Постанова № 58842737, 29.06.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8463/16-а

провадження № 2-а/753/454/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ГОЛОДЕНКО К.В.

сторін:

представника відповідача ДАВИДЕНКО Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ЛІВОБЕРЕЖНОГО ОБ"ЄДНАНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА про оскарження дій суб"єкта владних повноважень, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об»єднаного Управління пенсійного фонду України м. Києва про оскарження дій суб»єкта владних повноважень. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що він з 04.02. 2015 року є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та йому призначена пенсія у розмірі 6 835 гривень 84 копійки з щомісячною виплатою. Після призначення пенсії продовжує працювати суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Виплата пенсії йому проводилася в період з 04.02. 2015 року по 30 квітня 2015 року, шляхом перерахування її на його картковий рахунок у відділення № 061 Ощадбанку України в м. Києві. З 01 травня 2015 року виплата призначеної йому пенсії припинена

З квітня 2015 року призначена йому пенсія не виплачувалася відповідно до положень статті 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в редакції ЗУ від 02 березня 2015 року № 213-VIII, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року та з 01 січня по 31 грудня 2016 року, особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. призначені пенсії не виплачуються.

На підставі наведеної норми Пенсійним фондом України були надіслані листи територіальним органам щодо відмови у призначенні пенсій громадянам відповідно до законів, зазначених у пункті 5 розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відтак, звернувшись до Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати йому пенсії, він отримав відповідь, що відсутні підстави для поновлення виплати йому пенсії за віком, згідно листа № 179/Б-148 від 11 березня 2016 року. Такі дії Управління пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва слід визнати незаконними, оскільки пенсія йому була призначена у відповідності до положень ст.ст. 8, 9, 26, 27, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1-3, 7, 15, 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 49. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку, як особі, яка працювала та проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Зазначеними вище Законами, в редакціях, які діяли на момент призначення йому пенсії, виплата чи невиплата призначеної пенсії з його місцем роботи не пов'язувалася.

Крім того, пов'язуючи виплату чи невиплату пенсії з його місцем роботи допущено дискримінацію за ознакою роду занять, що є порушенням вимоги ст.24 Конституції України, оскільки держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії, на законодавчому рівні позбавила його цього права, поставивши можливість його реалізації в залежність від виду діяльності, яким він займається, тобто фактично обмежила, передбачене ст.43 Конституції України право на працю, яку особа обирає вільно.

Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як місце роботи; держава відповідно до конституційних принципів зобов»язана гарантувати це право незалежно від того, де працює особа, якій призначена пенсія.

Поряд з тим, державним службовцям - народним депутатам України, суддям, які виконують повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, деяким іншим державним службовцям, згідно з прикінцевими положеннями ЗУ від 24 грудня 2015 року № 911-VII, обмеження щодо виплати пенсії не застосовується.

У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2013 року (справа «Пічкур проти України) «...дискримінація означає поводження у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обгрунтування, у відносно схожих ситуаціях».

Недотримання конституційних приписів та припинення виплати йому пенсії у спосіб, що суперечить нормам Конституції України, є свідченням незаконності дій УПФ у Дарницькому районі, що призвели до заборгованості по пенсії на день звернення до суду у сумі 82030 гривень 08 копійок (12х 6835,84 грн.), позаяк він з 01 травня 2015 року позбавлений соціального захисту (пенсії). А тому просить визнати дії суб»єкта владних повноважень _ Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва. щодо припинення виплати йому пенсії за віком неправомірними.

Зобов»язати Лівобережне об»єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві поновити йому виплату пенсії з 01 травня 2015 року та стягнути на його користь судовий збір з відповідача в сумі 551 грн. 20 копійок.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.06.2016 р. позов ОСОБА_3 в частині вимог за період з 01.05.2015 р. по 11.03.2016р. залишено без розгляду .

В судове засідання позивач не з»явився. про те, через загальну канцелярію просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача Давиденко Т.М., яка діє за довіреністю ; 52/05 від 04.04. 2016 року , адміністративний позов не визнала, надала суду письмове заперечення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, зазначивши, що рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, на підставі якого управлінням відмовлено в виплаті призначеної пенсії ОСОБА_3 , як працюючому судді, визнано такими, що не відповідають нормам Конституції України, в зв'язку з чим підстав для поновлення пенсії з 01 травня 2015 року не має, оскільки на той час вищезазначений Закон був чинним та та не визнаним таким, що не відповідає нормам Конституції України. Зазначила, що управління на даний час поновлює виплату пенсію, а тому позивач може повторно звернутися з заявою до управління.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні позивач продовжує працювати суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та з 04.02. 2015 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва , як отримувач пенсії за нормами до положень ст.ст. 8, 9, 26, 27, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1-3, 7, 15, 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян».

