Рішення № 58843704, 05.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8588/15 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/2623/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. Л.

Категорія:48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 17 лютого 2016 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття; у задоволенні решти позову відмовлено; вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_3. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, необґрунтованість, на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не враховано, що основним доходом відповідача є дохід від його підприємницької діяльності діяльності, який є нерегулярним і змінюється в залежності від різних чинників, тобто дохід відповідача є нерегулярним та мінливим, що відповідно до ст. 184 СК України є підставою для визначення аліментів у твердій грошовій сумі. Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі з розрахунку 2500 грн. щомісячно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.09.2009 року та у якому мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивачка з сином проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та надає послуги з комп»ютерного програмування ІТ-компаніям, проте з кінця 2014 року не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Задовольняючи позов частково та призначаючи аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має постійне місце праці, стабільний та немінливий дохід, стягнення з нього аліментів на підставі ст. 184 СК України не допускається, а тому суд керувався ст.182 СК України та визначив розмір аліментів у частці від доходу відповідача.

Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тому відповідач як батько зобов»язаний утримувати дітей до їх повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, відповідно до ст.181 СК. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

Встановлено, що між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину.

Крім того, відповідачем на слуханні справи судом першої інстанції не надано належних та допустимих доказів добровільного виконання батьківського обовязку щодо утримання дитини. Тому вимоги про стягнення аліментів обґрунтовані.

Як передбачено ст..184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд приймає доводи скарги як обгрунтовані, враховує те, що відповідач підприємець, здійснює підприємницьку діяльність, отримує дохід, але заробіток його щомісячно не є стабільно однаковий. Також колегія суддів враховує, що відповідач ОСОБА_2 фактично визнав позов та погодився на сплату аліментів на утримання дитини щомісячно 2500 грн.

Крім того, до стягнення належить визначена сума щомісячно з 16.12.2015 року, яка є досить високою 17500 грн. (станом на липень 2016 року) і при стягненні у порядку виконання рішення суду становитиме значне фінансове навантаження на відповідача, який також утримує ще одну малолітню дитину.

Тому колегія суддів вважає, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі, що погодився споачувати батько дитини, відповідатиме інтересам динити, та не суперечить інтересам матері дитини, на утриманні якої перебуває син.

Визначення аліментів у твердій грошовій сумі також відповідає інтересам відповідача, оскільки у разі успішності його підприємницької діяльності і отримання значних доходів розмір аліментів, визначених у частці від усіх видів його доходів може бути надто високим. А у випадку зменшення доходів батька дитина буде матеріально захищеною.

Таким чином, апеляційний суд знаходить підстави, передбачені ч.1ст.309 ЦПК, для зміни рішення суду першої інстанції про стягнення аліментів, змінює спосіб стягнення - у твердій грошовій сумі, визначає розмір аліментів - 2500 грн. щомісячно на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з часу подання позову про стягнення аліментів.

Розмір визначених аліментів відповідає принципам добросовісності та розумності, рівності батьків щодо обов»язку утримання дітей, а також при виконані обов»язку обома батьками, зможе забезпечити дотримання вимог Закону України «Про державний бюджет» у частині прожиткового мінімуму на одну дитину на місяць, оскільки перевищує його у майже 2 рази.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 лютого 2016 року змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 2500 грн. починаючи з 16 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржено протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_7