Постанова № 58845234, 07.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2585/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Мацвейко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування ОСОБА_1, викладеного в акті перевірки від 11.05.2016р. №48/09,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладений в Акті перевірки від 11.05.2016р. №48/09.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області порушено процедуру і порядок проведення перевірки, та не вжито заходів відносно її реалізації, у звязку з чим не дотримано основних принципів державного нагляду (контролю) щодо гарантування прав суб'єкту господарювання, об'єктивності та неупередженості, як то визначено ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, позивач зазначає, що в направленні на проведення перевірки від 22.04.2016р. №157, в порушення вимог п.1.8.,ч.2 п.2.8 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених Наказом Мінекономрозвитку та торгівлі України від 07.03.2012р. №310, та ч.8 п.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не зазначено предмет проведення перевірки. Крім того, на думку позивача, контролюючим органом під час проведення перевірки розглянуто питання, котрі не порушувалися споживачами у зверненнях. Позивач також стверджує, що оскільки, встановлені за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, прилади обліку води своєчасно не пройшли періодичну повірку, їх показання не можливо враховувати при обліку, та розрахунках за послуги водопостачання, та водовідведення, у зв'язку з чим, нарахування по особовим рахунках здійснювались на підставі п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. лише з 01.06.2015р., та з 01.02.2016р. відповідно, тобто, згідно з нормативами (нормами) споживання на двох зареєстрованих осіб, з врахуванням пільги 25% на одну особу. Окрім того, позивач зазначає, що будь-які роботи щодо відключення водопостачання у квартирах №181, 185, 189, 193, 197 будинку №32, розташованого по вулиці Заболотного у місті Одесі не проводились. Також, на думку позивача, договір від 01.07.2008р. №5362/4 є укладеним (сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов), не визнаний недійсним повністю чи частково, та згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідач Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 23.06.2016р. б/н), наголошуючи, зокрема, що під час розгляду обставин, викладених у зверненнях громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, встановлено, що ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, відмовлено споживачам від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_2, у період з 01.06.2015р. по 15.02.2016р., виникла заборгованість у сумі 672,50грн., та на особовому рахунку споживача ОСОБА_3 з 01.02.2016р. у сумі 128,31грн. Також, відповідач наголошує, що саме ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал не виконано передбачені нормами ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», та п.п.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 зобов»язання щодо своєчасного проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб. Крім того, відповідач зазначає, що до змісту договору №5362/4 від 01.07.2008р., укладеного між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та споживачем ОСОБА_2, внесено несправедливі умови, а саме, включено права та обов'язки сторін, які не передбачені умовами Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, та нормами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також відсутній розділ «Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві», який передбачено умовами Типового договору. Також, під час розгляду обставин колективного звернення громадян ОСОБА_4 (кв.181), ОСОБА_5 (кв.189), ОСОБА_6 (кв.193), ОСОБА_7 (кв.197) мешканців будинку №2, розташованого по вул.Ак.Заболотного в м.Одесі, встановлено, що внаслідок припинення надання послуг з водовідведення, шляхом механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_3, у період з 28.03.2016р. по 01.04.2016р., порушено права споживачів мешканців квартир №181, №185, №189, №193, №197 щодо належної якості обслуговування, та безпеки продукції, в частині безпечного для здоров'я і життя побуту (внаслідок блокування каналізаційної системи в кв.201, в зазначених квартирах припинено водопостачання через затоплення квартир №193, №197). Вищезазначені дії ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал», на думку відповідача, є нечесною підприємницькою практикою, яка включає в себе агресивні неправомірні дії, що містить елементи неналежного впливу по відношенню до мешканців квартири №201, та є порушенням вимог щодо кількісних і якісних показників послуг, визначених у додатку №1 до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. №151.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс до суду надійшло клопотання (вхід.№17609/16 від 05.07.2016р.) про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 25.04.2016р. по 11.05.2016р., на підставі звернень громадян ОСОБА_2 (№ С-265), ОСОБА_3 (№ С-254) щодо необґрунтованого нарахування боргу, та колективного звернення (№Ко-330, №1-338) мешканців квартир №181, №185, №189, №193, №197 щодо припинення водопостачання за адресою: м.Одеса, вул.Заболотного, 2, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 22.04.2016р. №110-аг, та направлення на проведення перевірки від 22.04.2016р. №157, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області проведено позапланову перевірку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з водопостачання та водовідведення.

За наслідками вказаної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р. у висновках якого наголошено, що позивач -Філія «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», у порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, споживачам відмовлено від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_2, у період з 01.06.2015р. по 15.02.2016р., виникла заборгованість у сумі 672,50грн., та на особовому рахунку споживача ОСОБА_3 з 01.02.2016р. у сумі 128,31грн. Також, в Акті перевірки №48/09 від 11.05.2016р. зазначено, що відповідно до п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, засоби обліку води, встановлені у квартирі (будинку садибного типу), та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Згідно з п.п.6 п.29 означених Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець, відповідно до п.п.4 п.32 вказаних Правил, зобовязаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Судом встановлено, що у складеному Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р. міститься припис, яким зобовязано ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал провести корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які виставлено споживачам ОСОБА_2, та ОСОБА_3 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, а саме, з урахуванням показників приладів обліку води; провести перерахунок розміру плати за фактично ненадані послуги з водопостачання мешканцям квартир №181, №185, №189, №193, №197, та з водовідведення мешканцям квартири №201, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Заболотного,2 у період з 28.03.2016р. по 01.04.2016р., відновлення послуги з водовідведення; приведення договору №5362/4 від 01.07.2008р. у відповідність до вимог Правил та Типового договору виключивши з договору несправедливі умови, зокрема, друге речення п.3.4.5., абз.5 п.7.3, п.3.3.3, п.4.1; припинити нечесну підприємницьку практику щодо застосування механічної системи блокування каналізації.

Не погодившись з означеним ОСОБА_1 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладеним в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р., позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуваний позивачем ОСОБА_1 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладений в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р., винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для проведення перевірки позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал з питань щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів послугували відповідні звернення споживачів, а саме: ОСОБА_2 (№ С-265), ОСОБА_3 (№ С-254) щодо необґрунтованого нарахування боргу, та колективного звернення (№Ко-330, №1-338) мешканців квартир №181, №185, №189, №193, №197 щодо припинення водопостачання за адресою: м.Одеса, вул.Заболотного, 2.

Так, судом з»ясовано, що 01.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (Виконавець) та споживачем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) укладено Договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Виконавець надає послугу з подачі Споживачу холодної води,водовідведення, а також (за наявності підключення до централізованого гарячого водопостачання) водовідведенню гарячої води за адресою: АДРЕСА_1. Споживач своєчасно сплачує за надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує прибори обліку і обладнання на них в належному порядку згідно Правил та діючого законодавства України.

Згідно з п.п.3.4.5 п.3.4 Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01.07.2008р. Споживач зобовязується проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку.

Судом зясовано, що нарахування за послуги водоспоживання по особовому рахунку ОСОБА_2 здійснювалися відповідно до показників водолічильника, встановленого та опломбованого 26.03.2009р., про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт №471839 від 26.03.2009р., у якому зазначено, що строк наступної повідки даного водоміру 4 квартал 2012р.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою врегульовано положеннями Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Положеннями ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Статтею 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено умови договору про надання послуг з питного водопостачання. Зокрема, істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.

У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що за згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що договір про надання послуг з питного водопостачання може містити не лише ті істотні умови, що передбачені Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", а також і інші положення,стосовно котрих постачальник питної води та споживач дійшли згоди.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника); виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця та інші умов.

Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Так, судом встановлено, що відповідно до п.п.3.4.5 п.3.4 Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01.07.2008р. Споживач зобовязується проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку, та відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (Водоканал), і ОСОБА_2 (Споживач), погоджуючи умови означеного Договору, дійшли згоди щодо можливого алгоритму дій, зокрема, щодо покладення на споживача обовязку проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку, а відтак вищеокреслені умови, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (Водоканал), та споживачем ОСОБА_2, Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01.07.2008р., не можуть вважатися несправедливими умовами, як і не можуть вважатися агресивною, нечесною підприємницькою практикою, у тому числі, з тим підстав, що взагалі не підпадають під визначені категорії в контексті статей 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів"), та до того ж відповідають положенням ст.ст.6, 627, 907 Цивільного кодексу України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що нарахування за послуги водоспоживання по особовому рахунку ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) здійснювалися відповідно до показників водолічильника, встановленого та опломбованого 01.02.2002р., про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт №1009 від 01.02.2002р., у якому зазначено, що строк наступної повірки даного водоміру 4 квартал 2004р.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998р. №113/98-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

При цьому, ані положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, не визначено механізму відшкодування понесених витрат.

Згідно зі статтями 2, 30 та 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що витрати, понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, визначено Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011р. №869, відповідно до п.20 якого до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом теплової енергії споживачам, а сааме витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку теплової енергії, які є власністю ліцензіата.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що до складу тарифу на централізоване водопостачання, та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, однак лише тих приладів обліку води, котрі є власністю філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс».

Також, у Постанові Верховного Суду України від 25.04.2015р. по справі №6-60цс15 зазначено, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, відповідачем Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області, на виконання вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надано жодних доказів на підтвердження проведення періодичної повірки приладу обліку води, встановленого за адресою: АДРЕСА_2, як і не надано доказів на підтвердження того, що означений лічильник належить Товариству з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, у звязку з чим, та враховуючи, що витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», витрати за періодичну повірку приладу обліку води, у даному випадку, покладаються на споживача.

Також, як встановлено судом, та зазначено вище, підставою для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал з питань щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, серед іншого, послугувало колективне звернення (№Ко-330, №1-338) мешканців квартир №181, №185, №189, №193, №197 щодо припинення водопостачання за адресою: м.Одеса, вул.Заболотного,2.

Зокрема, як зазначено фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.05.2016р. №48/09, внаслідок припинення надання послуг з водовідведення, шляхом механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_3, у період з 28.03.2016р. по 01.04.2016р., порушено права споживачів мешканців квартир №№ 181, 185, 189, 193, 197 на належну якість обслуговування та безпеку продукції, в частині безпечного для здоров'я і життя побуту (внаслідок блокування каналізаційної системи квартири №201, в зазначених квартирах припинено водопостачання через затоплення квартир №193, №197), водночас, будь-яких доказів на підтвердження означеного відповідачем суду не надано, та відповідно не доведено наявність встановленого Інспекцією порушення з боку ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Натомість, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал у позовній заяві наголошено, що роботи з відключення водопостачання та водовідведення за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Заболотного,2, не проводились, та в означений будинок послуги з водопостачання та водовідведення надавалися у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо протиправності ОСОБА_1 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладеного в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р., та відповідно правомірності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування ОСОБА_1, викладеного в акті перевірки від 11.05.2016р. №48/09, задовльнити.

2. Визнати протиправним та скасувати ОСОБА_1 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладений в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11.05.2016р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал (65039, м.Одеса, вул.Басейна,5, код ЄДРПОУ 26472133) судовий збір у сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім)грн. 00коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.