Ухвала суду № 58837555, 08.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс: 284-15-77; e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Остапчук Т.В

№22-ц/796/10452/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №757/28901/15-ц

У Х В А Л А

08 липня2016 року суддя Апеляційного суду міста Києва Українець Л.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання дій неправомірними та скасування протоколу, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання дій неправомірними та скасування протоколу, стягнення коштів залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом із таких підстав.

До апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

У п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК Українипровадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду 01 липня 2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду відсутні.

Щодо посилань апелянта на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слід зазначити таке.

Дійсно, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Така ж думка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16.01.2016 року (справа №6-3084ц15), від 29.01.2016 року (справа №6-209ц16), від 03.02.2016 року (справа №6-228ц16), від 09.02.2016 року (справа №6-36ц16), від 01.03.2016 року (справа №6-484ц16).

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами, внесеними згідно із Законом №484-VIII від 22.05.2015 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з позовними вимогами про визнання дії ПАТ «Київенерго» щодо складання Акта про порушення №37834 від 29 квітня 2015 року та протоколу №2123 від 03 серпня 2015 року засідання комісії по розгляду акта про порушення №37834 від 29 квітня 2015 року неправомірними, скасування Протоколу №2123 від 03 серпня 2015 року засідання комісії по розгляду акта про порушення №37834 від 29 квітня 2015 року звернулася в серпні 2015 року, тому при визначенні розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, слід застосовувати Закон України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату подання позову. (а.с. 2-5, 64-67)

Згідно із пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання у серпні 2015 року позовної заяви з вимогами немайнового характеру ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у розмірі 243,60 грн (1218 грн * 0,2 = 243,60 грн), а тому 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, становить 243,60 грн * 110% / 100% = 267,96 грн.

31 березня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій окрім зазначених вище вимог немайнового характеру, просила суд стягнути з ПАТ «Київенерго» на її користь кошти в розмірі 2378,37 грн. (а.с. 91-92)

У п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року роз'яснено, щоЗа подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання заяви про збільшення позовних вимог) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за подання заяви про збільшення позовних вимог (стягнення коштів з відповідача) ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн (1378 грн * 0,4 = 551,20 грн), а тому 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, становить 551,20 грн * 110% / 100% = 606,32 грн.

Отже, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 874,28 грн (606,32 грн + 267,96 грн = 874,28 грн) на реквізити Апеляційного суду м. Києва (код ЄДРПОУ: 38050812, р/рахунок: №31210206780010, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, отримувач коштів: УДКУ у Солом'янському районі м. Києва, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд міста Києва).

Крім того, згідно п. 5 ч. 2 ст. 295 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено, зокрема, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин).

Однак, в апеляційній скарзі не зазначено, в чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення.

До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 295 ЦПК України).

Всупереч вимогам зазначеної статті, апеляційна скарга подана апелянтом в одному примірнику, копії апеляційної скарги для відповідача не надано.

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору, уточненої апеляційної скарги з виконанням вимог щодо її змісту, а також копії уточненої апеляційної скарги для відповідача.

У разі невиконання вимог ухвали протягом п'яти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.Д.Українець