Справа № 182/6138/15-ц
Провадження № 2/0182/906/2016
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
04.07.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Тихомирова І.В.
секретаря Рахуба О.Г.
за участю відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «ТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «ТРАСТ» про захист прав споживачів, -
встановив:
Публічне Акціонерне ОСОБА_2 „ ТРАСТ (далі ПАТ ОСОБА_2 "ТРАСТ") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 грудня 2013 року між ПАТ ОСОБА_2 "ТРАСТ" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № R091.006-ТЕК.0039992, згідно якого позивач надав відповідачу в кредит кошти в сумі 27280 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 8,25 % річних та 1,79 % комісії за обслуговування кредиту, строком на 48 місяців.
Відповідно до Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, відповідач зобовязувалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти, комісії) у терміни, визначені графіком платежів.
Попри взяті на себе зобовязання за кредитним договором, відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків, комісій у встановленні кредитним договором терміни, відповідач ОСОБА_1 не виконує, у звязку з чим у неї склалась заборгованість за кредитом.
Станом на 10 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 33338,53 грн., яка складається з наступного:
- заборгованість за кредитним договором 24827 грн. 16 коп.
- відсотки за користування кредитом 1093 грн. 30 коп.
- заборгованість по комісії 5299 грн. 56 коп.
- пеня 2118 грн. 51 коп.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 протиправно, всупереч умов надання споживчого кредиту, не повертає позивачу кредит, представник позивача просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та 21 січня 2016 року звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ ОСОБА_2 "ТРАСТ про захист прав споживачів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те що, дійсно 17 грудня 2013 року між нею та ПАТ ОСОБА_2 "ТРАСТ" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №R091.006-ТЕК.0039992.
Однак, кредит нею погашався згідно визначеного графіку, але в 2014 році в неї суттєво змінилося матеріальне становище, тому вона зверталася до Банку з відповідними заявами про зменшення суми щомісячного платежу та реструктуризації заборгованості.
Так на думку ОСОБА_1 певні пункти Кредитного договору №R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року та Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору підлягають визнанню судом недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують її права.
Крім того, вона не знала всіх тонкощів по укладанню кредитних договорів, оскільки належним чином не ознайомилася з умовами Кредитного договору.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними п. 1.7, п. 3.1.2.2, п. 3.2.2.2, п. 3.1.2.6, п. 3.3.2, п. 3.3.6, п. 4.3, Кредитного договору № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року.
Визнати недійсними п. 5.7, п. 5.17 Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року.
Виключити п. 1.7, п. 3.1.2.2, п. 3.2.2.2, п. 3.1.2.6, п. 3.3.2, п. 3.3.6 Кредитного договору №R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року та п. 5.7 Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року щодо стягнення щомісячної комісії.
Внести зміни до п. 4.3. Кредитного договору №R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року та п. 5.17 Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення платежів по кредиту привівши у відповідність до ст.. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин".
Визнати недійсним розрахунок заборгованості за Кредитним договором № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року станом на 10 липня 2015 року.
Зобов'язати позивача зробити перерахунок пені згідно облікової ставки НБУ відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин" та виключити з розрахунку стягнення щомісячної комісії та надати новий план розрахунків після перерахування.
Представник позивача за первісним позовом заперечив проти вимог за зустрічним позовом, в своїх запереченнях на позов просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог за зустрічним позовом через їх необґрунтованість, оскільки під час укладання спірного Кредитного договору були дотримані всі вимоги чинного законодавства, а відповідач ознайомилася з умовами кредитування та погодилася з їх змістом.
В судове засідання представник позивача за первісним не з'явився від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити (а.с. 34,114,119).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, зустрічні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Заслухавши відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.2ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, 17 грудня 2013 року між ПАТ ОСОБА_2 "ТРАСТ" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № R091.006-ТЕК.0039992, згідно якого позивач надав відповідачу в кредит кошти в сумі 27280 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 8,25 % річних та 1,79 % комісії за обслуговування кредиту, строком на 48 місяців (а.с.4-6).
Банк виконав своє зобов'язання за даним кредитним договором та видав позивачу кредити в сумі 27280 грн. що підтверджується меморіальним ордером Loan-48227 від 17 грудня 2013 року (а.с.18).
Відповідно до п. 2.2 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, відповідач зобовязувалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти, комісії) у терміни, визначені графіком платежів.
Пунктом 4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі та п. 5.17 Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом відповідач зобов'язаний сплати пеню в розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.
Кредитор має право вимагати від клієнта дострокового виконання зобов'язань по договору, шляхом виставляння банком вимоги, у випадку: порушення клієнтом своїх зобов'язань по договору (п. 8.6.1 Умов); якщо клієнт не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання по будь-яким договорам, які укладені між кредитором та клієнтом та пов'язані з наданням кредитором клієнту позикових коштів (п. 8.6.3 Умов).
Так, взяті на себе зобовязання за кредитним договором, відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків, комісій у встановленні кредитним договором терміни, відповідач ОСОБА_1 не виконує, у звязку з чим у неї склалась заборгованість за кредитом.
Станом на 10 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 33338,53 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять вісім грн. 53 коп.), яка складається з наступного:
- заборгованість за кредитним договором 24827 грн. 16 коп.
- відсотки за користування кредитом 1093 грн. 30 коп.
- заборгованість по комісії 5299 грн. 56 коп.
- пеня 2118 грн. 51 коп.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Враховуючи те, що відповідач всупереч умов кредитного договору не повертає позивачу кредит, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року всумі 33338,53 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять вісім грн. 53 коп.) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОСОБА_2 «ТРАСТ» у примусовому порядку.
Також, згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь ПАТ "ТРАСТ" в сумі 333 (триста тридцять три 39 грн.).
В той же час, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, з наступних підстав.
Зокрема, суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те що, вона належним чином не ознайомилась з Умовами надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, через їх неспроможність, оскільки дані обставини підтверджуються її особистим підписом на Заяві про надання кредиту на споживчі цілі, на кожній сторінці Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, а також на Тарифах ПАТ ОСОБА_2 "ТАРСТ" на розрахункове касове обслуговування поточних рахунків фізичних осіб (а.с.4-6,9).
Також не можуть бути прийняті до уваги вимоги ОСОБА_1 щодо внесення змін до п. 4.3. Кредитного договору №R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року та п. 5.17 Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, стосовно нарахування пені за несвоєчасне погашення платежів по кредиту привівши у відповідність до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин", а також вимоги щодо зобов'язати позивача зробити перерахунок пені згідно облікової ставки НБУ відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин" та виключити з розрахунку стягнення щомісячної комісії, з огляду на наступне.
Так, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Однак суб'єктами даних правовідносин є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності.
Таким чином, посилання відповідача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин" є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності та отримувала кредитні кошти на споживчі потреби як фізична особа.
У зв'язку з цим, також є безпідставними вимоги відповідача щодо визнання недійсним розрахунок заборгованості за Кредитним договором № R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року станом на 10 липня 2015 року, оскільки будь-яких доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки відповідач не надала.
Крім того, вимоги ОСОБА_1 щодо виключення, а також внесення змін до певних пунктів Кредитного договору №R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року та Пам'ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, є безпідставними, оскільки вирішення даного питання виходить за межі компетенції суду, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача, останнім суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 розпорядилася своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст526,530,610,611,1049,1050,1054, ЦК України, ст. ст.10,11,57-60,88,169,209,212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «ТРАСТ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором R091.006-ТЕК.0039992 від 17 грудня 2013 року в сумі 33338,53 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять вісім грн. 53 коп.), яка складається з наступного:
- заборгованість за кредитним договором 24827 грн. 16 коп.
- відсотки за користування кредитом 1093 грн. 30 коп.
- заборгованість по комісії 5299 грн. 56 коп.
- пеня 2118 грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «Банк «ТРАСТ» судовий збір в сумі 333 (триста тридцять три 39 грн.).
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову до Публічного Акціонерного ОСОБА_2 «Банк «ТРАСТ» про захист прав споживачів.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_3
Судове рішення № 58838607, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 182/6138/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: