Рішення № 58842417, 06.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3270/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом Садівничого кооперативу «Таїр» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості за користування електричною енергією та розірвання договору», за апеляційною скаргою Садівничого кооперативу «Таїр» та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

27.05.2014 року СК «Таїр» звернулись до суду із зазначеним позовом, по якому просили стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 3316,69 грн., розірвати договір від 28.11.2008 року на подачу електроенергії по електромережі позивача, а також стягнути з відповідача збитки на юридичну допомогу у розмірі 2000 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що СК «Таїр» є споживачем електричної енергії на підставі договору від 18.03.2008 року з ВАТ «Одесаобленерго» в особі Іллічівського РЕМ «Про постачання електроенергії», відповідно до якого СК «Таїр» зобов'язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії садівничим кооперативом та його членами. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.11.2004 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2004 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № 280 площею 0,060 га., яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, СК «Таїр». У свою чергу член кооперативу ОСОБА_3 28.11.2008 року уклав із садівничим кооперативом договір на подачу електроенергії по електромережі СК «Таїр», згідно якого постачальник електроенергії забезпечує постачу електроенергії через електромережу СК «Таїр» до будівлі (будинку) ОСОБА_3, розташованої на земельній ділянці № 280, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати вартість спожитої електричної енергії. Відповідачем були сплачені кошти за спожиту електроенергію до показника лічильника 14695 кВт., але на теперішній час показники лічильника становлять 23757 кВт., тобто ОСОБА_3 не сплатив за спожиті 9062 кВт., що становить суму боргу перед СК «Таїр» у розмірі 3316,69 грн., яку в добровільному порядку відповідач сплачувати відмовляється.

Представник СК «Таїр» позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що сплатив повністю Іллічівському РЕМ вартість спожитої ним електричної енергії. Відповідач пояснив, що приносив грошові кошти за користування електричною енергією ОСОБА_4, якого визнає головою правління СК «Таїр». В свою чергу ОСОБА_4 видавав йому квитанцію та вносив гроші шляхом сплати через банк на рахунок Іллічівського РЕМ.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03.03.2016 року позов СК «Таїр» часткового задоволений, стягнуто з ОСОБА_3 на користь СК «Таїр» заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 817,69 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 81,70 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

11.03.2016 року СК «Таїр» подали апеляційну скаргу на вказане рішення районного суду, по якій просять скасувати рішення суду, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

14.03.2016 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення районного суду, по якій просить рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СК «Таїр» підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1ст. 307 ЦПК Україниза наслідками розглядуапеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно дост. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає частково.

Задовольняючи частково позов СК «Таїр», районний суд виходив із доведеності відповідачем сплати вартості спожитої ним електроенергії на суму 2449 грн. та стягнув 817,69 грн., тобто вартість непідтвердженої оплати спожитої електроенергії. Також, суд вважав необґрунтованими та недоведеними вимоги щодо розірвання договору від 28 листопада 2008 року на подачу електроенергії СК «Таїр» члену кооперативу ОСОБА_3О

З таким висновком районного суду колегія суддів погоджується частково: в частині відсутності обґрунтованих підстав для розірвання договору на подачу електроенергії висновок районного суду є правильним. Що стосується частково задоволення позову та стягнення грошових коштів 817,69 грн., то даний висновок суду є помилковим, оскільки зроблений з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № 280 площею 0,060 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, СК «Таїр», що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №161978.

Згідно Статуту садівничого кооперативу «Таїр», затвердженого загальними зборами від 21 березня 1998 року, кооператив об'єднує 401 власника земельних ділянок для організації колективного садівництва та житлового будівництва. У своєї діяльності кооператив керується, у тому числі,Законом «Про кооперацію», Законом «Про об'єднання громадян», цим Статутом та є юридичною особою.

18 березня 2008 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Одесаобленерго» в особі Іллічівського РЕМ та Садівничим кооперативом «Таїр» укладений договір про постачання електричної енергії № И 1226, відповідно до якого постачальник електроенергії Іллічівський РЕМ продаєСК «Таїр» електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, аСК «Таїр» зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. До вказаного договору вносились зміни, доповнення. Вказаний договір є чинним, недійсним не визнавався. Також, позивач є юридичною особою, яка зареєстрована в установленому законом порядку.

28 листопада 2008 року членСК «Таїр» ОСОБА_3, який власником земельної ділянки №208 уклав з кооперативом договір на подачу електроенергії по електромережі СК «Таїр» до його будівлі (будинку) на цій дільниці та зобов'язався здійснювати своєчасну сплату за спожиту електроенергію на розрахунковий рахунок або в касу СК «Таїр» вартість спожитої електричної енергії не пізніше 15 числа кожного місяця.

Позивачем було доведено у суді першої інстанції факт передачі електричної енергії від мережі позивача до земельної ділянки відповідача, що не оспорюється відповідачем та підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягами з особового рахунку відповідача, з якого можливо зробити висновок про спожиті відповідачем з показника лічильника 14695 квт. до показника 23757 квт. - 9062 квт. електричної енергії, що становить суму боргу перед СК «Таїр» у розмірі 3316,69 грн. Вартість 1 квт. електроенергії встановлено рішенням правління СК «Таїр» 15.03.2012 року у розмірі 0,266 грн. за 1 квт. ( а.с. 66-67, 216).

Не визнаючи позовні вимоги СК «Таїр» відповідач зобовязаний був спростувати належними та допустимими доказами відсутність заборгованості за спожиту електроенергію, тобто факт регулярної оплати електроенергії згідно з показниками лічильника саме Садівничому кооперативу «Таїр».

