Вирок № 58843278, 06.07.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/11559/15-к

н/п 1-кп/640/103/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарі - Приблуда І.В.

за участю прокурора - Захарової А.О.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників - адвокатів Назаренко Я.М., Мироненко С.Н.

представника потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.08.1014 року за № 12014220490003669 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого: 08.12.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263, ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки, 19.03.2012 року направлений для відбуття покарання у місця позбавлення волі, згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2014 року звільнений від подальшого відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, раніше судимого: 04.02.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік, 10.10.2006 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.122, ч.1 ст. 128 КК України до 3 років обмеження волі, 19.04.2007 року на підставі п.а ст. 5 Закону України «Про амністію» невідбута частина покарання скорочена на 1/3, згідно постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 22.01.2008 року на підставі ст. 82 КК України замінена невідбута частина покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік 2 місяця 9 днів виправних робіт з відрахуванням 10% у дохід держави, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

01 червня 2015 року, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, який діяв повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на території ТЦ «Барабашово» в м. Харкові, де ТОВ «Техноспецсервіс» здійснювало роботи по благоустрою території із застосуванням бульдозера ДЗ-170, будучи впевненими, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, відчинили двері вищевказаного бульдозера та таємно викрали належну ТОВ «Техноспецсервіс» акумуляторну батарею ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №181 від 11.06.2015 - 2677 грн. 00 коп., чим спричинили ТОВ «Техноспецсервіс» матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого намагалися залишити місце вчинення злочину, бажаючи у подальшому реалізувати викрадене майно, однак, довести свій злочинний умисел до кінця не змогли, з причин, незалежних від їхньої волі, так як були помічені із викраденим майном та зупинені охоронцями ТЦ «Барабашово».

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково та пояснив, що він 01 червня 2015 року, приблизно о 19 год. 30 хв., зустрівся з ОСОБА_2, вони випили, а потім побачили на свалці території ТЦ «Барабашово» в м. Харкові трактор, який стояв, нахилившись і біля нього лежав акумулятор. Вони, думаючи, що цей акумулятор зламаний та нічийний, взяли його і хотіли піти продати або здати його за гроші. Але, відійшовши лише 15-20 метрів від трактора з акумулятором, до них підбігли охоронці ТЦ «Барабашово» в м. Харкові і вони кинули акумулятор. Він зупинився з охоронцем, а ОСОБА_2 побіг, а потім кричав, що ногу зламав. В подальшому ОСОБА_1 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні повністю, вказавши, що все осознав, просить строго не наказувати.

ОСОБА_2 під час судового розгляду також частково визнав свою провину та зазначив, що ввечері 01 червня 2015 року, зустрівся з ОСОБА_1 і побачивши на мусорці біля ТЦ «Барабашова» в м. Харкові старий трактор, а біля нього лежав акумулятор, вони подумали, що він зламаний. Взяли акумулятор за ручки та понесли. Пройшовши 10-15 метрів, побачили охоронців, які до них бігли та кричали «стояти». ОСОБА_1 впав на землю, кинувши акумулятор, а він побіг босоніж від охоронців через ручей. В подальшому, під час закінчення судового розгляду ОСОБА_2 визнав свою провину в повному обсязі, зазначивши, що розкаявся, просить строго його не наказувати, а врахувати його життєві обставини та наявність в нього сина та хворої мати.

Зважаючи на визнання своєї провини обвинуваченими під час судового розгляду, суд, дослідивши показання останніх, вислухавши показання представника потерпілого та свідків, і дослідивши інші докази у справі, вважає, що провина обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю і підтверджується наступними доказами:

