Ухвала суду № 58846624, 06.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/3681/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії; визнати протиправним рішення відповідача № 189125 від 26.02.2016 щодо такої відмови та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% місячної заробітної плати з посади начальника відділу прокуратури Чернігівської області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 відповідно до довідки прокуратури Чернігівської області про розмір місячної заробітної плати від 03.02.2016 № 18-55 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2016 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_5 в перерахунку пенсії за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013.

Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_5 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, виходячи з 90% заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 № 18-55, починаючи з 01.03.2016 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить змінити постанову суду шляхом зміни початкової дати перерахунку пенсії з « 01.03.2016» на «01.01.2016».

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від позивача на адресу суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в яких позивач, зокрема, заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 22.01.2004 позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Пенсія позивача була обчислена в розмірі 90% заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

24.02.2016 та 17.03.2016 позивач звернувся до відповідача із заявами про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», додавши довідку прокуратури Чернігівської області про заробітну плату від 03.02.2016 № 18-55.

Однак, листами УПФУ в м. Чернігові від 10.03.2016 № 4844/03, № 23/02/П-7 від 06.04.2016 позивача повідомлено про відмову в задоволенні його вимог щодо перерахунку пенсії.

Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача має здійснюватися за редакцією Закону України «Про прокуратуру», яка була чинною на момент призначення йому пенсії.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII.

Частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991) передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Колегія суддів звертає увагу, що дана редакція Закону № 1789-ХІІ була чинною на час призначення пенсії позивачу.

Законом України № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 01.01.2015 розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку, що внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного, у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку його пенсії є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Конституції України та Закону.

Щодо позовних вимог позивача та вимог, які викладені в його апеляційній скарзі про виплату різниці у перерахованій пенсії і раніше отримуваної пенсії з 01.01.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі виникнення права на підвищення пенсії - її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заява з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії 24.02.2016, а тому перерахунок слід здійснювати з 01.03.2016 з урахуванням положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Колегією суддів враховується, що довідка, яка видана прокуратурою Чернігівської області 03.02.2016 за № 18-55 про розмір суми місячної заробітної плати не була наявною на дату проведення необхідного перерахунку згідно позовних вимог ОСОБА_5, тобто з 01.01.2016.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_5 у перерахунку розміру його пенсії за вислугу років; зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати ОСОБА_5 пенсію за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»). Отже, ставка судового збору за подання позову становила: (1 378 х 0,4) х 2 = 1 102, 40 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» йому потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 212, 64 грн. (1 102, 40 х 110 %).

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять гривень) 64 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Т.Р. Вівдиченко І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 08.07.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Петрик І.Й.