Постанова № 58844369, 02.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2016 року Справа № 803/903/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Піддубного О.О., Шевчик В.А.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» (далі - ДП «Маневицьке ЛГ», підприємство, позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2016 року №0000972203, №0000962203, №0000952203 та №0000912203.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Маневицьке ЛГ» вказує на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року (акт перевірки №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року), щодо непідтвердження взаємовідносин із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014 року. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС від 28.03.2016 року №0000972203, №0000962203, №0000952203 та №0000912203.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В поданих суду запереченнях та в судовому засіданні представник ГУ ДФС адміністративний позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Підтвердив, що всі кошти згідно зовнішньоекономічного контракту за поставку продукції, контрагентом отримані вчасно і в повному обсязі. При цьому зазначив, що в ході перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» було встановлено взаємовідносини позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), з якою було укладено контракти з оплатою в іноземній валюті, предметом яких була поставка деревоматеріалів. Відповідно до офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована з 15.07.2014 року. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 року, оскільки остання була недіючою. За таких обставин податковий орган стверджує про те, що по усіх поставках деревини, які були здійснені після 15.07.2014 року, покупцем виступала не фірма «ZORTEX BUSINESS LLP», а якась інша фірма-нерезидент. Відтак перевіркою правомірно зроблено висновок про те, що позивачем занижено доходи за 2014 рік на суму безповоротної фінансової допомоги в загальній сумі 4 629 832,38 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 833 370 грн., порушено вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Також зазначив, що кримінальна справа по факту ухилення службовими особами ТзОВ «С.Т.К. Полісся» від сплати податку на прибуток в розмірі 1 388 818 грн. порушена ще в 2015 році, продовжується досудове розслідування, на даний час нікому підозри не пред'явлено.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ГУ ДФС в період з 17.12.2015 року по 28.12.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірки ДП «Маневицьке ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з компанією ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 01.01.2014 по 01.04.2016 року, за результатами якої було складено акт №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення ДП «Маневицьке ЛГ»:

1) п.5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290; п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4, пп.135.5.5, пп.135.5.15, п. 135.5, ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), занижено доходи за 2014 рік на суму інших доходів (сум безповоротної фінансової допомоги), в загальній сумі 4 629 832,38 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 833 370 грн., в тому числі: за 2014 рік на 833 370 грн.;

2) вимог Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868, вимог Розділу III «Зміст статей звіту про фінансові результати» Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013р. №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статтей звіту про фінансові результати» із змінами та доповненнями та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000р. №353 та зареєстровано и Міністерстві юстиції України від 20.01.2001р. за №47/5238, в порушення п.1, її. 2, п. З Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, Закон України 21.09.2006р №185-У «Про управління об'єктами державної власності» із змінами та доповненнями, п.153.3 ст.153 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено відрахування частини чистого прибутку за 2014 рік у сумі 694 475 грн.

3) ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», по взаємовідносинах із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту №ПЛГ-2013/1 від 03.07.2013 року (із змінами та доповненнями);

4) ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

Позивачем 16.03.2016 року за вих. №8/537 були подані заперечення на акт перевірки ГУ ДФС у Волинській області №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Волинській області листом від 23.03.2016 року №1540/10/03-20-14-03-13 висновки акту залишила без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року ГУ ДФС були прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000952203 від 28.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в сумі 694 475 грн. та за штрафними санкціями в сумі 173 618,75 грн., №0000912203 від 28.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», на суму основного платежу в розмірі 833 370 грн. та за штрафними санкціями в сумі 416 685 грн., №0000962203 від 28.03.2016 року яким підприємству нараховано пеню в сумі 1 483 338,61 грн. за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті, №0000972203 від 28.03.2016 року, яким до позивача застосовано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей на суму 1 020 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Державної фіскальної служби України №12068/6/99-99-10-01-08-25 від 02.06.2016 року в задоволенні скарги було відмовлено.

Як свідчить акт перевірки №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 року, податковий орган встановив здійснення позивачем зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). ГУ ДФС зазначає, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно з інформацією, викладеною на офіційному інтернет-сайті Великобританії, ліквідована з 15.07.2014 року. Вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України.

На переконання відповідача, кошти в сумі 600 395,93 доларів США, що надійшли від вищевказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар з 15.07.2014 року, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «Маневицьке ЛГ» доходів на загальну суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 4 629832,38 грн., порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено та підтверджується актом перевірки, що 12.12.2013 року між ДП «Маневицьке ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-MN-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1350 м.куб. Загальна сума контракту становить 97 200 доларів США. Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, повязані з виконанням даного контракту на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця - продавцем. Поставка товару здійснюється залізнодорожним транспортом. Відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах СРТ за відповідними реквізитами. Термін поставки - з 02.01.2014 року по 30.06.2014 року. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Термін дії контракту - до 30.06.2014 року.