-показаннями представника потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні, який пояснив, що він є директором ТОВ «Техноспецсервіс», яке займається будівельними роботами та благоустроєм території на ТЦ «Барабашова» в м. Харкові згідно договору. У власності ТОВ «Техноспецсервіс» є бульдозер ДЗ-170, в якому встановлена акумуляторна батарея ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh. З травня 2015 року ТОВ «Техноспецсервіс» за договором проводило будівельні роботи на ТЦ «Барабашова» бульдозером ДЗ-170, водій ОСОБА_7, а в суботу та неділю роботи не проводились, бульдозер залишався на ТЦ «Барабашова». 01.06.2015 року роботи не велись, оскільки був вихідний день. Близько 21-00 год. йому подзвонили та сказали, що була здійснена крадіжка акумулятора з бульдозера. 02.06.2015 року він поїхав до міліції та написав з цього приводу заяву, в міліції йому також надавали для впізнання акумулятор і він його впізнав. Позовних вимог не заявляв, оскільки акумулятор йому був повернутий.

- показаннями свідка ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні, який пояснив, що він працював водієм бульдозера ДЗ-170 в травні-червні 2015 року на площадці ТЦ «Барабашова» в м. Харкові, яка огороджена забором по вирівнюванню будівельного сміття. В п*ятницю - перед 01.06.2015 року бульдозер зламався (вилилося масло) і він його залишив на площадці. В бульдозері в кабіні водія стояв акумулятор в коробці і він його так і залишив, акумулятор був справний. Потім, йому в понеділок сказали, що хотіли вкрасти акумулятор з бульдозера, однак охоронці затримали грабіжників, він акумулятор впізнавав в міліції.

-показаннями свідка ОСОБА_8, наданих в судовому засіданні, який пояснив, що він 01.06.2015 року заступив на чергування разом з ІПС ОСОБА_9 на ТЦ «Барабашова» в м. Харкові. 01.06.2015 року приблизно о 19-30 поступив сигнал від охоронців ТЦ «Барабашова» з торгової площадки «Озеро» про те, що двоє хлопців намагалися вкрасти акумулятор з бульдозера. Прибувши на виклик вони побачили двох хлопців з охоронцями, один з яких - ОСОБА_1 говорив, що вони разом з ОСОБА_2 хотіли взяти акумулятор з трактора. Площадка, на якій все це сталося охоронювана та є територією ринку ТЦ «Барабашова», на площадці стояв трактор.

-показаннями свідка ОСОБА_10, наданих в суді та який пояснив, що є охоронцем на ТЦ «Барабашова» в м. Харкові і 01.06.2015 року він заступив на чергування. Ввечері, приблизно о 19-30 йому подзвонив охоронець ОСОБА_11 та сказав, що йому потрібна допомога. Прибігши, він побачив ОСОБА_11 та двох чоловіків, які тримали в руках акумулятор біля бульдозера. Потім, ці хлопці кинули акумулятор та побігли. Бульдозер, з якого ці хлопці витягли акумулятор, стояв на охоронюваній площадці та виконував роботи по розрівнюванню площадки.

-показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, який пояснив, що працює охоронцем на ТЦ «Барабашова» в м. Харкові і 01.06.2015 року він заступив на чергування на майданчику «Озеро». В той день на площадці залишився бульдозер, який проводив будівельні роботи і він його прийняв під охорону. В другій половині дня він побачив двох чоловіків, які проходили по стоянці, а потім він почув, як хлопнула дверцята бульдозера. Він повернувся та побачив на відстані 100 метрів від нього, як двоє хлопців залізли на бульдозер та витягли акумулятор з нього, а саме з кабіни. Потім, вони його взяли та швидко понесли від бульдозера. Він подзвонив 105, доклав ситуацію та чекав напарника. Потім, наказав цим чоловікам стояти, однак вони, побачивши допомогу, кинули акумулятор на землю та один чоловік від нього побіг, а другий трохи пробігши, зупинився на місці. Вони затримали цих чоловіків, як потім з*ясувалося - це були ОСОБА_1 та ОСОБА_2, забрали акумулятор з землі, написали пояснення в міліції.

Окрім показань потерпілого та свідків провина обвинувачених також підтверджується наступними доказами, зокрема:

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12015220490002658 від 02.06.2015 року та дорученням про проведення досудового розслідування ( т.1 а.с.1-2 )

- рапортом чергового СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про виявлення ознак правопорушення та реєстрацією за №545/9671 від 01.06.2015 року (а.с. 5 т.1).

