Ухвала суду № 58845179, 08.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення подання

08 липня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/1026/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши матеріали подання Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2016 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту платника податків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року подання залишено без руху у звязку з його невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 09 годин 20 хвилин 08 липня 2016 року.

Засобами електронного зв'язку передано Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області копію ухвали про залишення подання без руху.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року, Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області засобами електронного зв'язку направлено до суду заяву про усунення недоліків з доданими до неї документами. У заяві Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській зазначає, що має право звертатися до суду з поданнями в порядку, визначеному статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, без обов'язку сплати судового збору. При цьому, у підтвердження своєї позиції контролюючий орган посилається на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 по справі № 816/261/216.

Суд, дослідивши доводи заяви Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 08 липня 2016 року про усунення недоліків та матеріали подання, зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до положень статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється: 1) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; 2) за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; 3) за видачу судами документів; 4) у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом (частина 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір").

Перелік позовних заяв та інших заяв, скарг, клопотань, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється визначений частиною другою статті 3 Закону України "Про судовий збір". Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем передбачена ставка судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Суд зауважує, що у даному випадку Миргородська ОДПІ звернулася до суду з поданням немайнового характеру до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення арешту на майно платника податків.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Сторонами такого провадження є заявник (орган державної податкової служби, що вніс подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено.

З огляду на зазначене, загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише у частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 1833 цього Кодексу.

Статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів (у даному випадку Миргородська ОДПІ) не являються органами, які мають пільги щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовними заявами та іншими заявами, в тому числі з поданнями про стягнення коштів, передбаченими процесуальним законодавством.

Крім того, подання це форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять "судовий збір" та "платник судового збору"

Подання органу доходів і зборів, виходячи з положень частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", не входить до переліку позовних заяв та інших заяв, скарг, клопотань, за подання яких судовий збір не справляється.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 1833 КАС України, є об'єктом справляння судового збору, аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в Аналізі практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

З огляду на викладене, оскільки Миргородською ОДПІ не надано суду документу про сплату судового збору, суд приходить до висновку, що заявником вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення подання без руху від 07 липня 2016 року не виконані, недоліки подання не усунуті.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно з частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

У зв'язку з тим, що Миргородською ОДПІ не виконані вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення подання без руху від 07 липня 2016 року, суд приходить до висновку про необхідність визнання подання Миргородською ОДПІ неподаним та повернення його заявнику.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 3 та частиною 4 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Подання Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту платника податків повернути заявнику.

Розяснити заявнику, що повернення подання не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка подала подання, разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка подала позовну заяву, до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.С. Бойко