Рішення № 58835647, 07.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3520/16

Справа №754/5685/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07 липня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря: Величко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2016 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь висплачене страхове відшкодування у розмірі 60 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.05.2014 року між ПрАТ «СТ «Іллічівське» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Honda Civik» державний номер НОМЕР_1.

15.07.2014 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та «Renault Kango», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та забезпеченим транспортним засобом «Honda Civik» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2014 року встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2014 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 15.07.2014 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

17.07.2014 року до позивача звернулися потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування та платіжними дорученнями №10860 від 07.11.2014 року та № 9506 від 01.10.2014 року на користь потерпілих сплачено суму страхового відшкодування 50000,00 грн. та 10000,00 грн. відповідно.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп'яніння, тому на підставі ст.ст.1191 ЦК України та ст. 38.1.1 Закону України «Про страхування» позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В судове засіданні представник позивача не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів за згодою представника позивача. Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як вбачається з заяви.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що цивільна відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 11.05.2014 року застрахована відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну Полісом був встановлений в розмірі 50000,00 грн. на одного потерпілого.

15.07.2014 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та «Renault Kango», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та забезпеченим транспортним засобом «Honda Civik» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2014 року встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2014 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 15.07.2014 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

17.07.2014 року до позивача звернулися потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту №433, що складений 24.07.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових складає - 65985,32 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту №1258, що складений 24.07.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kango», державний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових складає - 14719,91 грн.

Позивачем платіжним дорученням №10860 від 07.11.2014 року здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 50000,00 грн.

Позивачем платіжним дорученням № 9506 від 01.10.2014 року на користь ОСОБА_4 сплачено суму страхового відшкодування 10000,00 грн.

Відповідно до ст.980 ЦК України та ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що після сплати страхового відшкодування на виконання договору страхування, у сторони позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги нормамист.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про страхування» (так як відповідач перебував в стані алкогольного сп'яніння під час ДТП).

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

В судовому засіданні було встановлено, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача була застрахована у позивача.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач під час ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Отже, оскільки позивач на виконання умов договору виплатив страхове відшкодування, має право в порядку регресу стягнути сплачену суму з відповідача, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 60000,00 грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 979, 980, 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, 88, 159, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» суму страхового відшкодування в розмірі 60000,00 грн. та 1378,00 грн. суму сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Сторони, які не приймали участі в судовому засіданні мають право оскаржити рішення до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою з врахуванням вимог ст.. 229 ЦПК України. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Таран Н.Г.