Рішення № 58840825, 06.07.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3370/14-ц

Провадження № 2/553/9/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.07.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого Андрущенко С.А.,

при секретарі Павленко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на будівельні матеріали, визначення порядку користування земельною ділянкою.

В своїй заяві вказала, що вони з відповідачем з 1982 року перебували у шлюбі, який було розірвано у 2013 році. Перебуваючи у шлюбі ними на імя відповідача було придбано 11.09.2004 року незавершений будівництвом житловий будинок 48% готовності за адресою м. Полтава, вул. Володимирівська, 18/2 на земельній ділянці площею 600 кв.м.. За час перебування у шлюбі будинок було добудовано, підведено всі комунікації, але відповідач ухиляється від введення будинку в експлуатацію. Також, ними на земельній ділянці було побудовано лазню. Вважає, що вона має право на ? частину спільного майна подружжя та просила визнати обєктом спільної сумісної власності подружжя незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 48% , визнати за нею право власності на ? частину зазначеного будинку, визнати обєктом спільної сумісної власності будівельні матеріали обладнання та витрати повязані з добудовою зазначеного будинку та побудовою лазні, визнати за нею право власності на ? частину зазначених будівельних матеріалів, обладнання та витрат, визначити порядок користування земельною ділянкою. В подальшому неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги та остаточно в судовому засіданні повернулася до позовних вимог зазначених в позові від 15.10.2015 року та просила визнати обєктом спільної сумісної власності подружжя незавершений будівництвом житловий будинок 48% готовності, визнати за нею право власності на 1\2 частину житлового будинку 81% готовності, визнати обєктом спільної сумісної власності будівельні матеріали, обладнання та витрати з будівництвом неприйнятого до експлуатації житлового будинку 81% готовності, визнати обєктом спільної сумісної власності 2 поверхову лазню та визнати за нею право власності на 1\2 частину матеріалів обладнання та витрат повязаних з будівництвом лазні розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Володимирівська, 18/2.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала та пояснила, що в період шлюбу ними з відповідачем було прийнято рішення про придбання незавершеного будівництвом житлового будинку для подальшої добудови та проживання сім`ї. В подальшому ними за спільні сімейні кошти та з її особистими трудовими затратами проводилася добудова зазначеного будинку та на земельній ділянці поряд з будинком було побудовано 2-х поверхову деревяну лазню. В 2013 році шлюб між подружжям було розірвано і відповідач не бажає добровільно розподілити зазначене майно, тому просила суд задовольнити її вимоги.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що незакінчений будівництвом житловий будинок ним було придбано за особисті кошти, які він отримав як компенсацію за моральну шкоду в 2003 році, зазначений будинок в такому стані залишався до 2010 року, коли в них з позивачкою було фактично припинилися шлюбні відносини, але шлюб розірвано тільки 2013 році. Починаючи з весни 2011 року він почав добудовувати зазначений будинок та побудував лазню знову ж таки за кошти отримані ним, як компенсацію за відшкодування моральної шкоди. Крім того, вони з позивачкою добровільно розділили спільне майно, що підтверджується розпискою позивачки відповідно до якої будинок, який розташовано за адресою: м. Полтава, вул. Володарського 18/2, вона уступає відповідачу та також відмовляються від лазні, тому вважає, що вимоги позивачки безпідставні.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторонами 11.09.2004 року під час перебування у шлюбі, який було розірвано 12.02.2013 року, на імя відповідача було придбано незакінчений будівництвом житловий будинок станом готовності 48% за адресою: м. Полтава, вул. Володимирівська 18/2, який в подальшому було добудовано і стан готовності якого на час розгляду справи становить 81% згідно висновку експертизи, також встановлено що на земельній ділянці поряд з будинком було побудовано деревяну лазню, стан готовності якої 100% згідно висновку експертизи.

Як вбачається з висновку судової будівельнотехнічної експертизи № 32 від 27.07.2015 року рівень готовності майна на даний час, по вул. Володимірська, 18/2 у м. Полтаві складає: житлового будинку «А-2, а, а1, а2» - 81 %; бані літ. «Б» - 100%. В звязку з відсутністю даних за грудень 2010 року, визначити рівень готовності житлового будинку «А-2, а, а1, а2» та бані літ «Б» неможливо. Ринкова вартість майна за адресою: м. Полтава, вул. Володимірська, 18/2 на даний час складає: житлового будинку «А-2, а, а1, а2» - 1317091 грн., бані літ. «Б» - 132602 грн.. В звязку з відсутністю даних за грудень 2010 року, визначити ринкову вартість житлового будинку «А-2, а, а1, а2» та бані літ «Б» неможливо.

Суд, критично відноситься до пояснень відповідача, щодо добровільного поділу спільного майна подружжя, оскільки відповідно до ч.4 ст. 372 ЦК України договір про поділ нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, тому посилання відповідача, що ними проведено поділ спільного майна безпідставні.

Також, суд критично ставиться до пояснень відповідача, щодо того, що зазначене майно є його особистою власністю, так як він придбав його та побудував за кошти які він отримав як компенсацію за відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідачем не надано жодного доказ того, що кошти, які він отримав як компенсацію, були витрачені на придбання будинку чи його добудову, відповідачем надано тільки доказ того що на його рахунок надійшли кошти як компенсація за моральну шкоду. Крім того, розпискою, яку відповідач надав суду, як доказ того, що бувшим подружжям проведено добровільний поділ спільного майна, він сам підтвердив те, що спірне майно є спільним майном подружжя.

Також відповідачем не надано доказів того, що добудову будинку та побудову лазні ним було здійснено після фактичного припинення шлюбних стосунків з 2011 року. Навпаки в матеріалах справи знаходяться дозволи на розроблення технічних умов датовані 2007 роком, що свідчить про те, що в той час здійснювалися дії по добудові будинку.

У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як обєкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що незвершений будівництвом житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Володимирівська, 18/2 було придбано на підставі цивільно-правової угоди тому він уже є обєктом цивільного обороту в звязку з чим він є обєктом спільної власності подружжя.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині визнання обєктами спільної сумісної власності подружжя незавершеного будівництвом житлового будинку 81% готовності та невведеної в експлуатації лазні 100% готовності та визнанні права власності позивача на ? частину незавершеного будівництва житлового будинку 81% готовності та ? частини будівельних матеріалів, обладнання та витрат, повязаних з будівництвом невведеної в експлуатацію лазні 100% готовності, розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Володимирівська, 18/2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 182, 311, 368 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 215, 224 - 226, 228, 294 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 70 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

Визнати обєктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 незавершений будівництвом 81 % готовності житловий будинок № 18/2 по вул. Володимирівській у м. Полтаві вартістю 1317091 грн. 00 коп..

Визнати за ОСОБА_1, право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку літ. «А-2, а, а-1, а-2» стан готовності якого становить 81% по вул. Володимирівській, 18/2 у м. Полтаві.

Визнати обєктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 2-х поверхову лазню за адресою: м. Полтава, вул. Володимирівській, 18/2 вартістю 132602 грн..

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будівельних матеріалів, обладнання та витрат, повязаних з будівництвом неприйнятої в експлуатацію 2-х поверхової лазні по вул. Володимирівській, 18/2 у м. Полтаві вартістю 132602 грн., а саме: бетонні фундаменти, зовнішні стіни ставні колоди, перекриття - деревяні, покрівлю ондулін, підлогу деревяну плитку, інженерне обладнання електропостачання, каналізацію, водопостачання (зовні мережі), газопостачання, опалення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3000 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3646 грн. 40 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1720 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4