Ухвала суду № 58839947, 06.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5314/16 Справа № 203/8157/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування доходів, отриманих внаслідок користування майном, придбаним без достатньої правової підстави, -

в с т а н о в и л а:

У груді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі ПАТ «ВіЕйБі»), приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі приватний нотаріус Дніпропетровського МНО ОСОБА_4М.), приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі ПП «СП «Юстиція»), Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі Кіровське ВДВС Дніпропетровського МУЮ), Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі ГУ державного казначейства України у Дніпропетровській області), ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів.

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування доходів, отриманих внаслідок користування майном, придбаним без достатньої правової підстави. Одночасно ним було подано заяву про забезпечення його позову, шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року зазначену заяву про забезпечення позову було задоволено частково, заборонено ОСОБА_3 здійснювати відчуження квартири №247 в будинку №65 по проспекту імені Газети «Правда» у м.Дніпропетровську.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову у повному обсязі, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати з наступних підстав.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що у груді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ВіЕйБі», приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_4, ПП «СП «Юстиція», Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, ГУ державного казначейства України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів.

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування доходів, отриманих внаслідок користування майном, придбаним без достатньої правової підстави, та заявою про забезпечення його позову.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1)причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2)вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.1 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, за змістом ч.1 ст.151 ЦК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).

З аналізу статей 151153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У поданій до суду заяві заявник ОСОБА_2 не вказує, які саме дії відповідача можуть призвести до невиконання рішення у майбутньому, зазначаючи лише, що ОСОБА_3 допустив порушення закону, здійснивши відчуження належного йому нерухомого майна, до заяви про забезпечення позову не додано оцінки щодо вартості майна, на яке він просить накласти арешт.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, районний суд на дану обставину не звернув уваги і постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Із ухвали суду вбачається, що вона фактично не має обґрунтування.

Крім того районний суд, не звернув увагу на той факт, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.304,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року про забезпечення позову скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

ОСОБА_6