Постанова № 58845165, 08.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року 10год.40хв. м. Одеса Справа № 815/2928/16

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

за участю : секретарСакара М.М.

представників позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ГУ ДМСУ в Одеській області ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом До Тхі Куен до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 управління ДМС України в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

До Тхі Куен (далі позивач) звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Одеській області (далі ВППР УДВС, відповідач), в якому просить визнати дії старшого державного виконавця ВППР УДВС ОСОБА_5, щодо зупинення виконавчого провадження ВП №50582494 протиправним; скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №50582494 від 03.06.2016 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 року по справі №815/4708/15, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року позов До Тхі Куен до Державної міграційної служби України, ОСОБА_4 управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування наказу №85 від 17.06.2015р. задоволений частково. Скасовано висновок ГУ ДМС України в Одеської області від 15.05.2015р. щодо розгляду матеріалів особової справи щодо документування посвідкою на постійне проживання громадянки ОСОБА_6 До Тхі Куен, яким визнано, що До Тхі Куен не має дозволу на імміграцію. Скасовано наказ ДМС України № 85 від 17.06.2015 року в частині п.п. 9.1, 9.2., 9.3 п. 9, згідно з якими, на підставі висновку ГУ ДМС України в Одеської області, визнано посвідку серії ОД №7508/04 від 27.02.2004 р. недійсною та посвідку на постійне проживання в Україні До Тхі Куен ОД №4794 від 11.08.2008 р. недійсною та такою що підлягає вилученню. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити До Тхі Куен обмін посвідки на постійне проживання ОД №4794 від 11.08.2008 р., у зв'язку із досягненням 45-річного віку. 21.03.2016року до відповідача надійшла заява До Тхі Куен про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №815/4708/15 виданого 16 березня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом та цього ж дня відкрито виконавче провадження. 03.06.2016р. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області ОСОБА_5 зупинено виконавче провадження ВП №50582494 через направлення до Одеського окружного адміністративного суду заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення до розгляду справи по суті. Проте позивач вважає дану постанову протиправною, а тому звернувся до суду щодо її скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав до суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що 03.06.2016 року до ВППР УДВС надійшла заява від ГУ ДМС України в Одеській області, з проханням звернутися до Одеського окружного адміністративного суду із поданням про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, відповідно до ст. 263 КАС України та ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» та цього ж дня до Одеського окружного адміністративного суду була направлена відповідна заява. Згідно ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено: у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розяснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. На підставі вищевикладеного державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав пояснення представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, зясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 6. Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.11 вказаного закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право серед іншого звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №815/4708/15 від 06.10.2015р. позов До Тхі Куен до ГУ ДМС України в Одеської області задоволений частково: скасований висновок ГУ ДМС України в Одеської області від 15.05.2015р. щодо розгляду матеріалів особової справи щодо документування посвідкою на постійне проживання громадянки ОСОБА_6 До Тхі Куен, яким визнано, що До Тхі Куен не має дозволу на імміграцію; скасований наказ ДМС України № 85 від 17.06.2015 року в частині п.п. 9.1, 9.2., 9.3 п. 9, згідно з якими, на підставі висновку ГУ ДМС України в Одеської області, визнано посвідку серії ОД №7508/04 від 27.02.2004 р. недійсною та посвідку на постійне проживання в Україні До Тхі Куен ОД №4794 від 11.08.2008 р. недійсною та такою що підлягає вилученню; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити До Тхі Куен обмін посвідки на постійне проживання ОД №4794 від 11.08.2008 р., у зв'язку із досягненням 45-річного віку, в решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення було оскаржене та набрало законної сили, а позивач отримав виконавчий лист.

21.03.2016року до ВППР УДВС надійшла заява До Тхі Куен про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №815/4708/15 виданого 16 березня 2016року Одеським окружним адміністративним судом.

21.03.2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження ВП №50582494 за вказаною заявою.

31.03.2016 року боржник у виконавчому провадженні Головне управління міграційної служби України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду за розясненням судового рішення по справі №815/4708/15 з посиланням на наявність на зворотному боці заяви позивача в отриманні посвідки на постійне проживання у звязку з досягненням 45 років рішення прийнятого ГУ ДМСУ в Одеській області 14.05.2015 року «Відмовити в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», яке не скасовано та такого що діє до теперішнього часу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2016року в розясненні постанови суду від 06.10.2015р. по справі №815/4708/15 відмовлено.

29.04.2016 року відповідач через невиконання рішення суду поклав на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області штраф у розмірі 680грн.

30.05.2016 року відповідач через невиконання рішення суду поклав на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області штраф у розмірі 1360грн.

Як встановлено судом на цей час постанови щодо стягнення штрафів залишаються не виконаними та жодних дій для їх виконання державний виконавець не вчиняє, очікуючи закінчення виконавчого провадження, про що пояснив суду представник відповідача.

