Ухвала суду № 58846344, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Сидоренко Д.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2016 рокусправа № 804/635/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Трахт К.О., з участю позивача - ОСОБА_2, представників позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача - Донцова Є.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. у справі №804/635/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємецт ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006471702 від 28.05.2015 р., №0006461702 від 28.05.2015 р.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2015 р. №Ф0005821702; визнати протиправним та скасувати рішення №0006491702 від 28.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують понесення позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, у перевіряємому періоді - протягом 2014 року та правомірність формування витрат та податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності відповідно до первинних бухгалтерських документів, а саме щодо витрат за тимчасове користування земельними ділянками, які використовуються для обслуговування нежитлового приміщення (магазини). Вказав, що первинні бухгалтерські документи (книги обліку доходів та витрат та підтверджуючі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку: накладні, рахунки тощо) зокрема щодо вартості залишків товарно-матеріальних цінностей були надані до перевірки, проте не взяті до уваги під час перевірки контролюючим органом, а дані перевірки ґрунтуються лише на довідці позивача, в якій допущені описки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006471702 від 28.05.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006461702 від 28.05.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення №0006491702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.05.2015 року.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005821702 від 12.05.2015 року.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачем сформовано витрати, які документально не підтверджені: до складу валових витрат віднесені витрати по сплаті за оренду земельних ділянок, але в КОР платника по відповідному коду бюджетної класифікації дана сума не значиться, тобто платником вона нарахована, проте до бюджету не сплачена.

Також за результатом перевірки встановлено розбіжність у вартості залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2014 р. відображених позивачем та обрахованих за результатами перевірки на суму 7 935,68 грн., оскільки встановлено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку на зазначену суму.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач та його представники в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 09.01.2003 р. зареєстрований виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради, з 26.11.1993 р. перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код ВЕД 47.11).

В період з 17.04.2015 р. по 30.04.2015 р. посадовою особою Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 (ПН НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки 12.05.2015 року складено акт №218/04-07-17-02-2028102436, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

1. п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2014 рік в сумі 195,84 грн.;

2. абз.2 п.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 473,72 грн. за 2014 рік;

3. ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у результаті чого встановлено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 7935,68 грн.;

4. ст.46, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України в результаті неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, та витратами, встановленими в ході перевірки, встановлено завищення валових витрат на суму 1305,60 грн., у зв'язку з відсутністю їх документального підтвердження.

Також, як вбачається з акту перевірки, згідно даних обліку ФОП ОСОБА_2 вартість залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2014р. не відповідає вартості залишків товарно-матеріальних цінностей за результатами перевірки на суму 7935,68 грн.

12.05.2015 року Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005821702 зі сплати єдиного внеску в сумі 473,72 грн.

28.05.2015 року Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0006471702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, за основним платежем в розмірі 195,84 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 48,96 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0006461702 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 15871,36 грн.

- рішення №0006491702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 23,69 грн.

За результатами оскарження платником податків прийнятих рішень та вимоги до ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті рішення та вимога залишені без змін.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п.2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Досліджуючи питання правомірності віднесення до складу витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, які відображені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, витрат на суму 1305,60 грн., судами встановлено, а також підтверджено актом перевірки, що ФОП ОСОБА_2 здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах, а саме: магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1 та магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2008 року між ФОП ОСОБА_2 (землекористувач) та Орджонікідзевською міською радою укладено Тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою, яка використовується для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку. Предметом даного договору є сплата за використання земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_2, що здійснюється на підставі ст.2, ч.4 ст.14 Закону України "Про плату за землю" та ст.96 Земельного кодексу України.

Згідно розрахунку визначення розміру оплати за фактичне користування земельною ділянкою, яка використовується для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку, грошова оцінка якої проведена на 03.10.2007 року, щомісячна сума нарахувань за фактичне користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, становить 39,22 грн.

Також, 10.07.2008 року між ФОП ОСОБА_2 (землекористувач) та Орджонікідзевською міською радою укладено Тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою, яка використовується для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку. Предметом даного договору є сплата за використання земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_1, що здійснюється на підставі ст..2, ч.4 ст.14 Закону України "Про плату за землю" та ст.96 Земельного кодексу України.

Згідно розрахунку визначення розміру оплати за фактичне користування земельною ділянкою, яка використовується для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку, грошова оцінка якої проведена на 03.10.2007 року, щомісячна сума нарахувань за фактичне користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, становить 69,58 грн.

Тобто за умовами укладених договорів ФОП ОСОБА_2 є землекористувачем, проте не платником орендної плати з фізичних осіб, оскільки не є орендарем, а є саме платником за користування земельною ділянкою, яка використовується для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку, та надана за цільовим використанням - обслуговування частини приміщення в житловому будинку.

Платіжними дорученнями №16 від 12.01.2014 р., №83 від 09.02.2014 р., №162 від 08.03.2014 р., №254 від 13.04.2014 р., №329 від 11.05.2014 р., №412 від 09.06.2014 р., №493 від 14.07.2014 р., №561 від 10.08.2014 р., №651 від 12.09.2014 р., №725 від 06.10.2014 р., №794 від 07.11.2014 р., №868 від 08.12.2014 р. сплачено ФОП ОСОБА_2 за фактичне користування земельними ділянками.

