Ухвала суду № 58846669, 07.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/314/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М. Лічевецького І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТЛАС» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо неприйняття відповідачем податкових накладних та зобов'язання вважати податкові накладні зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано позивачем для реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «КОТЛАС» є юридичною особою, зареєстрованою 24 вересня 2010 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області.

15 червня 2015 року між позивачем та відповідачем в електронному вигляді, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, було укладено договір про визнання електронних документів № 150620152, який відповідно до копії квитанції № 2, реєстраційний номер 9124446777, податковим органом «прийнято».

Відповідачем було підтверджено договір з ТОВ «КОТЛАС» про визнання електронних документів від 15 червня 2015 року № 150620152 (реєстраційний номер № 9124446777) та дозволено прийняття звітності по E-mail. Так, 15 червня 2015 року о 15:14 год. договір було підтверджено, а вже о 15:27 год. - розірвано, тому о 16:19 год. було підтверджено повторно, але о 16:27 год. - знову розірвано. При підтвердженні договору з позивачем про визнання електронних документів від 15 червня 2015 року №150620152 було надіслано квитанцію № 2 про прийняття документу.

Тобто, договір про визнання електронних документів є діючим.

Між тим, 28 липня 2015 року контролюючим органом, відповідно до квитанції № 1, не прийнято подані документи підприємства (№ 30 на загальну суму 9 236 642,98 грн. в т.ч. ПДВ 1 539 440,50 грн.; № 31 на загальну суму 5 996 967,24 грн. в т.ч. ПДВ 999 494,54 грн.; № 94 на загальну суму 22 134 701,66 грн. в т.ч. ПДВ 3 689 116,94 грн.; № 95 на загальну суму 8 205 839,57 грн. в т.ч. ПДВ 1 367 639,93 грн.; № 139 на загальну суму 3 729 805,20 грн. в т.ч. ПДВ 621 634,20 грн.), оскільки виявлено помилки: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10 квітня 2008 року № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 37298946, код ДПІ 2526, не укладено Договір про визнання електронної звітності». В деяких квитанціях не вказано причини неприйняття.

Також, 15 серпня 2015 року при спробі реєстрації податкових накладних (№125 на загальну суму 16 167 967,96 грн. в т.ч. ПДВ 2 694 661,33 грн.; № 126 на загальну суму 8 171 509,68 грн. в т.ч. ПДВ 1 361 918,28 грн.; № 196 на загальну суму 8 420 144,38 грн. в т.ч. ПДВ 1 403 357,40 грн.; № 197 на загальну суму 5 608 506,28 грн. в т.ч. ПДВ 934 751,05 грн.) позивач отримав квитанції №1, відповідно до яких дані податкові накладні не були прийняті до реєстрації, оскільки виявлено помилки: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10 квітня 2008 року № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 37298946, код ДПІ 2526, не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України до обов'язків платника податку відноситься подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомлення контролюючих органів про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Податкова звітність (в тому числі і податкові накладні) в Україні подається а електронному вигляді.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.

Норми п. 201.10 ст.201 ПК України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, підставою для неприйняття податкових накладних є порушення вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Цією нормою також визначено обов'язкові реквізити податкової накладної. Так, у податкові накладні, зокрема, має зазначатись місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Положеннями пунктів 8 - 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчислення відповідно до п. 200.1.3 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); 5) порушення вимог, встановлених п. 201.1 та/або п. 192.1 ПК України.

Вказаний перелік є вичерпним.

Отже, чинним податковим законодавством не передбачено такої підстави для відмови у прийнятті податкової декларації та податкових накладних, надісланих засобами електронного зв'язку, як можлива відсутність договору про визнання електронної звітності.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Як убачається із матеріалів справи, між позивачем та контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів. Доказів його розірвання чи припинення дії матеріали справи не містять.

Крім того, як вказує відповідач у апеляційній скарзі, згідно з роздруківок з 28 липня 2015 року та 15 серпня 2015 року дія договору з позивачем не переривалась.

Тобто, апелянт визвав факт порушення прав позивача під час не прийняття поданої податкової звітності підприємства.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України - прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України №851-IV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС (п.6 Розділу 2 Інструкції).

Положеннями Розділу 6 Додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Тобто, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право податковому органу розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації та не прийняти - у разі припинення дії договору.

Разом з тим, з досліджених судовою колегією матеріалів справи таких підстав не встановлено, отже у податкового органу не було підстав для розігрівання договору в односторонньому порядку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

При цьому, визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п. 201.10 ст.201 ПК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про протиправність дій відповідача щодо неприйняття податкових декларацій надісланих позивачем 28 липня 2015 року та 15 серпня 2015 року та застосування наслідків передбачених п. 201.10 ст.201 ПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено вимоги процесуального права.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Лічевецький І.О.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Лічевецький І.О.

Ганечко О.М.