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення від 12.12.2013 року (додаток №1), від 31.03.2014 року (додаток №2), від 07.04.2014 року (додаток №3), від 15.05.2014 року (додаток №4), від 02.06.2014 року (додаток №5), від 10.06.2014 року (додаток №6), від 01.07.2014 року (додаток №7), від 15.07.2014 року (додаток №8), від 08.09.2014 року (додаток №9), від 18.09.2014 року (додаток №10), від 29.09.2014 року (додаток №11), від 14.10.2014 року (додаток №12), від 24.10.2014 року (додаток №13).

Як встановлено в ході проведеної перевірки та підтверджується актом перевірки, відповідно до представлених для перевірки вантажно-митних декларацій, наведених в додатку 1 до акту, на виконання умов експортного контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року, ДП «Маневицьке ЛГ» відвантажено лісоматеріалів (половника соснового) на загальну суму 600 395,93 дол. США.

Крім того, як встановлено судом в ході судового розгляду всі первинні документи (контракт, додатки до контракту, рахунки фактури, специфікації до рахунків-фактур, вантажні митні декларації (ВМД)) згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2015 року вилучені в ході проведення обшуку у ДП «Маневицьке ЛГ» та передані до СУ ГУ ДФС у Волинській області.

Таким чином, з аналізу акту перевірки та в ході судового розгляду підтверджено факт здійснення господарських операцій між ДП «Маневицьке ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 року згідно укладеного контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 року.

Суд не приймає до уваги твердження ГУ ДФС про те, що сума отриманих коштів від даного нерезидента в період з 15.07.2014 року по 01.04.2015 року в рахунок оплати за поставлений товар в розмірі 340 530,86 доларів США є безповоротною фінансовою допомогою позивача, а тому загальна сума в розмірі еквівалентному 4 590 355,46 грн. повинна бути віднесена до доходів позивача за 2014 рік, з огляду на таке.

Відповідно до п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

У відповідності до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Приписами частини 1 статті 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Водночас за змістом підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем доходу за 2014 рік на загальну суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 4 629 832,38 грн. стало те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 року ліквідована. При цьому підставою для таких висновків слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернетадресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, та лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року №630/17-200-490.

Однак, такі висновки відповідача суд вважає передчасними, з огляду на наступне.

Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини 1 статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є необґрунтованими.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься лист фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» від 27.04.2015, у якому вказано, що згідно Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Обєднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom (т.2, а.с.231-232). Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).

Таким чином, висновок податкового органу про реалізацію деревини невстановленим особам, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас, судом підтверджено факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 року митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014 року.

За таких обставин суд зазначає, що твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP», не знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті. Як наслідок, суму в розмірі 340 530,86 дол/США (еквівалентну 4 590355,46 грн.) відповідачем безпідставно було кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік на вказану суму є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року « 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:

30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;

15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Згідно з положенням ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Частиною 1 статті 4 цього Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених ст.1 Закону, у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Крім того, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено обов'язок резидентів задекларувати у Національному банку України валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України. Водночас відповідальність за недекларування таких валютних цінностей передбачена статтею 16 цього Декрету.

Враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, суд не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ГУ ДФС не довело правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», відтак донарахування ДП «Маневицьке ЛГ» грошових зобов'язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000952203 від 28.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в сумі 694 475 грн. та за штрафними санкціями в сумі 173 618,75 грн., №0000912203 від 28.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», на суму основного платежу в розмірі 833 370 грн. та за штрафними санкціями в сумі 416 685 грн., №0000962203 від 28.03.2016 року яким підприємству нараховано пеню в сумі 1 483 338,61 грн. за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті, №0000972203 від 28.03.2016 року, яким до позивача застосовано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей на суму 1 020 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 54 037,61 грн. (3 602 507,36 грн. - сума податкових повідомлень-рішень * 1,5% - ставка судового збору за подання позову майнового характеру), сплачений платіжним дорученням №2178 від 09.06.2016 року (а.с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 березня 2016 року №0000972203, №0000962203, №0000952203 та №0000912203.

Присудити на користь Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 54 037,61 грн. (п'ятдесят чотири тисячі тридцять сім гривень шістдесят одну копійку).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 07 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич