Постанова № 58840558, 04.07.2016, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/1551/14-а

Провадження № 2-а/451/1/16

ПОСТАНОВА

іменем України

04 липня 2016 року

Радехівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

при секретарі судового засідання Кріса М.М.

з участю представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Радехів справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року до суду звернулася ОСОБА_3 із адміністративним позовом, відповідно до вимог якого, просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2021/20915/14 від 08.10.2014 року.

В обґрунтування вимог посилається на обставини, що 08 жовтня 2014 року голова комісії з реорганізації Львівської митниці Міндоходів ОСОБА_4 виніс постанову в справі про порушення митних правил №2021/20915/14, якою визнав її винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України.

Непогодившись із такою постановою зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №67 Міністерство доходів і зборів ліквідовано та відновлено діяльність Державної митної служби.

Вважає, що всупереч вимогам закону процесуальні документи по справі були прийняті особами, не уповноваженими на такі дії.

Так, протокол про порушення митних правил склав головний державний інспектор м/п «Скнилів» Львівської митниці Міндоходів ОСОБА_6, тобто посадова особа органу, який було ліквідовано зазначеною Постановою КМ України №67.

А у подальшому справу про порушення митних правил розглянув і постанову, всупереч вимогам ст.523 МК України, виніс голова комісії з реорганізації Львівської митниці, а не керівник митниці чи його заступник, тобто особа не уповноважена на розгляд таких справ і прийняття по них рішень.

Зазначає, що посадові особи, які брали участь в складанні протоколу про порушення митних правил і здійснили розгляд такого, постановили рішення по справі із порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої повинні були діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, вважає висновки, викладені у оскаржуваній постанові необґрунтованими і такими, що суперечить обставинам справи.

Зокрема, в обґрунтування її вини, ОСОБА_4 посилається на обставини, що вона виступала декларантом і, відповідно п.2 ст.266 МК України, мала право оглянути товар з метою перевірки його відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, однак цього не зробила.

У п.8 ч.1 ст.4 Митного кодексу України законодавцем надано визначення терміну «декларант», відповідно це - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Вона працює агентом з митного оформлення і перебуває в трудових відносинах з митним брокером ПП «Концепт-Брокер», відповідної посадові обов'язки визначені ст.418 МК України.

Зазначає, що декларантом у даному випадку являється власник товару ОСОБА_7, з яким було укладено договір №285/14 від 26.08.2014 року «Про надання послуг по декларуванню товарів».

Згідно умов даного договору, власник (декларант) надав їй документи і інформацію про товар, на підставі якої вона і заповнила митну декларацію.

Крім цього, згідно з п.п.5.2,5.6 Договору №285/14 замовник несе повну юридичну та матеріальну відповідальність за достовірність даних в документах, а також їх відповідність характеру і кількості вантажу, поданих ним для здійснення митного оформлення.

Під час заповнення митної декларації нею було використано Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209150000/2014/8276 від 29.08.2014 року і додатковий аркуш до нього.

В даному акті старший державний інспектор митного поста Рава-Руська ОСОБА_9 визначив тип автомобіля, як вантажний, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, вікна в бокових панелях відсутні, «… наявні пошкодження, ознаки експлуатації», тобто чітко вказав усі відомості та недоліки даного транспортного засобу, визначенню яких не перешкодив нічний час огляду автомобіля. При цьому, власник товару ОСОБА_7 був присутній під час цього огляду і не заявив про незгоду з результатами огляду, зафіксованими в акті.

Пояснення інспектора ОСОБА_9 про те, що він проводив огляд в нічний час і це є причиною того, що ним не встановлено ознак, що автомобіль легковий, а не вантажний, вважає необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам документів, регламентуючих проведення митного огляду, оскільки митний контроль здійснюється у пункті пропуску круглодобово і на такому створено належні умови для здійснення оглядів.

Також нею було використано дані із Сертифікату відповідності №UA.022.0089296-14 на автомобіль, що піддавався митному огляду, виданий ДП «Вінницястандартметрологія», у якому вказано, що це автомобіль вантажний і визначено код УКТЗЕД 8704.

Крім цього, із фотографій автомобіля, наданих декларантом (власником) ОСОБА_7 визначалося, що в автомобілі є тільки два місця для сидіння та наявна перегородка між місцем водія і вантажним відділенням.

Також при заповненні декларації нею було використано дані Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №2011BU3564, у якому в графі J зазначено символ N1, що згідно технічного регламенту означає, що автомобіль - вантажний, призначений для перевезення вантажів та пояснення самого декларанта ОСОБА_7, щодо опису і стану автомобіля.

Із посиланням на норми матеріального права та акцептуючи увагу, що при заповненні вантажної митної декларації вона виконала всі вимоги законодавства, просить оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.

Позивачка та її повноважний представник вимоги підтримали в повній мірі.

Окрім викладених позові обґрунтувань, позивачка ОСОБА_3 у судовому засіданні наголосила, що на момент існування обставин, що є предметом розгляду справи, вона перебувала у трудових відносинах із ПП «Концепт-Брокер». Із зазначеним підприємством та ОСОБА_7 було укладено угоду, відповідно до якої виконавець зобов'язався здійснити декларування товарів замовника та їх митне оформлення. Відповідно вона, будучи агентом митного брокера здійснювала дії по декларуванню автомобіля від імені ОСОБА_7 і не могла бути, в розумінні норм Митного кодексу України, декларантом. При цьому, в ході митного оформлення транспортного засобу, нею були використані документи та акт, складений інспектором митного поста ОСОБА_8, у яких значилося, що поданий для декларування автомобіль є вантажним. Особисто вона не є експертом, відповідно, в повній мірі довірилася даним, викладеним у наданих їй документах, в тому числі і у сертифікаті відповідності на автомобіль, виданому ДП «Вінницястандартметрологія». Позов просить задоволити.

Також і представник позивачки додатково пояснив, що у відповідності до наданих йому повноважень, ОСОБА_4 не мав права виносити оскаржувану постанову. Також, освітлення митниці дає можливість здійснювати огляд вантажів і товарів, що її перетинають, у любий час доби. Відповідно, пояснення ОСОБА_9, що огляд транспортного засобу ним здійснювався в нічний час, а тому проведено такий неякісно, не заслуговують на увагу. Щодо його довірительки, остання не є експертом, а тому не в змозі оцінити наявність зварювальних швів на поверхні автомобіля, якість лакофарбового покриття, наявність/відсутність і необхідність вікон у транспортному засобі тощо. Вважає, що відповідальність за подання автомобіля до розмитнення із наявністю відповідної щодо нього інформації, повинен нести ОСОБА_7 - декларант. Акцептує увагу, що у сертифікаті відповідності на автомобіль, виданому ДП «Вінницястандартметрологія», транспортний засіб зазначено, як вантажний. Позов просить задоволити.

Повноважний представник Львівської митниці ДФС вимоги адміністративного позову заперечив та надав суду обґрунтування аналогічно, викладеним письмово (а.с.70-74).

Окрім цього пояснив, що ОСОБА_3 під час митного оформлення автомобіля діяла, як представник ОСОБА_7, оскільки на час виникнення правовідносин працювала брокером у ПП «Концепт-Брокер» і була уповноважена на декларування товарів (вантажів) та несла встановлену законом відповідальність за подання недостовірних даних щодо останніх. Зазначає, що якщо декларант не погоджується із рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей, то має право на оскарження такого рішення у встановленому законом порядку, однак позивачка свого права в цьому випадку не реалізувала. ОСОБА_4, займаючи посаду заступника начальника Львівської митниці Міндоходів, одночасно виконував функції голови комісії з реорганізації такої, відповідно був уповноважений на прийняття рішення за матеріалами справи про порушення митних правил. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 скерувавши до суду письмові заперечення (а.с.156-164), у засідання не з'явився.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника та заперечення представника відповідача, дослідивши подані сторонами заперечення та документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Із змісту статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що відповідно до даних, викладених у протоколі про порушення митних правил №2021/20915/14 від 11.09.2016 року, «…03.09.2014р. в зону митного контролю м/п «Скнилів» Львівської митниці Міндоходів на адресу одержувача гр.України ОСОБА_7 надійшов товар «Вантажний автомобіль, бувший у використанні марки PEUGEOT, модель PARTNER, номер кузова - НОМЕР_1 календарний рік виготовлення-2009, модельний рік виготовлення-2009...», що переміщувався за ДКД типу ІМ 40 ЕЕ від 27.08.2014р. 209150000/2014/008276 та товаросупровідними документами» (а.с.5-9).

Даним протоколом констатовано, що «… декларантом ПП «Концепт-Брокер» ОСОБА_3, було заявлено в електронній митній декларації типу ІМ 40 ДЕ №209150000/2014/008748 неправдиві відомості щодо коду товару, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів в розмірі 69720,20грн.» (а.с.7).

Не погодившись із викладеними у протоколі обставинами, ОСОБА_3 щодо таких виклала свої письмові зауваження, у яких зазначила, що в останньому не взято до уваги Акт про проведення огляду №209150000/2014/8276 та додатковий аркуш до нього і Сертифікат відповідності №UA.022.0089296-14 на автомобіль, що піддавався митному огляду, виданий ДП «Вінницястандартметрологія» (а.с.10).

Із Постанови у справі про порушення митних правил №2021/20915/14 від 08 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_3 визнано винною у порушенні митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а.с.15-17).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Митного кодексу України та КАС України.

Так, за змістом статей 529 і 530 МК України та ст.18 КАС України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України - шляхом поданням адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо, в тому числі і коду товару.

У розумінні п.8 ч.1 ст.4 МК України декларант - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Хто і в яких випадках має право виступати декларантом, визначено у ст.265 МК України.

Із копії наказів №17/к від 12.03.2012 року та №5/зв від 30.01.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 у період з 13.03.2012 року по 30.01.2015 року перебувала у трудових відносинах із ПП «Концепт-Брокер» обіймаючи посаду агента митного оформлення (а.с.185-186).

Відповідно до умов Договору №285/14 від 26.08.2014 року, укладеного між ПП «Концепт-Брокер» та ОСОБА_7, Підприємство (Виконавець) взяло на себе зобов'язання здійснити декларування товарів та їх митне оформлення, а фізична особа (Замовник) зобов'язався надати достовірні дані та документи на товар для його митного оформлення (а.с.11).

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 - позивачка у справі, у контексті статей 4 і 418 Митного кодексу України, не була і не могла бути декларантом, а тим більше працювати таким.

Окрім цього, слід прийняти до уваги, що під час митного оформлення автомобіля марки PEUGEOT (модель PARTNER) було використано дані Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209150000/2014/8276 від 29.08.2014 року і додатковий аркуш до нього (а.с.13-14).

У даному акті, що складений старшим державним інспектором митного поста Рава-Руська ОСОБА_9, представник митниці визначив тип автомобіля, як вантажний, зазначив загальну кількість місць, включаючи місце водія, зокрема 2 та відсутність вікон в бокових панелях.

Також, із Сертифікату відповідності №UA.022.0089296-14, виданому ДП «Вінницястандартметрологія» на автомобіль PEUGEOT PARTNER, що піддавався митному огляду, вбачається констатація спеціалізованою установою, що цей автомобіль вантажний і в даному випадку визначено код УКТЗЕД 8704 (а.с.12).

Щодо даних, зазначених у Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209150000/2014/008748 від 03.09.2014 року (а.с.83), такі судом оцінюються критично, оскільки дані у ньому відображені на підставі повторного огляду.

Слід також зауважити, що і пояснення ОСОБА_9, викладені в протоколі опитування від 30.09.2014 року не витримують критики і, відповідно не заслуговують на увагу, оскільки інспектор митниці вказав на недоліки свого первинного огляду автомобіля, із-за проведення такого у нічний час 29.08.2014 року (а.с.88,89 зворот).

У розумінні вимог ст.71 КАС України, суд вважає, що представником відповідача не доведено відсутність на митному посту «Скнилів» Львівської області належних умов для проведення огляду товарів та вантажів у темну пору доби.

Судом не приймається до уваги твердження відповідача, із посиланням на Постанову КМ України №67 від 01.03.2014 року, що процесуальні документи митниці винесені не уповноваженою особою, оскільки дана постанова втратила чинність 06.06.2014 року, згідно з Постановою КМ України №160 від 21.05.2014 року.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України №13 від 02.10.2014 року було розпочато реорганізацію окремих митниць Міндоходів, утворено комісію з реорганізації окремих митниць Міндоходів і керівником такої у Львівській митниці призначено заступника начальника Львівської митниці Міндоходів ОСОБА_4 (а.с.67-69).

Відповідно ж до вимог ст.523 МК України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками.

Оцінка наданого представником відповідача доказу (а.с.81) судом не надається, оскільки документ викладений не державною мовою та не подано офіційний переклад такого.

У відповідності до п.п.2,3,5 ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд робить висновки, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.7-12,71,160-163,171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову у справі про порушення митних правил №2021/20915/14 від 08 жовтня 2014 року.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (інд.79000, м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 понесені нею судові витрати в сумі 418 гривень 32 копійки.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (інд.79000, м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3764 гривні 88 копійок.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМулявка О. В.