Постанова № 58844896, 30.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року о/об 12 год. 49 хв.Справа № 808/1790/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі позивач або ОСОБА_1 ОДПІ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач або ФОП ОСОБА_2М.) про стягнення з відповідача 3252 грн. 00 коп. коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Позивач у позові зазначив, що податковий борг ФОП ОСОБА_2 виник на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1494/к від 21.01.2012 поданої до Василівського відділення ОСОБА_1 ОДПІ, а також внаслідок несплати штрафної (фінансової) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0004901700 від 13.05.2015.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги представник позивача підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: 71600, АДРЕСА_1. Відповідач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно з поданою до Василівського відділення ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування №1494/к від 21.01.2012 ФОП ОСОБА_2 обрано 2 групу платників єдиного податку (а.с.23-24).

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Як зазначено у п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України зазначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)).

Ставка для другої групи платників єдиного податку становить 243 грн. 60 коп. щомісяця.

Таким чином, за ФОП ОСОБА_2 (з урахуванням часткової сплати на суму 22 грн. 40 коп.) обліковується податковий борг у сумі 1682 грн. 80 коп. за період вересень-грудень 2014 року, січень-березень 2015 року.

Також, 13.05.2015 Василівським відділенням ОСОБА_1 ОДПІ за результатами розгляду Акту про порушення податкового законодавства №371 від 08.04.2015, винесено податкове повідомлення-рішення №0004901700, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1569 грн. 20 коп. (а.с.15-17).

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки ФОП ОСОБА_2 не подано до суду доказів скасування або відкликання податкового повідомлення-рішення №0004901700 від 13.05.2015, то вказані у ньому суми грошових зобовязань відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України є узгодженими і підлягають сплаті.

Податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 за №751/28881 (надалі «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Позивачем надано інтегровану картку ФОП ОСОБА_2 з єдиного податку з фізичних осіб згідно з якою за відповідачем на день предявлення до суду позову обліковувався борг у сумі 3252 грн. 00 коп. (а.с.18-19, 35).

Даних про розстрочення (відстрочення) податкового зобовязання вказаний документ не містить.

Відповідач не надав до суду будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу.

Отже, позивачем доведено наявність у ФОП ОСОБА_2 податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3252 грн. 00 коп.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом досліджено надану позивачем податкову вимогу форми «Ф» №900-25 від 30.10.2014, надіслану ФОП ОСОБА_2, якою платнику податків запропоновано погасити податковий борг (а.с.14).

Відповідачем не надано до суду доказів оскарження/скасування або відкликання податкової вимоги форми «Ф» №900-25 від 30.10.2014.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, судом зясовано, що ФОП ОСОБА_2 на час судового засідання має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3252 грн. 00 коп., який у добровільному порядку не погашений. У звязку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з що ФОП ОСОБА_2 у порядок і спосіб, визначений п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.87 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (71600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3252 грн. 00 коп., перерахувавши на р/р31414699700045, код платежу 18050400, одержувач УК у Василівському районі /Василівка/, код одержувача 38025519, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.06.2016.

Суддя О.О. Прасов