- протоколом огляду місця події від 01.06.2015 року з застосуванням фотозйомки, в ході якого була оглянута площадка «Озеро» на ТЦ «Барабашова» в м. Харкові та вилучена акумуляторна батарея ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh (а.с. 14-18 т.1).

- протоколом огляду від 10.06.2015 року з застосуванням фотозйомки, в ході якого була оглянута акумуляторна батарея ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh (а.с. 23-27 т.1).

- копією наказу ТОВ «Техноспецсервіс» від 03.07.2006 року про призначення директором ОСОБА_5 (а.с. 33 т.1).

- видатковою накладною ТОВ «Техноспецсервіс»№ 93 від 24.03.2014 року на загальну суму 3050 грн., гарантійним талоном на акумуляторну батарею ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh, довідкою про постановку на баланс підприємства. (а.с. 34,38 т.1).

- договором про надання послуг від 31.12.2013 року, з доповненнями від 01.11.2014 року, укладеному між ТОВ «Проперті Менеджмент Україна» та ТОВ «Техноспецсервіс». (а.с. 35-36 т.1).

- свідоцтвом про реєстрацію бульдозера ДЗ-170 за ТОВ «Техноспецсервіс» (а.с. 37 т.1).

- свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ «Техноспецсервіс», дозволом на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки до 06.12.2015 року. (а.с. 39-40 т.1).

- інвентаризаційним актом ТОВ «Техноспецсервіс» від 02.06.2015 року та розпискою представника потерпілого про прийняття акумуляторної батареї ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh на зберігання. (а.с. 41 т.1).

- даними, які викладені в висновку автотоварознавчої експертизи № 181 від 11.06.2015 року про те, що ринкова вартість майна - акумуляторної батареї ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh станом на 01.06.2015 року становить 2677 грн. (а.с. 57-58 т.1).

- протоколом впізнання речей від 26.06.2015 року свідком ОСОБА_7, в ході якого він впізнав акумуляторну батарею, яку обвинувачені намагались вкрасти 01.06.2015 року. (а.с. 73-76 т.1)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2015 року з застосуванням фотозйомки за участю ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_1 пояснив та показав обставини скоєння правопорушення 01.06.2015 року (а.с. 88-94 т.1).

Оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, встановленим, що своїми діями обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

При цьому суд вказує, що винність як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України підтверджується обсягом досліджених в судовому засіданні доказів, які підтверджують винність обвинувачених у скоєному та не викликають у суду сумнівів. Будь-яких доказів захисту на спростування доказів обвинувачення суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 в межах пред*явленого обвинувачення доказана повністю та його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також, провина обвинуваченого ОСОБА_2 в межах пред*явленого обвинувачення доказана повністю та його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання кожному з обвинувачених суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом*якшуючі покарання обставини кожного з обвинувачених, дані про особи обвинувачених, їх поведінку, наявність судимостей та матеріальний стан, вік, соціальний статус, дані про невідбуті покарання, та відсутність даних про неможливість відбуття призначеного судом покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше судимий: 08.12.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263, ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки, 19.03.2012 року направлений для відбуття покарання у місця позбавлення волі, згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2014 року звільнений від подальшого відбуття покарання згідно Закону України «Про амністію у 2014 році».

Також, судом враховано, що ОСОБА_1 офіційно не працюючий, розлучений, має дитину 1997 р.н., на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в м. Харкові та Харківській області не зареєстрований, за місцем мешкання по АДРЕСА_1 характеризується задовільно. Посилання захисту на наявність помешкання по АДРЕСА_1 та належність його родичу ОСОБА_1 судом враховано та прийнято до уваги.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше судимий: 04.02.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік, 10.10.2006 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.122, ч.1 ст. 128 КК України до 3 років обмеження волі, 19.04.2007 року на підставі п.а ст. 5 Закону України «Про амністію» невідбута частина покарання скорочена на 1/3, згідно постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 22.01.2008 року на підставі ст. 82 КК України замінена невідбута частина покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік 2 місяця 9 днів виправних робіт з відрахуванням 10% у дохід держави. Станом, на теперішній час невідбута частина покарання становить 3 місяці 21 день виправних робіт згідно відповіді КВІ Московського району м. Харкова.

Також, судом враховано, що ОСОБА_2 офіційно не працюючий, не одружений, має неповнолітню дитину - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно якого за рішенням Київського районного суду м Харкова від 29.04.2015 року позбавлений батьківських прав, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований в м. Харкові, де характеризується задовільно. Судом враховані і дані щодо наявності у ОСОБА_2 захворювання, стосовно якого він проходив лікування та наявність хвороби у його матері.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання кожному з обвинувачених, суд враховує їх відношення до вчиненого, визнання своєї провини, відсутність претензій з боку потерпілого, дані про особу кожного з обвинувачених, і вважає за необхідне обрати кожному з обвинувачених покарання в межах санкцій статей, інкримінованих їм.

Підстав для призначення покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки тільки таке призначене судом покарання кожному з обвинувачених є необхідним й достатнім для їх виправлення, виконання призначеного покарання та попередження нових злочинів.

Також, судом враховано, що ОСОБА_2 не відбута частина покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2006 року у вигляді 3 місяців 21 дня виправних робіт, в зв*язку з чим суд застосовує вимоги ст.ст. 71, 72 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати за проведення експертизи підлягають відшкодуванню на користь держави відповідно до вимог ст.ст. 118, 122, 124 КПК України.

Посилання сторони захисту щодо неправильного визначення розміру шкоди в сумі 2677 грн. суд вважає необґрунтованим, оскільки розмір заподіяної шкоди визначений на підставі висновку автотоварознавчої експертизи № 181 від 11.06.2015 року станом на 01.06.2015 року і суд зазначає, що розмір заподіяної шкоди визначений на момент заподіяння шкоди та вчинення правопорушення. Будь-яких клопотань щодо встановлення іншого розміру заподіяної шкоди або вартості майна стороною захисту під час розгляду справи заявлено не було.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання законної сили вироком суду у вигляді тримання під вартою, судом враховано, що вони засуджуються за санкцією статті, що їм інкриміноване у вигляді позбавлення волі, для виконання вироку суду, при цьому врахований їх вік та стан здоров'я, відсутність постійного місця роботи, їх репутацію та майновий стан, дані про ухилення від явки до суду, наявність дітей, хвороб та інші обставини, що мають значення для вирішення даного питання.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

Ухвалив :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - утримання під вартою у слідчому ізоляторі міста Харкова.

Строк покарання вираховувати з 20.04.2016 року, тобто з моменту зміни запобіжного заходу та фактичного затримання ОСОБА_1, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, враховуючи вимоги ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України від 25.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі, по день набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

В силу вимог ч.1 ст. 71 КК України, з врахуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_2 частину покарання від 3 місяців 21 дня виправних робіт (за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2006 року за ч.1 ст.122, ч.1 ст. 128 КК України до 3 років обмеження волі, за яким 19.04.2007 року на підставі п.а ст. 5 Закону України «Про амністію» невідбута частина покарання скорочена на 1/3, згідно постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 22.01.2008 року на підставі ст. 82 КК України замінена невідбута частина покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік 2 місяця 9 днів виправних робіт з відрахуванням 10% у дохід держави) у вигляді 30 днів виправних робіт, що на підставі ст. 72 КК України становить 10 днів позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 10 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - утримання під вартою у слідчому ізоляторі міста Харкова.

Строк покарання вираховувати з 05.02.2016 року, тобто з моменту зміни запобіжного заходу та фактичного затримання ОСОБА_2, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, враховуючи вимоги ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України від 25.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі, по день набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі - акумуляторну батарею ТМ «Істок» 6СТ-190 Аh, яка була передана на зберігання представникові потерпілого ОСОБА_5 - залишити у користуванні потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи по 122,76 грн. з кожного.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська