Ухвала суду № 58846295, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Озерянська С.І.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2016 рокусправа № 804/14069/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Трахт К.О., з участю представників позивача - Бруснік Т.Г., Ткаченко Н.В., представника відповідача - Немченко К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 р. у справі №804/14069/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 року №0000255103.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що контролюючим органом було проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", за результатами якої відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення. Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що 18.03.2015 року позивачем, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року, було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яким збільшено суму податкового кредиту (рядок 17 декларації) на суму 50 528 568,00 грн.

Оскільки уточнюючим розрахунком від 18.03.2015 року №9041757816 ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" збільшує суму податкового кредиту за січень 2015 року на суму 50 528 568,00 грн., то за результатами звітної декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року від 20.02.2015 року №9020136056 позивач не мав суми, що підлягала сплаті до Державного бюджету України (р.25 та 25.1 декларації).

Відсутність суми, що підлягала сплаті до бюджету, підтверджується також перерахуванням на поточний рахунок позивача бюджетного відшкодування у розмірі 236 999 000,00 грн. за вирахуванням спірної суми 1 674 529,00 грн.

Оскільки підприємство не декларувало позитивне значення суми, що підлягала сплаті до Державного бюджету України у відповідності та у порядку передбаченому п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, то й відповідно не порушувало вимоги зазначених норм.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було проведено камеральну перевірку даних задекларованих ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року від 18.03.2015 року №9041757816.

За результатами перевірки складено акт №24/28-01-51-03/00191000 від 17.04.2015 року висновками якого встановлено порушення п. 46.5 ст. 46, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань, заявлених ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

За результатами проведеної перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000255103 від 13.05.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 674 529 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 837 264,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2015 року до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року.

В рядку 18 зазначеної декларації було визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) у розмірі 1 674 529 грн.

В рядку 21 підприємством зазначено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 238 673 529 грн.

У рядку 22 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду визначено у розмірі 236 999 000 грн., зазначена сума також визначена підприємством в рядку 23 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) та відшкодована платнику податків шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства.

Рядок 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду) не був заповнений позивачем.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктами 46.4, 46.5 статті 46 Податкового кодексу України якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов'язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державному бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх та звітному податкових періодах постачальниками таких товарів або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суми податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13) у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2015 року ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період за січень 2015 року.

Судами в ході дослідження уточнюючого розрахунку від 18.03.2015 року встановлено, що позивачем не було зазначено в графі 4: залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме рядок 21 ( 21.1 +_21.2 + 21.3) показників декларації, що виправляється (від 20.02.2015 року) в сумі 238 673 529 грн.; значення рядка 20.2; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації ) у сумі 236 999 000 грн.

Разом з тим, у графі 25 зазначеного розрахунку безпідставно зазначено показник у сумі 1 674 529 в рядках 25 та 25.1, який в звітній декларації за січень 2015 року, що уточнюється відсутній.

Враховуючи зазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 46.5 ст. 46, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України знайшли своє підтвердження з огляду на наявні в матеріалах справи докази.

Між іншим, зазначене порушення призвело до зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на 1 674 529 грн. з відповідним відображенням по особовому рахунку платника та виникнення надміру сплачених грошових зобов'язань у відповідному розмірі 1 674 529 грн.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На виконання вищенаведеної норми, з огляду на виявлені порушення, контролюючим органом було прийнято рішення про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ на суму 1 674 529 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 КАС України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом було встановлено повторне протягом 1095 днів визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ щодо ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", тому до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

На підтвердження доказів повторності визначення контролюючим органом позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів до суду було надано податкові-повідомлення рішення від 12.02.2015 року №0000085103 та №0000095103.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ на суму 1 674 529 грн., застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 р. у справі №804/14069/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 липня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 07 липня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко