Ухвала суду № 58841270, 01.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

Дата ухвалення
01.07.2016
Номер справи
539/2402/15-к
Номер документу
58841270
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2402/15-к Номер провадження 11-кп/786/539/16Головуючий у 1-й інстанції Яценко В. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 364 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого, судді Маліченка В.В.

суддів Герасименко В.М., Ландаря О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Козин Н.В.

прокурора Пархоменка А.О.

захисників обвинуваченої ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження№42014170240000020 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2014, за апеляційною скаргою прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, заміжню, працюючу на посаді Михнівського сільського голови Лубенського району Полтавської області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимої, -

визнано невинуватою та виправдано за предявленим обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України у звязку з недоведеністю її вини у вчиненні цих злочинів.

По справі вирішено долю речових доказів.

Як зазначено у вироку, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 366 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_4, на підставі рішення №1 першої чергової сесії 6 скликання Михнівської сільської ради Лубенського району від 11.11.2010, у відповідності до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнано сільським головою та головою виконавчого комітету Михнівської сільської ради Лубенського району. Водночас, ОСОБА_4 обіймає посаду Михнівського сільського голови Лубенського району з 18.04.2006 по теперішній час.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 1.1 посадової інструкції сільського голови від 11.11.2010 року, сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл) та обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Згідно п. 2.1 1 Посадової інструкції сільського голови Михнівської сільської ради Лубенського району, до повноважень сільського голови відноситься розпорядження бюджетними, позабюджетними цільовими коштами, використання їх лише за призначенням, визначеним радою.

ОСОБА_4, як Михнівський сільський голова, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями (обов'язками), а тому, згідно примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Так, ОСОБА_4, на виконання Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», з метою організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, винесено розпорядження №12 від 20.03.2013 про створення постійно діючого тендерного комітету для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

ОСОБА_4, як головою комітету сільської ради з конкурсних торгів, 29.09.2013 року оголошено про проведення відкритих торгів з приводу закупівлі автомобіля спеціального призначення КО-413 на базі шасі ГАЗ-3309 (код- 29.10.5 - автомобіль спеціального призначення) або його еквіваленту в кількості одна одиниця.

У подальшому, за результатами конкурсних торгів, відповідно до протоколу оцінки цінових пропозицій, члени комітету з конкурсних торгів Михнівської сільської ради одностайно вирішили прийняти пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «ВЛІВ» (код ЄДРПОУ: 33180598; місцезнаходження юридичної особи - 39631, вул. Київська, 64-а, м.Кременчук, Полтавської області), щодо закупівлі за кошти місцевого бюджету автомобіля спеціального призначення.

Між виконавчим комітетом Михнівської сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_4 та ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ» укладено договір про закупівлю товару за державні кошти за №24/309 від 21.11.2013, відповідно до якого вказане підприємство зобов'язується до 31.12.2013поставити замовнику - виконавчому комітету Михнівської сільської ради товар, а саме: код 29.10.5 - автомобіль спеціального призначення (КО-413 на базі шасі ГАЗ-3309) у кількості одна одиниця, а замовник - прийняти та оплатити даний товар в сумі 345 тис. грн. Зазначений договір набрав чинності з дня його підписання та строк його дії до 31.12.2013 року.

Згідно п.13 ч. 4, ч. 5 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою. Сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Згідно ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Проте, ОСОБА_4, у порушення ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.49 Бюджетного кодексу України, посадової інструкції сільського голови Михнівської сільської ради від 11.11.2010, будучи розпорядником бюджетних коштів, без наявності автомобіля спеціального призначення КО-413 на базі шасі ГАЗ-3309, що був предметом договору про закупівлю товару за державні кошти, тобто до отримання зазначеного товару, усвідомлюючи, що діє всупереч інтересам служби, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, діючи в інтересах ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ», передала до оплати в Управління Державної казначейської служби України в Лубенському районі Полтавської області платіжні доручення №920 від 29.11.2013 року на суму 302850 грн., №921 від 12.12.2013 на суму 32200 грн., №1025 від 26.12.2013 на суму 9950 грн., у результаті чого на банківський рахунок ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ» за №26000055234428 незаконно перераховано бюджетні кошти в сумі 345 тис. грн. Зазначеними діями ОСОБА_4 нанесено збитків місцевому бюджету територіальної громади Михнівської сільської ради на суму 345 тис. грн., що більш ніж у 601,5 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Окрім того, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді Михнівського сільського голови, являючись службовою особою та здійснюючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, реалізовуючи свій злочинний намір шляхом зловживання службовим становищем, усвідомлюючи, що вчиняє службове підроблення, а також наслідки своїх дій та маючи бажання так чинити, склала та видала, завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Встановлено, що 21.11.2013 та 28.11.2013 ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні Михнівської сільської ради, достовірно знаючи, що автомобіль спеціального призначення КО-413 на базі шасі ГАЗ-3309, що був предметом договору про закупівлю товару за державні кошти, ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ» виконавчому комітету Михнівської сільської ради не переданий, діючи умисно, з метою підтвердження неіснуючого факту виконання підприємством обов'язків з поставки товару за бюджетні кошти, підписала та видала акт приймання-передачі до договору №24/309 від 21.10.2013, відповідно до тексту якого зазначений автомобіль був прийнятий виконавчим комітетом, а також видаткову накладну №РН-86 від 28.11.2013 про отримання сміттєвозу з боковим завантаженням «Влівсупер міні Б 9-8 02 3309» для транспортування твердих побутових відходів.

У подальшому видаткова накладна №РН-86 від 28.11.2013, як первинний бухгалтерський документ, у порушення Бюджетного кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» подана до Управління Державної казначейської служби України в Лубенському районі Полтавської області для реєстрації фінансового зобов'язання.

У результаті видачі ОСОБА_4 вказаних завідомо неправдивих документів Управлінням Державної казначейської служби України в Лубенському районі Полтавської області на банківський рахунок ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ» за №26000055234428 перераховано бюджетні кошти в сумі 345000 грн., чим нанесено збитків місцевому бюджету територіальної громади на вищевказану суму.

Таким чином, встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.366 КК України.

Мотивуючи своє рішення щодо виправдання ОСОБА_4 суд вказав про відсутність в діях ОСОБА_4 мети як основної ознаки субєктивної сторони злочину з матеріальним складом та обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, оскільки будь-яких тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам останньою не спричинено.

Далі, як вказав суд, ні в повідомленні про підозру, ні в обвинувальному акті стороною обвинувачення взагалі не вказано, які документи були саме видані ОСОБА_4 як сільським головою, оскільки в матеріалах провадження маються акт та накладна (т.1 а. с.141,125 ), які виготовлені не ОСОБА_4 Автор цих документів взагалі не встановлювався, оскільки діючий на той час директор ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" ОСОБА_6 органами досудового слідства жодного разу не допитувався, як і не доставлений приводом в суд для допиту, за клопотанням сторони обвинувачення.

Крім цього, суд послався на ряд порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які допущені органами досудового слідства та прокуратури, які унеможливлюють постановлення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4, а саме не проведено по даному провадженню експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_4; в повідомленні про підозру та в обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366 КК України слідчим та прокурором зазначено дату виготовлення документів, а саме 21 жовтня 2013 року.

Також суд вказав, що повідомлення про підозру, складення обвинувального акту щодо ОСОБА_4 за ст.364 ч.2 КК України в новій редакції не ґрунтуються на вимогах закону, сам же суд позбавлений права виходити за межі судового розгляду відповідно до вимог ст.337 КПК України.

Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 лише наступного дня після його складання, тобто за межами встановленого КПК України строку. Крім цього, повідомлення про підозру від 10.06.2015 року складене й підписане прокурором Полтавської області, яке вручене прокурором Лубенської прокуратури ОСОБА_5

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду у звязку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що стало причиною безпідставного виправдання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

Мотивуючи доводи апеляції прокурор посилається на те, що під час судового розгляду залишились недослідженими обставини, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Судом не враховано та не надано оцінки показанням працівників Михнівської сільської ради ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили факт закупівлі автомобіля спеціального призначення у ТОВ «Торгова компанія «Влів», і який до Михнівської сільської ради не поставлявся.

Судом безпідставно не взято до уваги показання свідка ОСОБА_11 з приводу підписання сільським головою ОСОБА_4 договору про закупівлю товару за державні кошти та акту приймання передачі автомобіля спеціального призначення Влів Супер Міні без наявності відповідного товару.

Суд не надав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Далі, прокурор стверджує, що судом безпідставно не враховано відомості, що містяться у рахунку фактури №СФ-86 та видатковій накладній, які датовані 28.11.2013, хоча ОСОБА_4 підписала договір та акт приймання-передачі товару 21.11.2013 та приїздила в м. Кременчук 22.11.2013, а також не надано оцінки тому, що документи посвідчені сільським головою за відсутності предмета закупівлі автомобіля спеціального призначення.

Разом з цим, на переконання прокурора, при прийнятті та оприбуткуванні транспортного засобу відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки автомобіля.

Залишились недопитаними свідки сторони обвинувачення у ході судового розгляду кримінального провадження, про необхідність допиту яких наполягав прокурор, однак судом відмовлено у застосуванні щодо них повторного примусового приводу.

Таким чином, прокурор просить скасувати вирок, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України. Призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки та із штрафом у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ч.1 ст. 366 КК України призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки та із штрафом в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також прокурор в апеляційній скарзі ставить питання про дослідження доказів під час апеляційного розгляду.

Як зазначає прокурор у своїй апеляції 06.08.2015 до початку судового розгляду заявлено клопотання про приєднання до матеріалів провадження цивільного позову про стягнення з ОСОБА_4 на користь виконавчого комітету Михнівської сільської ради 345000 гривень, однак, на його думку, судом безпідставно відмовлено у приєднанні позову до матеріалів. У звязку з чим, просить задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурора Король М.Ю. зазначає про те, що він посилається на акт приймання-передачі до договору від 21.11.2013, як на доказ підтвердження неіснуючого факту виконання підприємством обовязків з поставки товару за бюджетні кошти, який підписала ОСОБА_4 і який останній не інкримінувався. А сам основний договір від 21.11.2013 про закупівлю товару за державні кошти і всі наступні документи повязані із цим договором недійсними у судовому порядку не визнавались.

Факт непоставки автомобіля спецпризначення до Михнівської сільської ради був предметом розгляду господарського суду, і судом надано оцінку цим господарсько-правовим відносинам у своєму рішенні, що не суперечить показанням ОСОБА_4 та допитаним свідкам сторони обвинувачення.

Посилається на відсутність доказів умисних дій ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Торгова компанія «Влів».

Вказує на істотні порушення вимого кримінального процесуального законодавства, які допущені органами досудового слідства, які прокурор не оскаржує.