Також судом встановлено, що відповідач на виконання положень ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» не звертався до правоохоронних органів з поданням щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

03.06.2016р. до відповідача надійшов лист вих.. 8/6945 від ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби України в Одеській області у якому боржник повідомляв, що виконати постанову суду неможливо, оскільки в особовій справі громадянки До Тхі Куен на зворотному боці заяви міститься рішення прийняте 14.05.2015 року «Відмовити в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», яке не скасовано та діє до теперішнього часу, та просить звернутися до Одеського окружного адміністративного суду із поданням про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відповідно до ст..263КАС України.

Тобто з тих самих підстав з яких боржник звертався за розясненням до суду та на що отримав відмову.

При цьому в заяві відсутні відомості яким чином це перешкоджає виконанню рішення яке набрало законної сили пізніше за часом.

03.06.2016р. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області ОСОБА_5 зупинено виконавче провадження ВП №50582494 через направлення до Одеського окружного адміністративного суду заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення до розгляду справи по суті.

13.06.2016р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від 06.06.2016р. відповідача про встановлення подальшого способу і порядку виконання постанови суду, без зазначення якого саме іншого способу і порядку.

В звязку з відправленням адміністративної справи до суду касаційної інстанції ООА судом 13.06.2016р. надана відповідь вих.№815/4708/15/15907/16, про те, що заява буде розглянута після повернення справи.

На цей час виконавче провадження не поновлено, та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2015р. не виконано.

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня копія заяви ( з рішенням відповідача 14.05.2015р. на оборотній стороні) на яку посилається боржник в листі від 03.06.2016р. вих.. 8/6945 на імя відповідача, та на яку посилався відповідач в заяві до суду про встановлення способу і порядку виконання.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено: 1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст..124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З аналізу положень ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що зупиненню провадження передує рішення державного виконавця про звернення до суду, та для даного рішення повинні бути певні підстави, в наявності яких виконавець пересвідчився, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, в іншому випадку, це може призвести до безпідставного затягування у виконанні остаточного рішення суду, та порушення права стягувача на судовий захист та відновлення порушеного права.

Не ставлячи під сумнів дискреційне право виконавця зупиняти провадження у справі, суд вважає, що для прийняття рішення звернутися до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання державний виконавець в даному випадку повинен пересвідчитися в існуванні підстав для такого звернення та дати їм оцінку, а не покладатися тільки на те, що написав боржник в заяві, без надання жодного доказу на підтвердження певної обставини.

Європейський суд з прав людини визнав такою, що суперечить пункту 1 ст.6 Конвенції практику національних судів, коли вони, вважаючи себе повязаними висновками адміністративних органів щодо обставин справи, взагалі відмовлялись контролювати оцінку фактів, які були покладені в основу дискреційного адміністративного рішення і які мали вирішальне значення при прийнятті цього рішення (п.11 рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інши проти Чеської Республіки» ; п.157 рішення від 21 липня 2011року у справі «Сігма радіо телеквіжн лтд. проти Кіпру»).

Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виділити такі критерії, які національні суди повинні застосовувати при здійсненні контролю за оцінкою доказів, яку адміністративний орган проводить перед прийняттям дискреційного рішення.

Перший із таких критеріїв полягає у перевірці, чи не є висновки адміністративного органу щодо фактів у справі «довільними та нераціональними». Так, ЄСПЛ визнав такими, що відповідають Конвенції національні законодавство та практика, при яких суди мають право скасувати дискреційні адміністративні акти, коли: 1) ці акти ґрунтуються на висновках, що зроблені на основі неналежних доказів або без зважання на належні докази, 2) докази, на які спирається адміністративний орган, не здатні обґрунтувати висновок щодо обставин у справі; 3) жодна посадова особа за належного підходу на основі відповідних доказів не дійшла б тих висновків, на яких ґрунтується оскаржений адміністративний акт (п. 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайєн проти Обєднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM)).

Другий критерій полягає у перевірці, чи не є висновки адміністративного органу «помилковими щодо фактів», тобто такими, що, зокрема, ґрунтуються на неперевірених доказах чи доказах перевірених із порушенням правил логіки (п. 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телеквіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS)).

Третій критерій полягає у перевірці, чи не є висновки адміністративного органу такими, що «непідтверджені доказами», тобто такими, що ґрунтуються на несуттєвих фактах, або навпаки, такими, що не враховують дійсні факти (п. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 8 березня 1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Обєднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom)).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд перевіряючи оскаржуване рішення на дотримання приписів ст..2 КАС України доходить висновку, що відповідач прийняв оскаржувану постанову не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо та передчасно, а тому воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.158-163КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов До Тхі Куен до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №50582494 від 03.06.2016р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може подаватися протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 08.07.2016 року.

СуддяЕ.А.Іванов

.