З 01.05.2015 р. позивачу припинено виплату зазначеної вище пенсії у зв'язку із внесенням змін до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року та з 01 січня по 31 грудня 2016 року, припинено виплату пенсій у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів»,

Зазначені обставини підтверджуються листом УПФ України в Дарницькому районі м. Києва за № 179/Б-148 від 11 березня 2016 року, письмовими запереченнями на адміністративний позов № 134/16 від 07.06.2016 року.

Таким чином порушені принципи рівності та пропорційності, оскільки особи, яким призначено пенсії, поставлені в нерівні умови в залежності від отримуваної заробітної плати та посади, на якій така особа працює.

Рішення, прийняте в березні 2015 році, щодо невиплати призначеної в лютому 2015 року відповідно до закону пенсії, є порушенням приписів статті 58 Конституції України щодо дії законів у часі.

Закон від 2 березня 2015 року № 213-VIII відносно працюючих пенсіонерів є дискримінаційним, а стосовно окремих категорій таких пенсіонерів, зокрема, державних службовців, суддів, прокурорів - двічі дискримінаційним та принизливим, оскільки держава не визнає їх багаторічну працю такою, що дає право на отримання пенсії. Таке обмеження не може бути застосовано, оскільки воно зачіпає саму сутність права на отримання пенсії та є перепоною в реалізації закріпленого статтею 21 Конституції України права, що всі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах. Отже своїм рішенням та діями відповідач порушив вимоги статті 21 Конституції України, що є нормою прямої дії.

Одночасно своїми рішеннями та діями відповідач порушив конституційні права позивача , визначені статтею 41 Конституції України, оскільки призначена йому відповідно до вимог законів пенсія є його приватною власністю, право на яку проголошено непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як «існуюче майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності».

Рішення відповідача щодо невиплати призначеної йому пенсії суперечить принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначеним статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання покладених на них обов'язків.

Статтею 113 зазначеного Закону встановлені гарантії прав і законних інтересів застрахованих осіб, зокрема передбачені гарантії держави щодо дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат, а також зобов'язання щодо обов'язковості виплати пенсій у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції Українигарантується.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Припинення виплати призначеної позивачу ОСОБА_3 пенсії є прямим порушенням ст. 22 Конституції України, якою гарантовано дотримання конституційних прав та свобод, недопущення їх скасування і встановлена вимога, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ст.8 Основного Закону в Україні діє принцип верховенства права . Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Як це передбачено ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи Пенсійного фонду України і, зокрема, УПФ в Дарницькому районі , при вирішенні питання про припинення виплати позивачу ОСОБА_3 пенсії зобов»язані були керуватися нормами Конституції України (ст.ст.З, 19, 22, 24, 43, 46) які, у відповідності до ст.8 Конституції України, є нормами прямої дії, і не допускати дій, які є дискримінаційними та звужують обсяг існуючих прав.

У відповідності до ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За змістом п.2 постанови пленуму Верховного Суду України N 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй;

3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом

України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України;

4) коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй.

З огляду на викладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року втратили свою чинність правові підстави тимчасового припинення виплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому, вимога позивача щодо відновлення виплати їй раніше призначеної пенсії є законною та підлягає задоволенню.

Суд дійшов даного висновку з урахуванням також і наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до статті 18 Конвенції обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей аніж ті, для яких вони встановлені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А отже належно обґрунтованими є і письмові твердження відповідача про те, що з 1 червня 2015 року позивач втратив право на призначення пенсії на умовах та в порядку передбаченому Законом України "Про Державну службу " та за іншими спеціальними законами, а тому не підпадає під дію норм у всіх законах, в тому числі у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким призупинена виплата пенсії за віком, що відповідачем фактично не спростовано.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, Закону України "Про судовий збір" судові витрати у виді судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. належить стягнути з Управління пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва на користь ОСОБА_3

Керуючись ст. ст.3, 8, 19, 46, 55, 68, 92 Конституції України, ст.ст.8-11, 18, 71, 87, 94, 99, 100, 104-106, 160-162 КАС України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.26, 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.2 постанови пленуму Верховного Суду України N 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ЛІВОБЕРЕЖНОГО ОБ"ЄДНАНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА про оскарження дій суб"єкта владних повноважень , задовольнити .

Визнати дії суб"єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва щодо припинення виплати ОСОБА_3 пенсії за віком неправомірними.

Зобов'язати ЛІВОБЕРЕЖНЕ ОБ"ЄДНАНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА поновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 пенсії з 11 березня 2016 року.

Стягнути з ЛІВОБЕРЕЖНЕ ОБ"ЄДНАНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА, юридична адреса: м. Київ- 02225, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2016 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК