Рішення № 58839951, 06.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5313/16 Справа № 200/24971/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про зобовязання виконати певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради» (далі КП «Дніпроводоканал») про зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що є власником домоволодіння №78 по вул.Томській у м.Дніпропетровську, на вводі якого встановлений прилад обліку холодної води.

Вказував, що в серпні 2013 року він отримав від КП «Дніпроводоканал» повідомлення за №209 від 26 липня 2013 року про те, що термін експлуатації лічильника води, встановленого в його домоволодінні, закінчився 01 грудня 2012 року і тому без згоди споживача, всупереч чинному законодавству, нарахування за послуги водопостачання почали здійснювати згідно норми водопостачання за кількістю зареєстрованих осіб та з урахуванням поливної площі.

Зазначав, що 08 серпня 2013 року він звернувся до КП «Дніпроводоканал» з листом, в якому обґрунтував незаконність вимог до нього та наполегливо вимагав виконати свої обовязки зробити повірку лічильника на вводі до його домоволодіння за рахунок підприємства, як вимагає того чинне законодавство України.

Посилаючись на те, що жодних дій з періодичної повірки лічильника води КП «Дніпроводоканал» не виконало, відповіді на його звернення не надало та, лише після неодноразових звернень до контролюючих органів та прокуратури, надіслало йому листа від 24 березня 2014 року №Щ-578, в якому не навело жодного обґрунтування своїм діям, чим порушили його права, визначені законодавством а тому просить суд постановити рішення, яким зобовязати КП «Дніпроводоканал» виконати за рахунок підприємства періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильника, встановленого на вводі до його домоволодіння №78 по вул.Томській у м.Дніпропетровську; зобовязати відповідача здійснити йому перерахунок оплати за спожиту воду у відповідності з показниками лічильника за період з 01 грудня 2012 року по дату виконання демонтажу КП «Дніпроводоканал» лічильника для виконання повірки в домоволодінні за вказаною адресою.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі КП «Дніпроводоканал», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2016 року скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Відповідно до п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N630 (далі - Правила), справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку.

Тобто, застосування лічильника у разі непроходження чергової повірки заборонено законом.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння №78 по вул.Томській у м.Дніпропетровську, на вводі якого встановлений прилад обліку холодної води.

ОСОБА_3 також є споживачем послуг водопостачання, які надаються КП «Дніпроводоканал» відповідно до особового рахунку №781878007801.

Водолічильник, встановлений за вказаною адресою, опломбовано та прийнято відповідачем до обліку 07 квітня 2006 року, про що складено відповідний акт, в якому вказано допуск в експлуатацію цього лічильника та держповірка якого через три роки, тобто 07 квітня 2009 року.

В серпні 2013 року ОСОБА_2 отримав повідомлення за №209 від 26 липня 2013 від КП «Дніпроводоканал» про те, що термін експлуатації лічильника води, встановленого в його домоволодінні, закінчився 01 грудня 2012 року і нарахування за послуги водопостачання за вказаною адресою здійснюється згідно норми водопостачання за кількістю зареєстрованих осіб, в літній період з урахуванням поливної площі (а.с.5).

Також було повідомлено про те, що роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача; витрати на встановлення квартирних засобів обліку не передбачено тарифами на водопостачання.

Тобто, з 01 грудня 2012 року нарахування плати за спожиту воду за особовим рахунком №781878007801 проводиться згідно норми водопостачання та тарифів водоспоживання за кількістю зареєстрованих осіб - на одного мешканця та з урахуванням поливної площі у вказаному домоволодінні, а лічильник з 01 грудня 2012 було із наведених причин знято відповідачем з абонентського обліку.

08 серпня 2013 року позивач надіслав до КП «Дніпроводоканал» звернення, в якому обґрунтував незаконність вимог до нього та наполегливо вимагав відповідача виконати свої обовязки зробити повірку лічильника на вводі до його домоволодіння за рахунок підприємства, як вимагає того чинне законодавство України (а.с.6)

24 березня 2014 року відповідач надіслав позивачу листа за №Щ-578, в якому зазначив, що тарифи, які затверджені для КП «Дніпроводоканал», не містять такої складової як оплата за демонтаж, транспортування та монтаж після повірки квартирних засобів обліку води, а також є збитковими що не дозволяє підприємству надавати зазначені послуги безкоштовно. Також повідомляв про те, що оскільки позивачем не було своєчасно проведено періодичну повірку водолічильника, для запобігання порушення законодавства та накладення санкцій з боку контролюючих органів КП «Дніпроводоканал» було вимушено зняти з обліку водо лічильник (а.с.7-8).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що КП «Дніпроводоканал» здійснює виконання робіт по наданню послуг з водопостачання кожному, хто до нього звернеться, що відповідно до положень ч.1 ст.633 ЦК України свідчить про публічний характер договору надання таких послуг, а отже згідно до положень зазначеної статті, підприємець не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності у нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), і тому відповідач повинен провести повірку, включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки, встановлених у позивача в квартирі приладів обліку холодної і гарячої води.

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198-VIII.

ОСОБА_4 у ст.1 визначає поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері: балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника та поняття засобу обліку. За змістом вказаної норми:житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

За приписами ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, ? власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Положенням ч.4 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності з 01 січня 2005 року, передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.28 зазначеного вище Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, повязані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Абзацом 1 п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», передбачено, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» затверджений Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного Типового переліку включена послуга періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води і теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями повір очного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні додавати оплату такої послуги як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії до тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Оплата споживачем цієї послуги повинна здійснюватись згідно з укладеним договором між виконавцем і споживачем.

Крім того, ст.ст.19,26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.8 Правил також передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, КП «Дніпроводоканал» як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника. Споживач, якщо ним не укладений договір з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, самостійно виконує періодичну повірку та оплачує за виконані роботи спеціалізованим атестованим організаціям та підприємствам.

Згідно з роз'ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальних послуг України від 30 жовтня 2013 року №7/10-17047, якщо періодична повірка, обслуговуванні і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не входять до переліку послуг з утримання будинку та прибудинкової території, ці роботи оплачуються безпосередньо споживачем на підставі договору з уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення повірки метрологічним центром, територіальним органом або повір очною лабораторією підприємства чи організації.

Отже, у період до 24 жовтня 2014 року проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, повинно було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що в спірний період вартість повірки лічильників була включена до тарифів на водопостачання та водовідведення.

За таких обставин витрати за періодичної повірки засобів обліку не відшкодовуються через діючі тарифи на комунальні послуги, а КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради не може здійснювати повірку лічильників за власний рахунок, як це передбачено ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року (справа №6-60цс15) і в силу ст.ст.214,360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Під час судового засідання в апеляційному суді позивач ОСОБА_2 пояснив, що ні з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ні з КП «Дніпроводоканал» він договори не укладав.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач зобовязаний самостійно виконувати періодичну повірку та сплачувати за виконані роботи спеціалізованим атестованими організаціям та підприємствам, а тому рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь КП «Дніпроводоканал» необхідно стягнути понесені ними судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.515 грн.80 коп.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про зобовязання виконати певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судові витрати по справі у розмірі 1.515 грн.80 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Суддя: Волошин М.П.

ОСОБА_5