Ухвала суду № 58846473, 07.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/3493/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 17 лютого 2016 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Чернігівське об'єднана управління Пенсійного фонду України, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вперше пенсія призначена Чернігівським обласним військоматом з 14 липня 1997 року.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 1455 від 22 лютого 2016 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за віком на підставі поданої заяви, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по України з якого сплачено страхові внески за 2007 рік, а не здійснено перерахунок, як вказує відповідач.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону № 1058-ІV, призначається одна пенсія за її вибором.

Суд першої інстанції встановив, що у справі, яка розглядається, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.

У ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 ст. 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_3 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_3 було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше.

Отже, застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV є безпідставним, що свідчить про те, що відповідачем неправомірно застосовано показник середньої плати (доходу) за 2007 рік.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14) та 22 грудня 2015 року (справа №2-а/199/138/14).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року задоволено клопотання апелянта та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту постановлення судового рішення по вказаній справі.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606 грн. 32 коп. підлягає стягненню з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378209, адреса: просп. Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 (тридцять дві) коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Мєзєнцев Є.І.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Коротких А. Ю.