Згідно акту звірки розрахунків плати за фактичне використання земельної ділянки землекористувача з власником землі - Орджонікідзевською міською радою станом на 01.01.2015р. нараховано основний платіж у розмірі 1305,60 грн., недоїмка на початок року (01.01.2014р.) та на кінець року (31.12.2014р.) відсутня.

Таким чином, понесені витрати ФОП ОСОБА_2 як землекористувача земельними ділянками, які використовуються для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення в житловому багатоповерховому будинку з метою ведення господарської діяльності - роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах - у вигляді сплати за фактичне користування такими земельними ділянками у сумі 1305,60 грн. правомірно відображені ФОП ОСОБА_2 при формуванні валових витрат, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.

Також в ході розгляду справи судами досліджені надані позивачем первинні документи фінансової звітності, що підтверджують понесені витрати у перевіряємому періоді на загальну суму 110398,04 грн., що відображені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Встановленими обставинами підтверджено суму задекларованого позивачем доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, з огляду на що колегія суддів погоджується з тим, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2014 рік в сумі 195,84 грн. є хибним, а податкове повідомлення - рішення №0006471702 від 28.05.2015 р. прийняте відповідачем протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У відповідності до п.177.10 ст.10 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані серед іншого вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до вимог статті 6 наведеного Закону, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З акту перевірки вбачається, що станом на 01.01.2014 р. вартість залишків товарно-матеріальних цінностей становила 69761,02 грн. (згідно акту попередньої перевірки від 27.03.2014 №971/04-07-17-03.2028102436), станом на 31.12.2014р. (згідно наданих письмових пояснень ФОП ОСОБА_2.) вартість залишків товарно-матеріальних цінностей становила 78152,63 грн. (114415,45 грн. - ПДВ - торгівельна націнка 22%).

Проте судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних на товар, прибуткових накладних, товарно-транспортних накладних до подорожнього листа) ФОП ОСОБА_2 протягом 2014 року було придбано товарно-матеріальних цінностей на суму 795 469,88 грн., у тому числі: у січні 2014 року 61748,92 грн., лютий 2014 року 58431,96 грн., березень 2014 року 48262,84 грн., квітень 2014 року 51213,28 грн., травень 2014 року 65964,11 грн., червень 2014 року 66679,44 грн., липень 2014 року 62972,77 грн., серпень 2014 року 71409,48 грн., вересень 2014 року 71557,37 грн., жовтень 2014 року 71979,67 грн., листопад 2014 року 70155,69 грн., грудень 2014 року 95094,35 грн.; вартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік склала 778851,26 грн. (без врахування торгівельної націнки), у тому числі: у січні 2014 року 64823,33 грн., лютий 2014 року 54975,38 грн., березень 2014 року 58885,07 грн., квітень 2014 року 57817,15 грн., травень 2014 року 60499,83 грн., червень 2014 року 63720,68 грн., липень 2014 року 64651,70 грн., серпень 2014 року 67493,00 грн., вересень 2014 року 66530,18 грн., жовтень 2014 року 69827,15 грн., листопад 2014 року 70355,00 грн., грудень 2014 року 79272,79 грн., що підтверджено даними Книги обліку доходів і витрат, копія якої міститься в матеріалах справи.

Отже, залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2014 р. складає 86 379,64 грн.: 69 761,02 грн. (вартість залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2014р.) + 795 469,88 грн. (придбано товарно-матеріальних цінностей протягом 2014 року) - 778 851,26 грн. (реалізовано товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік).

Під час розгляду справи Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не зазначено про помилки у веденні Книги обліку доходів і витрат або недостовірності її даних, такі твердження відсутні й у акті перевірки.

Проте замість дослідження наданих платником податків документів, таких як: податкова декларація (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітность, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, податковим органом до уваги було прийняті лише письмові пояснення ФОП ОСОБА_2, де останнім допущені описки, без належного врахування даних первинних документів бухгалтерського обліку та даних Книги обліку доходів і витрат.

Таким чином, встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено залишок товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_2 станом на 31.12.2014 р. у розмірі 86379,64 грн., отже позивачем у перевіряємому періоді здійснювався облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, спростовується висновок контролюючого органу про порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у результаті чого встановлено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 7935,68 грн., у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з тим, що податкове повідомлення - рішення №0006461702 від 28.05.2015 р. є таким та прийняте протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від її діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

З акту перевірки слідує, що порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження на загальну суму 473,72 грн., виникло у зв'язку з заниженням позивачем чистого оподаткованого доходу на суму 1305,60 грн., внаслідок виключення зі складу витрат результатів господарських операцій.

Оскільки ці висновки контролюючого органу визнано протиправними, то колегія суддів погоджується з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005821702 від 12.05.2015р. та рішення від 28.05.2015 р. №0006491702 про застосування штрафних санкцій також підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. у справі №804/635/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 липня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 07 липня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко