Рішення № 58837594, 07.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/19756/15 оловуючий у 1 - й інстанції: Сухомлінов С.М.

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/4939/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Соколової В.В.

- Борисової О.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» Кашпура Віктора Миколайовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання майнових прав,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання майнових прав задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 згідно договору №ПР/483-5 від 17 лютого 2015 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 8 090,00 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» Кашпур ВікторМиколайович, посилаючись на те, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року стосується прав та обов'язки товариства, проте, ТОВ « Градострой» не було залучено до участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що суд першої інстанції передчасно та безпідставно дійшов висновку про наявність у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» функцій замовника будівництва, а відтак і прав на відчуження майнових прав на квартири в будинку за будівельною адресою АДРЕСА_1. Суд не з'ясував, що при укладенні договору про участь у будівництві та передачі функцій замовника між Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», додаток № 1 до даного договору, яким визначався розподіл площ об'єкта, підписаний не був. Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» не було передано відповідачу документацію, що необхідна для виконання функцій замовника, а тому права замовника будівництва у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» не виникли. Суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання всіх умов договору про участь у будівництві та передачі функцій замовника та не врахував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой» продовжує виконувати функції замовника будівництва. Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Градострой» та новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «Сател Україна» в залученні їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, судом було порушено норми процесуального права та права вказаних юридичних осіб.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» Кашпур Віктор Миколайович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальності «Інтер-Преміал» в судове засідання втретє не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» був укладений договір № ПР/483-5 купівлі-продажу майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У відповідності до ч. 2. ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Згідно ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" об'єктом інвестування є квартира або приміщення в об'єкті будівництв, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно підпункту 5.2.2 договору № ПР/483-5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» зобов'язалося забезпечувати будівництво об'єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.

Пунктом 2.6 укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ « Інтер-Преміал» договору визначений термін закінчення будівництва - 2 квартал 2015 року.

За умовами підпункту 5.4.1. договору, ОСОБА_5 зобов'язався здійснити оплату майнових прав, на виконання чого вніс в повному обсязі грошові кошти в сумі 1025732,70 грн. через ПАТ «Укрсиббанк» на рахунок ТОВ « Інтер-Преміал».

Згідно копій платіжних доручень, які є в матеріалах справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та сплатив кошти, що також підтверджується довідкою про фінансування 100 % майнових прав.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» взяті на себе за договором зобов'язання не виконував належним чином, та допустив порушення графіку будівництва.

Задовольняючи позовні вимоги повністю та, визнаючи за ОСОБА_5 право власності на майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно договору №ПР/483-5 від 17 лютого 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю проінвестовано будівництво цієї двокімнатної квартири, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, умовам укладеного між сторонами договору та вимогам матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» Кашпур ВікторМиколайович посилався на те, що вказане рішення стосується прав та інтересів ТОВ «Градострой», яке не було залучено до участі у розгляді справи, судом неповно встановлені обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору по суті.

Такі доводи представника ТОВ « Градострой» колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

З наявного в матеріалах справи договору про будівництво житлового будинку № 93/400/40-27 від 25 червня 2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» та Київським державним заводом «Буревісник», вбачається, що Київський державний завод «Буревісник» надав відведену йому на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1156 від 01 грудня 1988 року, земельну ділянку для житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 інвестору ТОВ «Градострой» для виконання функцій замовника та організатора будівельних робіт та доручив ТОВ «Градострой» організувати та профінансувати будівництво, в тому числі, шляхом залучення коштів фізичних та юридичних осіб.

На підставі п. 2.2 вказаного договору КДЗ «Буревісник» передав ТОВ «Градострой» функції замовника будівництва і, в подальшому, ТОВ «Градострой» від імені ДП КДЗ «Буревісник» отримало дозвіл на будівництво і розпочало реалізацію проекту з будівництва житлового будинку.

26.09.2014 року ТОВ «Градострой» уклало з ТОВ «Інтер- Преміал» договір купівлі-продажу майнових прав № 26/09/14 від 26.09.2014 року, на часткове виконання якого погодилось передати згідно з додатком № 1 майнові права на дві квартири за новим проектом за АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 за старим проектом) та, у подальшому, передало за актом передачі від 01.10.2014 року майнові права на вказані дві квартири.

ТОВ «Градострой» уклало з ТОВ «Сател Україна» та ТОВ «Інтер-Преміал» договір відступлення права вимоги від 26.09.2014 року, відповідно до якого, від первісного кредитора ТОВ «Градострой» до нового кредитора ТОВ «Сател Україна» перейшло право вимоги до боржника ТОВ «Інтер-Преміал» за договором купівлі-продажу майнових прав № 26/09/14 від 26.09.2014 року, укладеного між ТОВ «Градострой» та «ТОВ «Інтер-Преміал».

