20.07.2015 р. позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою, якою просив направити його документи в Департамент Фінансів Міністерства оборони України для розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Листом № 248/3/9/3036 від 26.10.2015 р. Департамент Фінансів Міністерства оборони України поінформував Київський міський військовий комісаріат те, що за результатами розгляду документів позивача установлено, що підстав для подання пропозиції міністру оборони України щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги немає.

05 листопада 2015 року листом за № 10872 Київський міський військовий комісаріат повідомив позивача, що підстав для розгляду його документів не вбачається.

Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Згідно пункту 3 Порядку у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу ІІІ група інвалідності встановлена 01.05.2014 року.

Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Таким чином, 01.05.2014 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 975.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 15 Порядку рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Із наведеного випливає, що отримавши заяву ОСОБА_2 відповідач зобов'язаний був прийняти рішення і це рішення може бути предметом оскарження у суді.

Приймаючи до уваги, що Міністерством оборони України не прийнято відповідне рішення та з огляду на обсяг компетенції останнього, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Міністерства оборони України неправомірною.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя О.М.Ганечко

суддя В.П.Мельничук

Постанова складена в повному обсязі 08 липня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Ганечко О.М.