Ухвала суду № 58846437, 06.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24665/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

визнання протиправними рішення та бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО Кадирова В.В. щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2016 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО Кадирова В.В. щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобов'язано Уповноважену особу включити позивача до Переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про нього як вкладника, який має право на відшкодування; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 20.02.2015 року № 019-29590-200215, за умовами якого вкладник розміщує на вкладному рахунку суму у розмірі 1000,00 доларів США.

Цього ж дня укладено Додаткову угоду № 1, якою передбачено, що «зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку протягом трьох дів з моменту укладення сторонами договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються».

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницьку діяльність, від 20.02.2015 року № 46232524 на депозитний рахунок було внесено 1000,00 доларів США.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року про запровадження тимчасової адміністрації.

За постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» розпочато виплати за вкладами у банку згідно з Загальним реєстром вкладників.

Листом Уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. від 23.09.2015 року № 8821/1734 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу № 019-29590-200215 з підстав, викладених в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв'язку з цим, ОСОБА_4 не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та відповідно до Загального реєстру.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянти посилаються на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за яким правочини (в тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (в тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На спростування цього, колегія суддів зазначає, що згідно із статтею 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними ( ч. 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб").

Підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними визначені частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб".

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Така правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2015 року № К/800/24004/15, від 18.12.2015 року № К/800/39816/15.

На противагу викладеному, Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність договору не наведено жодних конкретних та вичерпних обґрунтувань наявності правових підстав для визнання договору нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що Уповноважена особа Фонду Кадиров В.В. дійшов висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 20.02.2015 року № 019-29590-200215, оскільки кошти на вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з рахунку іншої особи, що нібито свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів.

На спростування зазначеного твердження колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надішли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

Згідно з п. 10.19 Інструкції про порядок відкриття , використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента зараховуються … кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу.

Слід звернути увагу, що за п. 2.7 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» у разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами договору, положення цих правил мають пріоритетну силу та застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають відповідно до договору, якщо в конкретному договорі за продуктом банку ( у даному випадку, це умови депозитного договору) сторони прямо не передбачили протилежне.

Враховуючи ту обставину, що Додатковою угодою № 1 до Договору банківського вкладу № 019-29590-200215 прямо передбачено, що виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин за цим договором не застосовуються, зарахування коштів на депозитний рахунок з рахунку іншої фізичної особи є правомірним. Цією ж Угодою передбачено можливість зарахування коштів з рахунка іншої особи.

Більше того, судова колегія наголошує, що укладення договору банківського вкладу та зарахування коштів за ним відбулось до визнання банку неплатоспроможним.

Доводи апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб містять посилання на передчасність зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, так як це втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Колегія судів не пристає на правову позицію апелянта, оскільки перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Однак, якщо орган владних повноважень відмовив позивачу і зазначив при цьому підстави такої відмови, а суд надав їм оцінку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд цілком правильно дійшов висновку про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру, за відсутністю, при цьому, у Фонду альтернативної поведінки не включати позивача до Загального реєстру вкладників.

Така правова позиція неодноразово висловлена Вищим адміністративним судом України в постановах від 21.01.2016 року № К/800/26658/15, від 27.01.2016 року № К/800/1551/15, в ухвалах від 09.06.2015 року № К/800/16057/15, від 28.01.2016 року № К/800/34675/15.

Таким чином, доводи апеляційних скарг жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.