До матеріалів справи приєднані, надані відповідачем витяги з журналу сплати за електроенергію, який складався ОСОБА_4ДД. від непостійної кількості споживачів від 6-ти до 17 осіб та копії приходних ордерів від СК «Таїр», внесених до банківської установи ОСОБА_4.Д., на яких міститься печатка СК «Таїр»-Д, тобто дублікат СК «Таїр» та з печаткою громадської організації «Сади Таїра». ( а.с. 157-209, том 1)

Колегія суддів вважає, що вказані докази не свідчать про виконання обовязку відповідача про сплату використаної ним електроенергії, оскільки вони видані не належною посадовою особою та завірені печаткою, яка належить іншому кооперативу, а інша є дублікатом печатки СК «Таїр», яка залишена після переобрання колишнього голови кооперативу та не може використовуватися для документів. З приводу зазначених обставин СК «Таїр» зверталося до правоохоронних органів.

Матеріалами справи підтверджується, що 9 липня 2011 року відбулись позачергові загальні вибори членів СК Таїр, на яких обрано новий склад правління та обрано головою правління ОСОБА_4 Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 червня 2012 року вказані позачергові вибори були визнанні незаконними. Дане судове рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду одеської області 9 жовтня 2012 року.

З наданих суду матеріалів вбачається, що з 15 липня 2009 року головою правління СК «Таїр» є ОСОБА_2, а головним бухгалтером з 24 травня 2011 року призначено ОСОБА_5 ( а.с. 88, 141, том 1). Підписи вказаних осіб на наданих відповідачем копіях приходних ордерів відсутні.

Таким чином, ОСОБА_3 повинен був сплачувати грошові кошти саме зазначеній посадовій особі. Незважаючи на наведені обставини, відповідач та близько 30 осіб сплачували та продовжують сплачувати вартість спожитої електричної енергії особисто ОСОБА_4

Вказані свої дії, щодо сплати за спожиту електричну енергію особисту ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3 пояснив тим, що не визнає ОСОБА_2 головою правління СК «Таїр».

Щодо доказів наданих відповідачем та свідком ОСОБА_4 про зарахування грошових коштів, які були внесені ОСОБА_4 через установу банку на розрахунковий рахунок Іллічівського РЕМ від імені СК «Таїр» на виконання умов договору від 18 березня 2008 року ( а.с. 157-209, том 1), колегія суддів зауважує наступне.

Сторони провадження знаходяться в договірних відносинах, які за своє правовою природою характеризуються як договір про технічне забезпечення електропостачання споживача ( СК «Таїр») субабонента ( ОСОБА_3О.).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

З умов укладеного між сторонами договору не вбачається, що відповідач має право покладення свого обовязку щодо сплати на іншу особу, навпаки, за структурою виниклих між сторонами звязків грошові кошти сплачуються позивачем на рахунок РЕМ, а субабонентами (членами кооперативу) оплачуються спожита електрична енергія (компенсується вартість) СК «Таір». Відповідно рахувати належним виконання прийняття грошових коштів третіми особами, навіть за умови перерахування частини отриманих грошових коштів Іллічівському РЕМ ЦК України не дає. Навпаки ЦК України встановлює наслідки виконання неналежній особі в ст. 1212 ЦК України, що захищає права особи, яка здійснила помилкове виконання (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

При цьому колегія суддів враховує, що відповідач повинен був виказувати розумну обачливість, коли передаючи грошові кошти, він не перевіряв повноваження ОСОБА_4, та звернути увагу спочатку на наявність позначки «дублікат» на печатці, яку ОСОБА_4 використовував, а потім взагалі на використання печатки іншої юридичної особи. Між тим, згідно з п. 3.3 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

При цьому відсутність будь-яких претензій ВАТ «Одесаобленерго» в особі Іллічівського РЕМ до СК «Таїр» щодо несвоєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором від 18 березня 2008 року не може свідчити про відсутність будь-яких зобовязань з боку відповідача перед позивачем, оскільки як вбачається з матеріалів справи та пояснень голови СК «Таір» позивачем вишукувались інші джерела для оплати фактичної спожитою електроенергії членами кооперативу з метою запобігання відключення всього кооперативу від електропостачання.

Стосовно законності судового рішення в частині відмови у розірванні договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За встановлених обставин справи повязаних з конфліктом навколо керівництва кооперативом, а також факт часткового виконання грошового зобовязання неналежній особі, колегія суддів вважає, що порушення не є істотним, а тому підстав для розірвання договору не має. Відповідно колегія суддів вважає в цій частині судове рішення законним.

Відповідно до положень ст.ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу це фактично понесені стороною і документально підтвердженні витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права під час вирішення цивільної справи. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ.

Додатком до даної постанови визначено, що розмір компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється відповідно до того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Позивач надав до матеріалів справи товарний чек без № від 12 травня 2014 року, який видав адвокат ОСОБА_6 на суму 2000 грн. за надання правової допомоги по справі за позовом СК «Таїр» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний розрахунок кількості годин, які затратив адвокат для надання правової допомоги у даній справі, тому суд позбавлений можливості визначити розмір витрат позивача на правову допомогу.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду в даній частині є обгрунтованими та правильними.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України змінює рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову та стягує суму боргу за спожиту електричну енергію у повному обсязі.

В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Садівничого кооперативу «Таїр» - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 березня 2016 року змінити.

Позов Садівничого кооперативу «Таїр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією та розірвання договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Садівничого кооперативу «Таїр» (МФО 3282090, код 06954731) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3316,69 грн. та суму сплаченого судового збору 81,70 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

06.07.2016 року м. Одеса