Постанова № 58845434, 23.05.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/470/16

23 травня 2016 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області,ттеря особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся із адміністративним позовом до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 21.03.2016 р. ним, на ім'я голови суду подано заяву про надання відпусток. За даною заявою, відповідно до наказу № 4-В від 11.04.2016 р., відпустку йому надано частково, терміном 16 календарних днів. Як вбачається з резолюції на поданій заяві, в іншій частині питання про надання відпустки буде вирішено у передбачений строк перед наданням відпустки відповідно до графіку. Позивач вважає що це є грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він має ІІІ групу інвалідності та звужує його права, гарантовані приписами ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки».

В судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, надала суду письмові заперечення. Вважає, що права позивача не порушені та він може їх реалізувати, згідно із затвердженим на 2016 рік графіком відпусток. Крім того, звернула увагу на обмеження загальної тривалості відпусток протягом року, встановлені ст. 10 Закону України «Про відпустки». Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області до суду надійшла заява про підтримку поданих позовних вимог та слухання справи без участі уповноваженого представника.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Головою Підгаєцького районного суду 31.12.2015 р. затверджено Графік надання щорічних відпусток суддям Підгаєцького районного суду Тернопільської області у 2016 р. (а. с. 9).

Вищевказаним графіком визначено наступні періоди щорічної відпустки позивача у 2016 р.

- З 14.03.2016 р. по 27.03.2016 року 14 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р.

по 17.08.2013 р.

- з 16.05.2016 р. по 01.06.2016 р. 17 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р.

- з 15.08.2016 р. по 27.08.2016 р. 13 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2014 р.

- з 19.12.2016 р. по 30.12.2016 р. 12 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2014 р.

Позивач 21.03.2016 р. звернувся із заявою на ім'я голови суду в якій просив надати йому невикористану відпустку терміном 16 календарних днів за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р. з 25.04.2016 р. ( а. с. 6)

Наказом від 11.04.2016 р. № 4-В йому надано невикористану щорічну відпустку терміном 16 календарних днів з 26.04.2016 р. по 13.05.2016 р. за відпрацьований період роботи з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р.

В цій же заяві позивач просив надати йому невикористану відпустку тривалістю 74 календарних днів з 20.06.2016 р. за відпрацьований період: зокрема - з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р. -15 календарних днів; - з 18.08.2013 р. по 17.08.2014 р. - 25 календарних днів; - з 18.08.2015 р. по 17.08.2016 р. - 19 календарних днів. Також надати 15 календарних днів додаткової відпустки за вислугу років за відпрацьований період з 01.01.2013р. по 31.12.2014 р. включно з виплатою матеріальної допомоги у розмірі посадового окладу.

Згідно із резолюцією на поданій 21.03.2016 р. заяві зазначено що дане питання буде вирішено в передбачені строки перед наданням відпустки відповідно до графіку надання відпустки.

Позивач вважає, що таким чином його позбавлено гарантованого Законом України «Про відпустки» права на відпустки. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Право працівника на відпочинок гарантовано статтею 45 Конституції України. Тривалість і порядок надання щорічних відпусток установлено Кодексом Законів про працю України та Законом України « Про відпустки» від 15.11. 1996 р. № 504/96-ВР ( далі - Закон № 504/96-ВР ).

Як встановлено при розгляді справи, підтверджується матеріалами даної адміністративної справи та не заперечується сторонами, відтак, в силу ч. 3 ст. 72 КАС України, не підлягає додатковому доказуванню, суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р. О. має право у 2016 році на наступні відпустки:

- З 14.03.2016 р. по 27.03.2016 року 14 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р.

- з 16.05.2016 р. по 01.06.2016 р. 17 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р.

- з 15.08.2016 р. по 27.08.2016 р. 13 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2014 р.

- з 19.12.2016 р. по 30.12.2016 р. 12 календарних дні за відпрацьований період з 18.08.2012 р. по 17.08.2014 р.

Як встановлено судом, позивачу, відповідно до наказу від 11.04.2016 р. № 4-В, надано невикористану частину щорічної відпустки терміном 16 календарних днів з 26.04.2016 р. по 13.05.2016 р. за відпрацьований період роботи з 18.08.2012 р. по 17.08.2013 р.

Питання про надання йому решти відпусток станом на час розгляду справи залишилося невирішеним.

У своїх запереченнях представник позивача посилається на пріоритетність порядку, визначеного затвердженим 31.12.2015 р. графіком надання щорічних відпусток суддям Підгаєцького районного суду Тернопільської області у 2016 р. над нормою ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96-ВР.

Відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96-ВР, щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються, в тому числі і інвалідам.

Як встановлено судом, підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісієї, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.

Відтак, аналізуючи зміст вищенаведеної норми закону та співставляючи її із встановленими обставинами справи, суд приходить до висновку про неможливість звуження гарантованого позивачу як інваліду права на надання щорічної відпустки у зручний для нього час на підставі затвердженого Графіку надання щорічних відпусток Підгаєцького районного суду Тернопільської області.

Судом також не приймаються посилання представника відповідача на виключення порушення затвердженого графіку відпусток, та як наслідок, знаходження двох працюючих суддів у відпустці одночасно, що на її думку перешкоджає належному відправленню правосуддя у Підгаєцькому районному суді, оскільки затверджений графік відпусток саме передбачає знаходження обох суддів Підгаєцького районного суду у відпустці у період з 15.08.2016 р. по 27.08.2016 р.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про порушення відповідачем законодавчо встановлених гарантій позивача передбачених п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96-В, тобто, наявність протиправної бездіяльності.

В той же час, суд погоджується із запереченням представника відповідача відносно обмеження загальної тривалості щорічної відпустки протягом року, встановленої ст. 10 Закону № 504/96-ВР.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 504/96-ВР встановлено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 3 ст. 10 Закону № 504/96-ВР, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати Голову Підгаєцького районного суду Тернопільскої області Ігнатову Галину Володимирівну видати наказ про надання відпустки, згідно заяви, поданої ОСОБА_1 із урахуванням приписів частини 3 статті 10 Закону України "Про відпустки".

Відтак, даний адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Судовий збір, згідно квитанції № 0.0.534484065.1 від 12.04.2016 р. слід повернути з Державного бюджету України позивачу, як помилково сплачений.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити часково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Голови Підгаєцького районного суду Тернопільскої області Ігнатової Галини Володимирівни.

3. Зобов"язати Голову Підгаєцького районного суду Тернопільскої області Ігнатову Галину Володимирівну видати наказ про надання відпустки, згідно заяви, поданої ОСОБА_1 із урахуванням приписів частини 3 статті 10 Закону України "Про відпустки".

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 551 грн. 20 коп. (п"ятсот п"ятдесят одну грн. 20 коп) сплаченого судового збору, згідно квитанції № 0.0.534484065.1 від 12.04.2016 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.