Постанова № 58846113, 05.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа № 917/378/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 04.11.2015р.№891/01-35;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 06.01.2015р. №04/15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород (вх.№1602П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2016р.

у справі № 917/378/16

за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Миргородський завод мінеральних вод, м. Миргород

про зобовязання укласти договір

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.05.2016 р. у справі № 917/378/16 (суддя Гетя Н.Г.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що чинне законодавство України не встановлює такого способу захисту прав та охоронюваним законом інтересів про зобовязання укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури. Крім того, в оскаржуваному рішенні господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргород після введення обєкта в експлуатацію є безпідставним та не ґрунтується на нормах законодавства України.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2016р. у справі №917/378/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2016 року призначено суддю доповідача Терещенко О.І. та визначено склад судової колегії: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року у справі №917/378/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.07.2016 року.

22.06.2016р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№6481).

У судовому засіданні 05.07.2016р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2016р. у справі №917/378/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2016р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Миргорода затверджений рішенням Миргородської міської ради від 30 березня 2012 року № 75 "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Миргорода".

Пунктом 1.3 вказаного Порядку передбачено, що залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Миргорода є обовязковим для всіх замовників, які мають намір здійснити нове будівництво, добудову та надбудову, технічне переоснащення та реставрацію (далі будівництво) існуючих будівель (споруд) житлово громадського та виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), які підлягають прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до п.1.4 вказаного Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода полягає у перерахуванні замовником до бюджету розвитку міського бюджету грошових коштів у розмірах та у строк, встановлені цим Порядком. Ці грошові кошти використовуються виключно для розвитку інфраструктури міста Миргорода.

Позивач зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_3 акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" від 22.07.2013р. № 01-3/594, 16 серпня 2013 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради прийнято рішення № 545 "Про дозвіл на реконструкцію головного виробничого корпусу", яким надано дозвіл ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" на реконструкцію головного виробничого корпусу для збільшення потужностей за адресою: вул.Мінзаводська, 1, м. Миргород та зобов'язано забудовника заключити угоду з виконавчим комітетом Миргородської міської ради на участь в інвестуванні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 10 відсотків вартості реконструкції.

Листом від 06.03.2015р. ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" повідомив виконавчий комітет Миргородської міської ради про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: "Реконструкція головного виробничого корпусу для збільшення виробничих потужностей за адресою: вул. Мінзаводська, 1, м. Миргород та надав копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.03.2015р., в якій зазначена вартість реконструкції, яка становить 14755, 7 тис. гривень (а.с.22-25)

Листом від 20.03.2015р. № 01-25/721 виконавчий комітет Миргородської міської ради повторно нагадав ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" про обов'язок укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода (а.с.26).

Листом від 31.03.2015р. № 01-3/09-345 ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" повідомив, що враховуючи те, що виконавчий комітет Миргородської міської ради звернувся до товариства з пропозицією укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргород після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, товариство відмовляється від укладення договору (а.с.27-28).

Як вказує позивач, враховуючи те, що ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" не звернувся до виконавчого комітету Миргородської міської ради з пропозицією укласти договір вчасно, а саме, до введення об'єкта в експлуатацію, виконавчий комітет 23.07.2015 р. направив ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" на підписання два проекти договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Миргорода з додатками до договору №1 та №2, які є його невід'ємними частинами. Пунктом 8 Додатку № 1 до договору передбачалось, що розмір пайової участі визначений за формулою, затвердженою п. 3.4 Порядку та становить 14755700х10%х0,8=1180456 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 29.07.2015р. ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" відмовився від підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода та повернув два проекти договору.

Зазначене вище й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив зобовязати відповідача укласти з виконавчим комітетом Миргородської міської ради договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.

13.05.2016р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення господарських правовідносин та іншими способами, передбаченими законом.

Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту.

Також, місцевий господарський суд з посиланням на приписи частини 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виходив з того, що укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Миргорода після введення обєкта в експлуатацію не ґрунтується на нормах законодавства України, у звязку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія судді враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Так, за приписами частини другої зазначеної статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

В силу вимог ч. 5 цієї статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 8 та 9 ст. 40 Закону).

В силу положень частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Як вже зазначалось, на виконання цих вимог рішенням Миргородської міської ради від 30.03.2012р. №75 був затверджений Порядок «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Миргорода».

За приписами п.1.3 вказаного Порядку, залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Миргорода є обовязковим для всіх замовників, які мають намір здійснити нове будівництво, добудову та надбудову, технічне переоснащення та реставрацію (далі будівництво) існуючих будівель (споруд) житлово громадського та виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), які підлягають прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку.

Згідно з п.2.1 Порядку, замовник, який має намір здійснити будівництво обєкта на земельній ділянці на території міста Миргорода для отримання вимог пайової участі зобовязаний звернутися з заявою до управління архітектури та містобудування Миргородської міської ради.

Проте, матеріали даної справи не містять доказів звернення відповідача до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород з заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргород.

В силу вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування.

Правовий аналіз частин 8 та 9 у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Метою встановлення строків на укладення договору пайової участі у вказаному законодавчому положенні є визначення періоду часу, протягом якого забудовником має бути виконаний обовязок з укладення договору на пайову участь (оформлення договірного зобовязання забудовника щодо сплати конкретної суми пайового внеску на розвиток інфраструктури міста).

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правової підстави звільнення забудовника від обовязку укласти відповідний договір та, відповідно, від обовязку сплатити пайовий внесок.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 10.11.2015р. у справі №910/9364/15.

Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, тому судам потрібно у кожному конкретному випадку з'ясовувати причини його неукладення.

Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.

В контексті наведеного, висновок господарського суду першої інстанції про те, що ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено присічний строк протягом якого може бути укладено відповідний договір і сплив цього строку звільняє сторони від необхідності його укладення колегія суддів вважає помилковими.

З встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що будівництво є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства, відповідач не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миргорода шляхом укладення відповідного договору.

Відповідно до частини третьою статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Разом із тим, частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від у справі №909/946/15.

Частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якими є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін. Крім того, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Крім того, приписами частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Розмір пайової участі визначений п.8 Додатку №1 до договору та складає 1180456,00 грн.

Зазначене положення п. 8 Додатку №1 до договору відповідає розділу 3 Порядку.

В Додатку №2 до договору визначено строк (графік) сплати пайової участі.

Так, згідно Додатку №2 відповідач шляхом перерахування 100% від загального розміру пайової участі, в сумі 1180456,00 грн. повинен сплатити розмір пайового внеску.

Зазначене положення Додатку №2 до договору про пайову участь відповідає пункту 1.4 Порядку, відповідно до якого пайова участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода полягає у перерахуванні замовником до бюджету розвитку міського бюджету грошових коштів у розмірах та у строк встановлені Порядком.

Розділом 4 договору про пайову участь передбачено відповідальність сторін.

Так, у разі невиконання або неналежного виконання "Замовником" зобовязань щодо перерахування у повному обсязі коштів, визначених цим договором, виконавчий комітет здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів.

Отже, позивачем в договорі про пайову участь передбачено всі істотні умови, визначені частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за якою істотними умовами договору про пайову участь є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Враховуючи те, що зміст вказаного договору не суперечить приписам законодавства України та те, що відповідач ухиляється від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода, обовязковість укладення якого передбачена законодавством, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.

Пунктом 9.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» передбачено, що у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, господарський суд повинен зазначити рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору.

Господарський суд першої інстанцій під час розгляду справи причин неукладення відповідного договору у встановлений законом строк не з'ясував, відповідність запропонованої позивачем редакції договору положенням законодавства, у тому числі щодо розміру пайової участі, не дослідив.

Натомість встановлення даних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, враховуючи, що укладення замовником будівництва договору пайової участі у розвитку інфраструктури певного населеного пункту є обов'язковим на підставі вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутність заперечень відповідача щодо умов такого договору та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для спонукання відповідача укласти спірний договір в редакції позивача та задоволення позову в повному обсязі.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

А отже, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, оскільки є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи та зібраними по справі доказами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2016р. у справі №917/378/16 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача - Публічне акціонерне товариство Миргородський завод мінеральних вод, м. Миргород.

Керуючись ст. 99, 101, ч.2 ст. 103, п.1,3 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2016р. у справі №917/378/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство Миргородський завод мінеральних вод, м. Миргород(вул. Мінзаводська, 1, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00382651) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода з Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород(вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 04057468, р/р 35418001035939) у наступній редакції:

Договір №15-

про пайову участь к розвитку інфраструктури м. Миргорода

м. Миргород «___» __20__р.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради в особі міського голови ОСОБА_4, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Статуту територіальної громади міста Миргорода, з одного боку, Публічне акціонерне товариство «Миргородський завод мінеральних вод», в особі генерального директора ОСОБА_5, далі іменований «Замовник», з другого боку, які разом за текстом Договору іменуються «Сторони», уклали цей Договір про таке:

1.Предмет Договору

1. Відповідно до цього Договору Замовник зобовязується прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода та перерахувати до бюджету м. Миргорода на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в Полтавській області, грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Миргорода (додаток 1), що є невідємною частиною цього Договору.

2. Грошові кошти за цим Договором перераховуються Замовником за такими реквізитами: рахунок №31517921700012, код 37845125, МФО 831019, ККД 24170000, банк одержувача: МУ ДКСУ в Полтавській області.

3. При перерахуванні коштів Замовник повинен указати у платіжному документі у рядку призначення платежу: «Пайова участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода».

4. Кошти, отримані за цим Договором як пайова участь Замовника, можуть використовуватися виключно для розвитку інфраструктури м. Миргорода.

2.Зобовязання Сторін

1. Замовник зобовязується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п.9 додатку 1 цього Договору, згідно з Графіком оплати (додаток 2), що є невідємною частиною цього Договору.

Оплату може бути внесено одним платежем шляхом перерахування Замовником грошових коштів за реквізитами, визначеними у п. 1 розділу 1 цього Договору, до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.

2.Якщо після укладення цього Договору технічними умовами буде передбачена необхідність будівництва Замовником інженерних мереж або обєктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту м. Миргорода має бути зменшено на суму їх кошторисної вартості, про що Сторони мають укласти відповідну додаткову угоду.

3. Інженерні мережі та/або обєкти, побудовані Замовником поза межами його земельної ділянки, на вартість яких зменшено розмір пайової участі Замовника в розвитку інфраструктури населеного пункту м. Миргорода, передаються ним у комунальну власність територіальної громади м. Миргорода.

4. Відшкодування вартості мереж та/або обєктів, визначених у пп.3-4 розділу 2 цього Договору, має бути здійснено, а надмірно сплачені грошові кошти повернуто Замовнику у визначений законом строк на підставі відповідного рішення Миргородської міської ради після передачі Замовником цих інженерних мереж та/або обєктів у комунальну власність територіальної громади м. Миргорода.

3. Особливі умови

1. З моменту зарахування на рахунок цільового фонду міста Миргород коштів, передбачених цим Договором, Замовник передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами Миргородській міській раді відповідно до їх цільового призначення, і ці кошти стають комунальною власністю територіальної громаді м. Миргорода.

2. Обєкти, майно та інші активи, придбані та/або створені за рахунок коштів, внесених Замовником як пайова участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода за цим Договором, є комунальною власністю територіальної громади м. Миргород.

4. Відповідальність Сторін

1. У разі невиконання або несвоєчасного виконання Замовником зобовязань щодо перерахування у повному обсязі коштів, визначених цим Договором, виконавчий комітет Миргородської міської ради за поданням відділу архітектури та містобудування здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів.

2. У випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі в розвитку інфраструктури м. Миргорода Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми пайової участі, визначеної п.8 додатку 1 цього Договору, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення виконання зобовязання.

5. Форс мажор

1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за договором, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили, як-то пожежа, повінь, землетрус, втручання з боку органів влади, воєнні дії, тощо, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання умов Договору. При цьому строк виконання Договору відтерміновується пропорційно часу, протягом якого діяли такі обставини. Якщо ці обставини тривають понад 6 (шість) місяців, Сторони можуть переглянути умови цього Договору.

2. Наявність та період дій форс мажорних обставин має бути підтверджено відповідним органом за місцем знаходження Сторони, яка заявляє про настання таких обставин.

6. Строк дії договору

1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань.

7. Інші умови

1. Зміни до цього Договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою Сторін шляхом укладання відповідних угод, які є невідємною частиною цього Договору або у судовому порядку.

2. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається.

3. У разі виникнення розбіжностей між Сторонами, щодо яких вони не можуть дійти згоди мирним шляхом, спір передається на розгляд суду відповідно до територіальної підсудності та підвідомчості справи.

4. Питання, не врегульовані цим Договором, вирішуються Сторонами згідно з приписами чинного законодавства України.

5. Визнання одного або кількох пунктів цього Договору не чинними або скасування його окремих положень не тягне за собою визнання договору не чинним у цілому.

6. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий у виконавчому комітеті Миргородської міської ради.

8. Адреси та реквізити Сторін

Виконавчий комітет Миргородської міської ради Забудовник:

ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»

вул. Незалежності, 17 вул. Мінзаводська, 1. м. Миргород, Полтавська область

м. Миргород Полтавської області

р/р 31517921700012

МУДКСУ в Полтавській області

МФО 831019

ЄДРПОУ 37845125

ККД 24170000

Міський голова_____ Генеральний директор______

С.П. ОСОБА_6 Баган

М.П.

Додаток №1 до договору №15-__ від _____20__ року

Про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода

Розрахунок величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Миргорода

м. Миргород «__»__20__р.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради в особі міського голови соломахи ОСОБА_7, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Статуту територіальної громади міста Миргорода, з одного боку, та Публічне акціонерне товариство «Миргородський завод мінеральних вод», в особі генерального директора ОСОБА_5, далі іменований «Замовник», з другого боку, які разом за текстом Договору іменуються «Сторони», відповідно до умов Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода від «___» ___ 20__ р. №15___ домовились про таке:

1. Затвердити розрахунок розміру пайової участі на розвиток інфраструктури м. Миргорода у звязку з реконструкцією головного виробничого корпусу для збільшення виробничих потужностей за адресою: вул. Мінзаводська, 1 , м. Миргород, який є грошовим виразом відсоткового значення від нормативу створеної потужності, установленого відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Миргорода, затвердженого рішенням 19 сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 30 березня 2012 року №75 (далі за текстом - Порядок)

2. Земельна ділянка, на якій планується здійснити будівництво обєкта, розтошована у II зоні згідно з умовним поділом зон забудови міста, тому до обєкта будівництва відповідно до п.3.3 Порядку може бути застосовано понижуючий коефіцієнт 0,8.

3. Підставою для здійснення розрахунку стала надана Замовником копія Декларації про готовність обєкта до експлуатації (вказана загальна площа будівлі та кошторисна вартість будівництва), а саме: реконструкції головного виробничого корпусу для збільшення виробничих потужностей за адресою: вул. Мінзаводська, 1, м. Миргород.

4. Інші документи, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування (угоди, договори, кошториси тощо): ---.

5. Згідно з наданими Замовником документами загальна площа об'єкта будівництва становить: 10960,0 кв.м., кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 14755,7 тис. грн.

6. Витрати на виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, улаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій згідно з наданою Замовником документацією становлять .

7. Будівництво інженерних мереж та/або об'єктів, які Замовник має побудувати за межами своєї земельної ділянки згідно з технічними умовами, вартість яких має бути враховано під час розрахунку розміру пайової участі в розвитку інфраструктури м. Миргорода, на момент підписання цього документа не передбачено.

8. Розмір пайової участі визначений за формулою, затвердженою додатком 2 "Порядку розрахунку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Миргорода у разі будівництва об'єктів, загальна кошторисна вартість яких згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами не визначена або не відповідає одиниці створеної потужності в м. Миргороді" до рішення дев'ятнадцятої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 30 березня 2012р. та становить:

ПУ = 14755700 х 10 % х 0,8 = 1180456,00грн.

9. Цей Додаток складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий у виконкомі Миргородської міської ради. Цей Додаток є невід'ємною частиною Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода від «__»_____ 20___р. №15-_____, набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього періоду дії основного Договору.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради Забудовник:

ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»

Міський голова_____ Генеральний директор______

С.П. ОСОБА_6 Баган

М.П.

Додаток №2 до договору від «___» __20__ р. №15___

Графік оплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Миргорода

Виконавчий комітет Миргородської міської ради в особі міського голови ОСОБА_4, що на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Статуту територіальної громади міста Миргорода, з одного боку, та Публічне акціонерне товариство «Миргородський завод мінеральних вод», в особі генерального директора ОСОБА_5, далі іменований «Замовник», з другого боку, які разом за текстом Договору іменуються «Сторони», відповідно до умов Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода від «___» ___ 20__ р. №15___ домовились про таке:

1. Оплату за Договором буде здійснено шляхом перерахування 100% від загального розміру пайової участі, в сумі 1180456,00 грн.

2 Цей Додаток складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий у виконкомі Миргородської міської ради. Цей Додаток є невід'ємною частиною Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Миргорода від «__»_____ 20___р. №15-_____, набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього періоду дії основного Договору.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради Забудовник:

ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод»

Міський голова_____ Генеральний директор______

С.П. ОСОБА_6 Баган

М.П.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства Миргородський завод мінеральних вод, м. Миргород (вул. Мінзаводська, 1, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00382651) на користь Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, м. Миргород (вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 04057468, р/р 35418001035939) 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08.07.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Гетьман Р.А.