Таким чином, ОСОБА_14 просить залишити апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду щодо неї без змін.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора Пархоменка А.О., який підтримав апеляційну скаргу частково, в частині неповноти судового розгляду, та у звязку з цим просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, обвинувачену ОСОБА_4 та в її інтересах захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти поданої прокурором апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги прокурора, а також зміст вироку, яким ОСОБА_4 визнана невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, колегія суддів вважає, що вирок відповідає наведеним вище вимогам закону, а висновки суду, які в ньому містяться, такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд першої інстанції, виклавши у вироку формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнано судом недоведеним, обґрунтовано дійшов таких висновків, повністю перевіривши доводи сторони обвинувачення, підстав для його скасування не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, під час якого порушень процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку, не встановлено.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 пояснила суду, що за результатами проведеного тендеру з приводу закупівлі в Михнівську сільську раду сміттєвоза переможцем стало ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" з м. Кременчук. Після цього, ОСОБА_4, як сільський голова уклала з ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" відповідний письмовий договір купівлі - продажу, умови якого відповідали умовам проведеного тендеру. Після підписання договору вона особисто їздила до м. Кременчука на базу ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", де бачила автомобіль сміттєвоз. Після підписання акту приймання - передачі їй представник товариства пояснив, що виникла технічна проблема, оскільки не встановлений гідравлічний насос, який вони очікують поставкою з Росії найближчим часом. Після чого вони передадуть їм автомобіль. Для того, щоб офіційно оформити залишення придбаного автомобіля в товаристві, вона підписала виготовлений представниками ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" договір відповідального зберігання, згідно умов якого автомобіль залишався на відповідальному зберіганні в товаристві, яке в свою чергу зобов'язувалось повернути його в строк згідно договору.

В результаті невиконання ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» своїх зобов'язань з приводу повернення автомобіля, ОСОБА_4 зверталась з вимогами до керівництва товариства, в подальшому зверталась з цього приводу до Лубенської райдержадміністрації та до Лубенського міжрайонного прокурора, з проханням допомогти в поверненні автомобіля від ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ".

При цьому єдиним мотивом її дій у даній ситуації було придбання для територіальної громади автомобіля сміттєвоза, намірів чи умислу на заволодіння нею особисто чи будь-якими іншими особами бюджетними коштами не мала, нікого з керівництва чи власників товариства до цих подій не знала. В даний час на виконання рішення господарського суду Полтавської області ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" постійно перераховує, тобто повертає Михнівській сільській раді, кошти за автомобіль. Загалом повернуто вже 64100 гривень.

З показань допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 підтверджується відсутність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_9 пояснили суду, що працюють в Михнівській сільській раді на посадах діловода та спеціаліста землевпорядника відповідно. Участі у проведенні тендеру не приймали, оскільки не являються членами тендерної комісії. Вказували, що ОСОБА_4 декілька разів відїжджала до міста Кременчука з приводу не поставки сміттєвоза до Михнівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що будучи членом тендерного комітету, вказаний тендер виграла компанія з м. Кременчука., однак поставка сміттєвоза вчасно не відбулась у зв'язку з дефектом, проте на баланс автомобіль ставився згідно документів з відміткою, що перебуває на відповідальному збереженні.

Аналогічні показання надав суду і свідок ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_12 підтвердив той факт, що у лютому 2014 р. до нього звернулась ОСОБА_4 з проханням посприяти щодо постачання ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", сміттєвоза згідно раніше укладеного договору. З цього приводу він телефонував до керівництва цієї компанії де йому повідомили, що автомобіль сміттєвоз є у наявності, і вони вирішують це питання та гарантували його поставку до середини лютого 2014 року. Проте, 13.02.2014 він разом з ОСОБА_4 приїздили до м. Кременчука на адресу ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", проте з керівництвом зустрітися не вдалось. ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" надала гарантійний лист поставки. На території були розміщені автомобілі ЗІЛи та ГАЗони, а також контейнери.

Свідок ОСОБА_13 показала, що вона особисто провела операцію, щодо реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання, та перерахування коштів до ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", з приводу придбання Михнівською сільською радою сміттєвоза за державні кошти, для потреб громади. ОСОБА_4 вчасно надала всі необхідні документи, а саме - договір, рахунок фактура, накладна, що являється підставою для перерахування коштів поставщику. Ніяких порушень бюджетного законодавства з боку ОСОБА_4 допущено не було.

Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що ОСОБА_4, як сільський голова та вона як головний бухгалтер підписали відповідні платіжні доручення про перерахунок на рахунок ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" грошових коштів в розмірі 345000 гривень. В подальшому вказаний автомобіль був переданий товариству на зберігання згідно договору, оскільки в ньому виявились якась технічна некомплектність. Також їй відомо, що ОСОБА_4 їздила особисто і бачила автомобіль сміттєвоз. За рішенням господарського суду на рахунок сільської ради продовжують надходити кошти від ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ". В даний час за даними бухгалтерського обліку рахується дебіторська заборгованість ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ", яка постійно зменшується.

З аналізу показань обвинуваченої, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 ОСОБА_8 та інших доводиться, що вони узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі у їх сукупності, і спростовують твердження сторони обвинувачення про умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання ОСОБА_4 свого службового становища, що потягло тяжкі наслідки та видачу нею завідомо неправдивих документів під час проведення оплати вартості автомобіля сміттєвоза спеціального призначення КО-413 на базі шасі ГАЗ-3309, що був предметом договору про закупівлю товару за державні кошти з ТОВ «Торгова Компанія «ВЛІВ».

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_4 декілька разів відїжджала в місто Кременчук до ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» для вирішення питання про поставку автомобіля сміттєвоза «Влів супер міні Б 9-8 GZ 3309».

Безпідставними є доводи прокурора про те, що суд однобічно врахував показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16 та тому факту, що автомобіль спеціального призначення, який був предметом закупівлі не поставлявся до Михніської сільської ради, оскільки суд у вироку належним чином мотивував свої висновки з урахуванням показань вказаних свідків.

Вбачається, що перерахування Михнівською сільською радою грошових коштів в сумі 345000 гривень ТОВ «Торгова Компанія ВЛІВ» за договором №24/309 від 21.11.2013 щодо поставки сміттєвоза «ВЛІВ супер міні Б 9-8 GZ 3309» документально підтверджується.

Відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 03 липня 2014 року по справі №917/1178/14 зобовязано ТОВ «Торгову Компанію «ВЛІВ» повернути на користь Михнівської сільської ради з відповідального збереження сміттєвоз з боковим завантаженням «Влівсупер міні Б 9-8 GZ 3309» .

З наявної в матеріалах провадження виписки по рахунку від 15.06.2016 вбачається, що ТОВ «ВЛІВ» повернуло 1000 гривень Михнівській сільській раді, згідно договору № 24/309 від 21.11.2013 року.

Згідно виписок з рахунків від 29.04.2016 та 06.05.2016 кошти на загальну суму 2500 гривень повернуті Михнівській сільській раді.

Як вбачається з наданих суду першої інстанції доказів, злочинну мету, зокрема змову ОСОБА_4 та з іншими особами, у тому числі з працівниками ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ», спланованість їх дій щодо одержання неправомірної вигоди ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ», чи отримання обвинуваченою якоїсь винагороди, не було встановлено.

Між ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ», та Михнівською сільською радою було укладено договір №24/309 про закупівлю сміттєвоза за державні кошти в сумі 345000 гривень з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством України.

Однак, як встановлено судом, непоставка вказаного сміттєвоза обумовлена виключно невиконанням зобовязання з боку контрагента договоруТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ», а не діями ОСОБА_4

Вищезазначене свідчить про те, що дії ОСОБА_4, як голови Михнівської сільської ради, носили цивільно-правовий та господарсько-правовий характер, що підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області, а також вчиненням ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» певних дій по виконанню вищевказаного рішення, що вказує на визнання ним цього боргу.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком районного суду про відсутність в діях ОСОБА_4 субєктивної сторони злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

З приводу обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366 КК Українисуд додатково зазначає наступне :

За вказаною нормою права настає кримінальна відповідальність за внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також за складання і видачу завідомо неправдивих документів.

Тобто основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законодавством порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, і т.д. в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. З об'єктивної сторони злочин може полягати у таких формах: внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання завідомо неправдивих документів; видача завідомо неправдивих документів.

Як вбачається з повідомлення про підозру від 10.06.2015 року (т.1 а.с.168-173), та обвинувального акту від 30.06.2015 року (т.1 а.с.2-7), ОСОБА_4 підозрювалась та обвинувачувалась саме в видачі завідомо неправдивих документів.

Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності, і які були складені цією ж або іншою службовою особою.

Ні в повідомленні про підозру, ні в обвинувальному акті стороною обвинувачення взагалі не вказано, які документи були саме видані ОСОБА_4 як сільським головою, оскільки в матеріалах провадження маються акт та накладна (т.1 а. с.141,125 ), які виготовлені не ОСОБА_4 Автор цих документів взагалі не встановлювався, оскільки діючий на той час директор ТОВ "Торгова компанія "ВЛІВ" ОСОБА_6 органами досудового слідства жодного разу не допитувався, як і не доставлений приводом в суд для допиту, за клопотанням сторони обвинувачення.

Надання вказаних документів в органи Державної казначейської служби не можуть розцінюватись судом як злочин, оскільки вказані документи надавались не ОСОБА_4, а свідком ОСОБА_11

Доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо допущення районним судом неповноти судового розгляду, під час якого залишились недопитаними свідки сторони обвинувачення колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження за клопотанням прокурора районний суд неодноразово відкладав розгляд справи для забезпечення явки в судове засідання свідків сторони обвинувачення, а саме працівників ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ».

Судом першої інстанції вживалися вичерпні та дієві заходи для виклику свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 у судові засідання про допит яких ставив питання прокурор. Так, зазначеним свідкам неодноразово направлялись судові повістки рекомендованими листами, які ухилялись від їх отримання, та задовольняючи клопотання прокурора судом 20.08.2015 та повторно 29.02.2016 постановлялись ухвали про їх примусовий привід у судове засідання. В той же час примусовий привід не виконувався, а прокурором не здійснено будь-яких дій для забезпечення виконання примусового приводу та забезпечення присутності в суді свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а тому суд першої інстанції шість разів вживав заходів для допиту заявлених прокурором свідків та вичерпав усі можливості щодо допиту вказаних свідків.

З аналізу здійснення судового провадження судом першої інстанції вбачається, що суд з достатньою повнотою та ретельністю дослідив обставини кримінального провадження щодо предявленого ОСОБА_4 обвинувачення за ст. ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України, надав сторонам кримінального провадження рівні права щодо збирання та предявлення доказів, та зробив вірний висновок, що прокурором не надано та не доведено винуватість ОСОБА_4 у предявленому обвинуваченні.

Щодо апеляційної скарги в частині задоволення цивільного позову, то колегія суддів не знаходить підстав для задоволення.

Хоча суд першої інстанції неправомірно відмовив у прийнятті цивільного позову прокурора, але в матеріалах провадження мається рішення господарського суду Полтавської області щодо стягнення з ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» на користь Михнівської сільської ради коштів у сумі 345000 грн. і рішення набрало чинності та виконується відповідачем - ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ». Повторне стягнення з обвинуваченої вказаної суми суперечить чинному законодавству.

Крім цього прокурор не позбавлений права подати цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Приймаючи до уваги, що жоден із доводів поданої апеляційної скарги прокурора не знайшов свого підтвердження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5, залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 квітня 2016 року щодо ОСОБА_4 без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена сторонами протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Головуючий суддя Маліченко В.В.

Судді: Герасименко В.М.

ОСОБА_22

Часті запитання

Який тип судового документу № 58841270 ?

Документ № 58841270 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 58841270 ?

Дата ухвалення - 01.07.2016

Яка форма судочинства по судовому документу № 58841270 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 58841270 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 58841270, Апеляційний суд Полтавської області

Судове рішення № 58841270, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 01.07.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 58841270 відноситься до справи № 539/2402/15-к

Це рішення відноситься до справи № 539/2402/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 58819782
Наступний документ : 58841274