З наданих доказів вбачається, що ТОВ «Інтер-Преміал» мало право розпорядитися майновими правами лише щодо двох квартир за АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 за старим проектом), а ТОВ «Сател Україна», у свою чергу, мало право вимагати від ТОВ «Інтер-Преміал» оплату за вказані квартири.

Крім того, з дослідженої судом копії договору № 13-10/15-ПР про участь у будівництві та передачі функцій замовника, укладеного 01 грудня 2014 року між ТОВ «Градострой» та ТОВ «Інтер-Преміал», відповідно до якого, ТОВ «Градострой» передає ТОВ «Інтер-Преміал» усі функції замовника будівництва об'єкту по АДРЕСА_1. ТОВ «Інтер-Преміал» виконує функції замовника - інвестора будівництва, забезпечує власними та залученими силами і коштами належне проведення будівництва на об'єкті. Проте, до вказаного договору не надано актів інвентаризації об'єкта із зазначенням окремо майна ТОВ «Градострой» та третіх осіб, актів аудиту об'єкту, протоколу розподілу площ в об'єкті.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження права власності ТОВ «Інтер-Преміал» на майнові права на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, суду не надано і доводи апеляційної скарги про неповноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної , творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Майнові права на інші квартири в будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ТОВ «Градострой» не передавало ТОВ «Інтер- Преміал», що підтверджується відсутністю актів передачі квартир.

Згідно з вимогами статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, звернутися з позовом про захист права власності шляхом його визнання може саме власник цього майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і це право повинно підтверджуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Згідно умов, викладених в п.п. 2.1 та 2.2, укладеного між сторонами договору № ПР/483-5 купівлі-продажу майнових прав, продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкти нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що об'єктами нерухомості, майнові права на які передаються за даним договором, є об'єкти нерухомості, розташовані в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1, кількість кімнат-2, загальна площа - 83,19 кв.м., поверх-5, секція-5.

Відповідно до вимог п.3.1, укладеного між сторонами договору про купівлю-продаж майнових прав від 17 лютого 2015 року, майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі довідки про оплату 100 % майнових прав. Довідка підписується продавцем та видається покупцю не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав, що визначена у пункті 4.2 цього договору.

Пункт 3.2 договору передбачає, що після отримання продавцем на об'єкти капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, продавець надсилає покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли покупець повинен з'явитись та фізично прийняти закінчені будівництвом об'єкти нерухомості, підписавши акт прийому-передачі об'єктів нерухомості та договір на утримання та обслуговування об'єктів нерухомості.

Згідно вимог п.3.3. договору, об'єкти нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому передачі об'єктів нерухомості. Після підписання акту прийому-передачі об'єктів нерухомості покупець набуває права власності на майнові права, що є предметом цього договору.

Аналізуючи вказані умови договору, колегія суддів вважає, що умовами п. 3.1, укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав передбачено лише закріплення за покупцем майнових права на об'єкт нерухомості за цим договором у момент видачі довідки про оплату 100 % майнових прав, а пункти 3.2 та 3.3 договору передбачають, що лише після отримання продавцем сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації та після підписання акту прийому - передачі об'єктів нерухомості покупець набуває права власності на майнові права, що є предметом цього договору.

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що об'єкт капітального будівництва ЖК «Приозерний» за будівельною адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію не введений, сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та його готовності до експлуатації не отримано, акт прийому - передачі об'єкту між продавцем та покупцем не підписано, а тому висновок суду першої інстанції про те, що здійснення позивачем сплати 100% майнових прав є підставою для визнання в судовому порядку за ним права власності на майнові право не відповідає умовам укладеного між сторонами договору щодо порядку набуття покупцем права власності на майнові права.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що немає передбачених договором та законом підстав для визнання в судовому порядку за ОСОБА_5 права власності на майнові права на квартиру № 372, що розташована за будівельною адресою АДРЕСА_1 за договором № ПР/483-5 купівлі-продажу майнових прав від 17 лютого 2015 року, а тому рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 лютого 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання за ОСОБА_5 права власності на майнові права на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно договору № ПР/483-5 від 17 лютого 2015 року.

Так як в задоволенні позову колегія суддів відмовляє повністю, то, відповідно до вимог ст.ст. 84, 88 ЦПК України, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат по оплаті правової допомоги адвоката та витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 177, 190, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 84,88,303, 307, 309, 313-, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» Кашпура Віктора Миколайовича задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання майнових прав, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: